До списку 100 лідерів від Української правди увійшли 26 дієвців культури

Видання «Українська правда» представило рейтинг 100 відомих українських діячів, які своєю діяльністю наближають перемогу країни у війні з росією. 

Рейтинг УП складається з шести категорій: «Державне управління», «Захисники», «Суспільство», «Культура», «Бізнес» і «Спорт». Видання склало такий рейтинг уперше.

«Наша команда щиро вважає, що люди, які змогли взяти на себе відповідальність, які робили більше, ніж навіть вони самі від себе очікували, допомагають нашій країні вистояти в найважливішій історичній битві за право бути. Бо для лідерства неважливі посади, статус чи гроші. … У ці трагічні та чорні часи повномасштабної війни іноді важко відшукувати віру й надію. Однак озирніться навкруги – тисячі історій простих людей, які робили та роблять неймовірні речі, є найкращою протиотрутою від зневіри та смутку. … ця війна – також час чесних відповідей про себе, свої цінності та переконання. Час, коли потрібно брати на себе відповідальність та перемагати. », — наголосили укладачі списку.

До списку діячів культури увійшли 26 осіб, серед них 9 пов’язані з літературною діяльністю.

УП відзначила:

• письменника, волонтера Сергія Жадана.

«Не думаю, що Сергія треба представляти. Все його життя говорить саме за себе, а значення його творчості та громадської діяльності для України є величезним, рівно як і внесок у розвиток української культури та суспільства. Хотів би, щоб усі ми навчилися любити Україну так, як її любить Сергій Жадан», — написав про нього бізнесмен, командир добровольчого підрозділу «Хартія» Всеволод Кожемяко;

• посмертно письменницю, документаторку воєнних злочинів росії Вікторію Амеліну.

«Вікторія була потужним голосом на міжнародній арені. Талановита письменниця та чутлива до людського болю, вона завжди знаходила потрібні слова, щоб пояснити складні речі. Паралельно їздила в польові місії на звільнені території, щоб документувати воєнні злочини. Саме Вікторія знайшла закопаний щоденник письменника Володимира Вакуленка, який зник під час російської окупації на Харківщині. Я завжди дивувалася, скільки всього вона робить та як тільки встигає. Віка волонтерила, збирала свідчення, писала тексти, закликала до справедливості. Тепер нам належить продовжити те, що було нею розпочато», — написала про неї правозахисниця, Нобелівська лавреатка миру Олександра Матвійчук;

• подружжя письменника, військового Артема Чеха та поетки, кінорежисерки Ірини Цілик.

«Іра говорить про все, що для нас важливо, навіть коли від болю чи несправедливості переймає подих. … Чех не обирав бути письменником цієї війни, але вона обрала його своїм письменником. Він свідчить про своє буття солдатом і обіцяє не написати жодного художнього рядка про все, що проживає. … Ірина Цілик та Артем Чех – митці мого покоління. Вони могли загубитися в лабіринтах недобудов 1990-х, але щось живе в них дало сили вийти. Вони стали партнерами у житті та співтворцями в мистецтві, підтримуючи та підсилюючи одне одного. Ірина Цілик написала текст про дім для минулорічного диктанту національної єдності, над яким мільйони українців плакали в усіх куточках планети (разом зі мною), знімає фільми (останній, “Я і Фелікс” – за романом Артема Чеха) і отримує міжнародні нагороди. Артем Чех пише гострі та болісні тексти, які перекладають мовами світу, щоб розказати правду про цю нашу війну, і продовжує службу в ЗСУ, бо не може не захищати щось живе в нас», — написала про них креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська;

• подружжя літературознавиці Тетяни Огаркової й філософа Володимира Єрмоленка.

«Складно написати без пафосу про людей, які реабілітують поняття “інтелектуал” – своєю завзятою і вкрай різнобічною працею, своїми поглядами та своїм родинним партнерством. … Французькі друзі називають президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та його дружину літературознавицю Тетяну Огаркову “Сартром і Бовуар, якби вони чинили спротив”. … Володимир і Тетяна пропонують нам абсолютно інакший тип інтелектуального лідерства – без епатажу (чи хайпу, якщо сучасною мовою), без зверхності, з повагою до інших досвідів, із прийняттям і глибоким розумінням людських еволюцій. І водночас з непримиренністю до несправедливості, до дискримінації, до зазіхань, яких зазнає українська культура від російського імперіалізму. Володимир та Тетяна чинять спротив зневірі, роз’єднаності та невігластву. Вони не роблять спроб звеличитись, стати ідолами – культовими, беззаперечними. А навпаки – своїм включенням в українські контексти багатьом слугують зрозумілим прикладом свободи попри обставини», — написала про них редакторка УП.Культура Тетяна Пушнова;

• письменницю Оксану Забужко.

