Бородянський представив державну політику у сфері книговидання

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський озвучив основні напрями роботи та пріоритетні цілі новоствореного міністерства. Презентація відбулася під час публічної дискусії  на тему: «Пріоритетні завдання книжкової політики: set the settings», що пройшла у межах Book Forum, повідомляє власна кореспондентка Читомо.

Перш за все урядовець вважає за необхідне сфокусувати державну політику в гуманітарній сфері на соціо-економічному ефекті, а не на заходах та процесах.

Також серед ключових цілей міністерства він відзначив формування стійких інституцій, які об’єднуватимуть ключових учасників за сферами, підвищення рівня приналежності громадян до єдиного українського культурного простору та підвищення доступності культурних послуг в діджиталі.

Крім цього Бородянський вважає за необхідне підвищити залученість громадян до суспільного життя вдвічі (з 6% до 12%) і підвищити частку культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12-14% ВВП з поточних близько 8% ВВП.

За його словами, при міністерстві будуть створені директорати, які будуть об’єднувати окремі політики: мистецтво і креатив, культурну спадщину, спорт, медіа та інформаційну безпеку, благодійність і волонтерство, релігійну і етнонаціональну політику, гуманітарну та інформаційну політику ТОТ, молодіжну політику, туризм.

Також при міністерстві діятимуть інституції, такі, як: Інститут книги, Держкіно, умовний інститут театру і музики  тощо, які впроваджуватимуть ці політики в життя.

Одним із завдань міністерства є синергія, яка повинна виникнути між цими всіма політиками та директоратами.

Також Бородянський нагадав, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон про рібейти. Рібейт – це світова практика, за якою іноземці приїжджають в країну і їм повертають частину витрат. Закон підвищив ставку рібейту з 16% до 25 %. Крім цього додаткові 5 % держава буде додавати тим компаніям, які, наприкла, будуть знімати кіно за українським твором.

За його словами, на таку ідею його наштовхнула директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Урядовець проінформував, що державний бюджет складає 1 трлн 170 млрд грн і пропозиції на близько 770 млрд не змогли увійти в бюджет. Відтак він наголосив на тому, що для того, щоби отримувати фінансування або державну підтримку, потрібно мати доказову базу, потрібно вміти вести професійний діалог з міністром, який, у свою чергу, вестиме професійний діалог з Кабінетом міністрів.

Бородянський поділився, що стикнувся з думкою, начебто такі питання, як фінансування книжкової галузі, потрібно вирішувати в міністерства фінансів. Він із такою думкою не погоджується і вважає, що такі питання треба вирішувати у першу чергу з міністром і у відкритій дсикусії.

«Про що, я вважаю, повинна опікуватися держава і про що неповинна? Я вже сказав, що наше завдання – це розвивати єдиний культурний простір для держави. Важливо, щоб люди читали українську книжку, щоб люди читали. 60% громадян взагалі не читали книжку минулого року. Ми повинні подивитися, як це відбувається у світі: що читають, що не читають. Тобто, який відсоток людей, в яких категоріях соціодемографічних груп як це відбувається», — наголосив глава міністерства культури, молоді і спорту.

Водночас він висловив припущення, що кошти, які держава виділяла на поповнення фондів бібліотек, можливо, варто направити на відкриття нових книгарень.

Також Бородянський передбачає карколомні зміни в читанні. За його прогнозами, 50% читачів невдовзі читатимуть електронні книжки, відтак видавці мають бути до цього готовими.

Раніше ми повідомляли, що координатор напрямку «Книги та видавнича індустрія» новоствореного Міністерства культури, молоді та спорту Антон Мартинов орієнтується на побудову власного національного книжкового ринку. 

Перед цим Володимир Бородянський позитивно охарактеризував діяльність Українського інституту книги.