Читання в Україні: працюють фестивалі, але бракує звички й книжкового середовища

Фестивалі залишаються одним із найефективніших інструментів залучення до читання, однак головною перепоною розвитку читацької культури в Україні є відсутність сталої звички та середовища, де книга є частиною повсякденного життя. Про це йшлося під час дискусійної панелі на Книжковому Арсеналі «Як залучати до читання більше українців? Розмова про результати національного дослідження», повідомляє кореспондентка Читомо.  

До дискусії долучилися віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна, заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, співзасновниця Фонду «Повір у себе», членкиня наглядової ради Києво-Могилянської академії, сенаторка УКУ Ірина Іванчик, книжкова аналітикиня та авдиторка, засновниця проєкту аналітики книжкового ринку України IndieBook Data Інна Білоножко та соціологиня компанії Gradus Владлена Балдинюк.

Тетяна Бережна під час події заявила: «Розуміючи роль культури в нашій війні, в нашій безпеці, ми безперечно дуже серйозно і уважно ставимося до мовної політики, політики книговидавництва, до політики у сфері книжок загалом. Це підверджується в першу чергу тим, що за дуже багато років Міністерства цей напрямок у нас керується окремим заступником».

Серед висновнів дослідження, що були презентовані на Книжковому Арсеналі:

• Інструменти залучення до читання: залишаються ефективними фестивалі. Водночас бракує регіональних подій, попри те, що є запит у містах і селищах. 

• На залучення до читання впливає оточення: рекомендації працюють, а навʼязування ні. Також до цього долучається стрес — для одних людей читання стає способом заспокоєння, заземлення, способом переключитися й відволіктися, але інші люди під час стресу не можуть ні на чому зосередитися. Соціальні мережі теж відіграють подвійну роль у залученні до читання: у декого вони забирають час, який можна було б використати на щось корисне, з іншого боку — вони працюють як чудові інструменти для залучення до читання. 

• На повернення до читання людини може вплинути: зміна обставин (уставленої рутини), вплив оточення, інформаційне середовище. Загалом, хто повернувся до читання — міг прочитати 10 книг за рік. 

• Ключовий висновок із дослідження: головний барʼєр для читання — відсутність читацької звички і середовища, де книга є частиною повсякдення. Люди не читають не тому, що вони не хочуть, — вони просто не звикли. Варто, щоб книга була присутня у будь-якому середовищі. 

Богдана Неборак про результати дослідження: «Наше дослідження вкотре нагадує нам, що книжка має бути присутня всюди». 

Вона додає, що «ще один інсайт цього дослідження, який ви зможете прочитати у повному звіті, полягає в тому, що ми дуже добре працюємо з наявними аудиторіями, ми дуже добре працюємо з тими, хто уже хоча б щось про нас знає. Але нам дуже складно робити такі базові фундаментальні екслейнери, для того щоб до своїх історій залучати нових людей. І це стосується всіх: від фестивалей книжкових до книгарень. Це виклик з якими ми всі змагаємося». 

Презентація повного дослідження буде 11 червня у Києві.

Це дослідження ініціювало Міністерство культури України. Воно втілюється у партнерстві з Фондом «Повір у себе» та виконується за позабюджетні кошти. Виконували — компанія Gradus під кураторством книжкової аналітикині Інни Білоножко.

Читомо долучилося на етапі планування дослідження у контексті експертної підтримки. 

Нагадаємо, що раніше Читомо у партнерстві з CAT-UA за підтримки Британської Ради в Україні створило «Дослідження кадрової ситуації на ринку, бар’єрів і драйверів у роботі для представників книжкового сектору». З його результатами можна ознайомитися за посиланням. 

Фото: Міністерство культури