виховання

Чат розбрату: як батькам та вчителям ефективно комунікувати онлайн

27.08.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Шкільні чати вже стали приводом для жартів. При першій їх згадці у розмові з колегами чи друзями, всі з усмішкою починають казати «Ох, розумію». Тому що іноді така зручна форма комунікації перетворюється на поле бою, навіть коли там присутній і вчитель. Та все ж є спосіб мінімізувати конфліктні ситуації. Про те, як ефективно налаштувати процес розповідає експертка з комунікацій в «Інтерньюз-Україна» Діана Іщенко.

 

У період, коли життя так тісно пов’язане з інтернетом, переписуватись з вчителем у месенджерах стало звичною справою для батьків. А цього року пандемія посилила онлайн-комунікацію. Проте таке спілкування не завжди буває ефективним та забирає багато часу в обох сторін. 

 

«Батьківські чати є безумовно корисним інструментом, якщо використовувати їх за прямим призначенням. Мова йде про пряму комунікацію між вчителем та батьками, де батьки отримують важливу інформацію та лише за необхідності надають зворотний зв’язок. Тут, на мою думку, головне знайти правильний баланс між можливістю оперативно отримувати шкільні новини та ризиком потонути в інформаційному хаосі таких чатів», – вважає Діана Іщенко.

Щоб уникнути непорозумінь, вчитель та батьки мають проговорити всі правила такої комунікації до того, як вона почнеться. Для початку варто визначити, у який спосіб всі будуть зв’язуватись: пошта, закрита група у Facebook, чат у месенджері. Може існувати два окремі канали зв’язку: батьки та вчитель, лише для батьків. 

 

«У форматі каналу (наприклад у Telegram, – ред.) лише вчитель надсилає повідомлення в канал, батьки не мають змоги відповідати або проголосувати за потреби (у каналах є опція анонімного голосування). А батьки між собою можуть створити окремий чат, де буде можливість обговорення та обміну враженнями. Але точно не потрібно змішувати в одному чаті офіційні повідомлення від вчителя та нескінченні картинки-привітання з усіма святами. Існує загроза, що важливе повідомлення про відвідування школи під час пандемії загубиться у потоці картинок», – пояснює Іщенко.

 

Важливим у налагодженні онлайн-спілкування є самоорганізація та самомодерація батьків. Учасники чату мають вміти домовлятись та йти на компроміси. Все так само як у реальному житті.

 

Експертка зазначає, що тим самим батьки подають чудовий приклад дітям. Адже комунікаційні навички, уміння ефективно взаємодіяти з іншими та командна робота – одні з найважливіших м’яких навичок (soft skills)  у XXI столітті. 

 

Попри те, що співрозмовники фізично знаходяться далеко, не варто розпалювати конфлікти у чатах та переходити на особисті образи. Це може негативно вплинути на взаємини дітей у класі. Тому навіть у віртуальному світі дорослі не повинні забувати про повагу до інших. 

Також онлайн-комунікація загрожує тим, що батьки чи вчитель можуть зловживати особистим часом. Якщо у вас вже створений чат з вчителем, то домовтесь про часові проміжки, коли там ведеться спілкування. 

 

«Тут, на мою думку, мають діяти стандартні правила ділового листування та здоровий глузд. Писати вчителю у неробочий час, наприклад, варто лише у критичних ситуаціях, коли нагальну інформацію не можна отримати від інших батьків. Не потрібно зловживати комунікаційним ресурсом вчителів: адже постійне перебування на зв’язку і неможливість відключитися від роботи навіть у вихідні – це дуже енергозатратний процес, який призводить до вигорання», – розповідає експертка з комунікацій.  

 

Будь-які домовленості варто зафіксувати у правилах. Їх можна розмістити у групі окремою публікацією чи закріпити повідомленням у чаті.

 

Головне не лише їх озвучити, а й дотримуватись постійно. Наприклад, не використовувати нецензурну лексику, не писати у чат після 22:00 чи не надсилати вітальні листівки на різні свята. А за порушення правил ввести «покарання»: модератор може тимчасово видаляти учасника або відправляти у бан (якщо створена група у соцмережі) на певний час. 

 

Читайте також: Нова українська школа: свідоме читання, а не конкурс на швидкість

 

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект