* ESC - закрити вікно пошуку
Нон-фікшн
0
120₴
Купити книжкуГанс-Мартін Ломанн. Зіґмунд Фройд
Ломанн, Ганс-Мартін. Зіґмунд Фройд: / Ганс-Мартін Ломанн; з нім. пер. Р. Осадчук. — К.: Вид-во Жупанського, 2020. — (Життєписи) — 168 с.
Зіґмунд Фройд (1856–1939) – людина, яка назавжди змінила наші уявлення про людську свідомість, сексуальність, дитинство, сновидіння, спогади та людську поведінку загалом. Навіть через 80 років після смерти Фройда його доробок викликає як велике захоплення, так і різке неприйняття. Та незаперечним є величезний вплив психоаналізу Фройда на більшість гуманітарних дисциплін, від літературознавства до етнології та критики релігії. Без ідей Фройда неможливо уявити собі сучасну літературу, театр і кінематограф.
У пропонованій читачеві біографії відомий німецький дослідник психоаналізу Ганс-Мартін Ломанн (1944–2014) демонструє велику обізнаність із різноманітними джерелами з життя Зіґмунда Фройда та з історії психоаналітичного руху. Досконале знання життєвого шляху та праць великого психоаналітика дозволило Ломанну вибудувати стислий і захопливий синтез біографічних колізій, наукових перипетій та рецепції основних ідей психоаналізу за останні сто років. Читачеві пропонується не лише суто біографічні відомості, але й короткий огляд основних праць Фройда та аналіз головних тем психоаналітичного вчення. Численні цитати з листів, спогадів та наукових праць створюють своєрідний ефект безпосередньої присутности засновника психоаналізу ледь не на кожній сторінці книжки.
Зовнішня біографія Зіґмунда Фройда, на противагу до внутрішньої, яка має в собі всі риси життєвої драми, загалом не виглядає надто видовищною та незвичною. За десять років до своєї смерти Фройд заявив Едварду Бернайсу, що його життя «зовні було спокійним і малозмістовним, із дуже небагатьма датами». Пітер Ґей, біограф Зіґмунда Фройда, лаконічно доповнює це судження: «Він народився, студіював, подорожував, одружився, практикував, читав свої лекції, публікував, дискутував, зістарівся й помер». Тут варто згадати й той факт, що Фройд майже все своє життя, сімдесят вісім років, провів у Відні. З цим містом він був пов’язаний бурхливими почуттями любови й ненависти. Ось що він писав, коли незадовго перед смертю був змушений поїхати з Відня: «Тріумфальне почуття звільнення поєднується в мені з жалобою, адже коли вас випускають із в’язниці, ви все ще її любите». Не надто яскравому професійному та приватному життю Фройда відповідає постійна присутність віденського міського життя. Саме в цій атмосфері народжувалися й визрівали майбутні фройдівські ідеї. І хоча ці ідеї не мали в собі нічого специфічно віденського, проте їхнім підґрунтям стала саме ця європейська метрополія, яка збуджувала у Фройда незвично інтенсивні почуття.
читайте також
