Керстін Ґір. Замок у хмарах

«Замок у хмарах» — старовинний люксовий готель у горах, що очікує гостей напередодні Різдва. Сімнадцятирічна покоївка Фанні разом із сином готельєра Беном та рештою персоналу мають повно роботи, аби зустріти відвідувачів на щонайвищому рівні. Та раптом їй впадає в око, що дехто з гостей є не тим, за кого себе видає… Які ж таємні плани ховаються за оксамитовими портьєрами? Чи справді коштовний діамант належить дружині олігарха? І чому привабливий хлопець Трістан дереться по стінах, а не користується сходами? Коли Фанні з Беном беруться розплутати цей клубок, вона й не підозрює, що незабаром опиниться в центрі небезпечної пригоди, через яку може втратити не тільки роботу, а й своє серце.

Бен знову наповнив горнятко, подав його мені й надпив прямо з термоса.

— Так. Але що, коли це і є те саме місце, де я б хотів жити? — Він глянув на мене серйозно. — Тобі вже хтось казав, що… у тебе дуже гарні очі? Вони не карі, не сірі, але й не зелені, щось середнє, такі красиві. І при цьому такі по-особливому світлі. Ніби ти світишся зсередини. Глянувши у твої очі, хочеться довірити тобі всі таємниці.

Що, справді? Зніяковіло я зробила ковток варива з чаю і рому. А тоді ще один.

— Пан Смірнов із панорама-люксу — насправді Віктор Єгоров, — нарешті сказала я. Розпатякувати таємниці я теж могла. Це був мій спосіб сказати Бену, що його очі мені теж подобаються. Та це було безуспішно.

— Ага, так, — байдуже мовив він. — Він хотів зареєструватися інкогніто, через пресу. І щоб уникнути галасу щодо діаманта.

— Якого ще діаманта? — Я аж випросталася.

— Та цей великий камінець, який Єгоров придбав своїй дружині на честь шлюбу на аукціоні Christie’s. Вартістю як маленький острів чи щось типу того. Кажуть, що він був власністю Катерини Великої, вважався давно зниклим і взагалі, що він проклятий, як і належить справжньому діаманту…

— І він десь тут, у будинку? — спитала я з широко розплющеними очима.

— Ще ні, — відповів Бен. — Але мають незабаром привезти, бо пані Смірнова хоче неодмінно одягнути його на новорічний бал. А чому ти питаєш? Боїшся, що тебе зачепить прокляття?..