«З дня повномасштабного російського вторгнення до України Оксана Забужко виступала на найвищих міжнародних майданчиках безліч разів. Не раз її пристрасть, її ерудиція, глибина суджень і почуття гумору змушували відчути мурашки по шкірі й подякувати небесам за те, що вона є в українській культурі. Забужко вже багато років є одним із найсміливіших, найпрямолінійніших, а водночас найвишуканіших українських голосів. … На “Польових дослідженнях…” виросло кілька поколінь феміністок, а вона продовжує заворожувати свого слухача й читача пристрасним перформенсом – голосу, тіла чи слова, грою тисячі алюзій, на які здатен лише витончений розум, і сміливістю суджень, яку в далекі 90-ті називали епатажністю, а нині просто вважають природним талантом Оксани Забужко. В часи найбільших випробувань нам воістину пощастило, що в українців є цей голос», — написала про неї директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта;

• поетку, військовослужбовицю Ярину Чорногуз.

«Російське зло близько. Війна зі злом – це її щоденне життя. ‍Ярина – поетка, бойова медикиня та розвідниця. Поєднання різних іпостасей, у кожній із яких вона, здається, сягнула найвищого рівня реалізації. Вона знає, що таке війна та справжнє зло, і вміє передати це у власній поезії. ‍Ярина спокійна та зосереджена. Те, що вона говорить і пише, завжди вражає кришталевою чесністю та граничною точністю. Вона не плекає ілюзій і не поширює ляк. Вона робить свою військову справу та складає вірші. Поруч із нею тебе охоплює невимовний спокій і тихий сум. Ярина навіює думку про те, що світ прекрасний і сповнений глибокого сенсу, як її шляхетна постава, голос, обличчя, очі та посмішка, і водночас жорстокий і безглуздий, як війна. Як вона може це поєднувати? Як така людина може жити в мирі з війною? Але зрештою чому дивуватися? Прийняти та полюбити власну долю в цьому надто складному й водночас дуже простому світі – це найвища мудрість і найвище мистецтво. Ця мудрість і цей хист притаманний справжнім воїнам і справжнім поетам. Може, відкривши це для себе, Ярина й спромоглася поєднати в собі відточену гострість поезії, сповнену сугестивних образів, та мужню стійкість людини, що свідомо пішла на війну зі справжнім злом», — написав про неї філософ Вахтанг Кебуладзе.

• письменника, волонтера Андрія Любку.

«Те, що я побачив, було відточено до дрібниць: від селекції авто та їхньої логістики в Україну до різних документів, які вимагають словацькі чи українські митники на кордоні, часто залежно від настрою. Андрій відточив цей процес так, як і свої тексти. Хоча це радше схоже на його поезію, ніж прозу. Завезти авто в Україну – це лише один із етапів довжелезного ланцюга постачання машин для ЗСУ, який Андрій організував за ці півтора року. Адже потрібно зібрати кошти, відремонтувати автомобіль, часто капітально, пофарбувати, знайти для цих робіт майстрів, а також водіїв, які доставлять авто на схід, північ та південь України. Андрій Любка організував усе це на основі довіри, відповідальності та віри, об’єднавши, мабуть, вже тисячі людей. Знаючи Андрія до російського вторгнення протягом 12 років, певний час навіть живучи з ним в одній квартирі, півтора року тому я несподівано познайомився з іншим Андрієм Любкою. Мені дуже подобається Любка-волонтер, хоча як письменник і публічний інтелектуал він подобається мені більше. Втім, у захваті я від іншого – як обох цих Андріїв Любок підтримує його дружина і дві чудові доньки, а ще таке враження, що вся Україна. У цій підтримці та любові – вся та сила нової української політичної нації, яка дозволяє їй пройти цей, можливо, найтрагічніший та найбільш доленосний період в історії», — написав про нього директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

Переглянути усіх відзначених діячів культури можна тут.

Як повідомлялося, Сергій Жадан увійшов до рейтингу культурних діячів-2022 від медіа Німеччини.

Читайте також: Жадан, Курков, Забужко збирають премії: перемоги-2022 за кордоном

Зображення: Українська правда