дитліт

Думай самостійно: практична філософія для дітей та підлітків від Оскара Бреніф’є

18.10.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Оскар Бреніф’є. Що добре, а що погано? / ілюстрації Орельєна Деба; переклад Володимира Каденка, Марії Абрамової.  – Київ: Дух і Літера, Mamino, 2018. – 96 с.

Оскар Бреніф’є. Хто я? / ілюстрації Орельєна Деба; переклад Володимира Каденка.  – Київ: Дух і Літера, Mamino, 2018. – 96 с.

 

Книги «Хто я?» і «Що добре, а що погано?» із серії «Мистецтво мислити»  — перші українські переклади філософа Оскара Бреніф’є — експерта ЮНЕСКО, директора Паризького інституту практичної філософії. Він справжній революціонер у поглядах на систему дитячого виховання та навчання, де основа — це прослуховування та повторення. Автор через свої книжки  пропонує батькам не давати дітям готові відповіді, а змалечку розвивати здатність думати, аналізувати та знаходити відповіді самостійно — через запитання.

 

Сам Бреніф’є про свої книжки каже так: «Роздуми та запитання можуть неабияк допомогти в житті. Кожна людина точно знає, що вона чогось хоче. Але не має чіткого уявлення, ЧОГО САМЕ і ЧОМУ вона хоче. Через це — страждання, розчарування, біль. Адже часто люди намагаються досягти того, чого насправді не прагнуть. Своїми книжками я допомагаю їм прояснити думки і визначитися, чого ж саме вони бажають».

 

Дитяча допитливість часом не знає меж та з легкістю перетинає усі кордони логіки та абстрактного мислення. Коли дитина ставить питання, завдання батьків швидко дати відповідь, не вдаючись до наукових термінів. Вона має бути лаконічною та чіткою. Так зароджується довіра та почуття захищеності та підтримки.

 

Завдання батьків навчитися вести діалог, а не нав’язувати свої погляди, навчити дітей не боятися шукати відповіді на питання.

 

Читайте також; Від мрій до неймовірних винаходів: чотири книжки для дітей про історію технологій

 

Нетерпіння батьків призводить до того, що їм завжди ніколи або вони самі починають говорити та вирішувати замість дітей. Або ж навпаки дотримуються перфекціонізму, який виключає нестандартні відповіді дітей.

 

Сам автор зауважує, що немає жодного запитання, на яке дитина не змогла б знайти відповіді.

 

Структурно книжки поділені на 6 частин формату «питання-відповідь», але все набагато хитріше придумано. За кожним питанням іде кілька варіантів відповідей, які тригерять до роздумів. Деякі з них очевидні, деякі дивні, деякі заводять у глухий кут. І кожна відповідь породжує ще більше запитань. Це як у віршиках-безконечниках: дійшовши до кінця, мусиш розпочинати все з початку.

Ця книжка не підручник, вона не відповість на всі питання, але вкаже шлях до пошуків істини.

 

Вражає, що в маленькій кількості тексту порушуються масштабні теми, що стосуються еволюції, смерті, старіння, любові, расизму, багатства та бідності.

 

Наприклад, питання «Чи ти такий самий, як інші?» і кілька варіантів відповідей:

 

  1. Ні, бо моя шкіра чорна, а в моїх приятелів – біла.
  2. Так, адже в мене два ока, два вуха, один рот… як і в усіх людей.
  3. Ні, тому що є люди бідніші за мене.
  4. Ні, бо я хлопчик… а є ще дівчатка.
  5. Так, тому що я нормальний
  6. Ні тому що я це я.

 

Після кожного з поданих варіантів ховається ще підступніше «Так, але…» Темношкірі та світлошкірі насамперед люди, хіба ні? Чи всі очі однакові? Невже лише гроші роблять людину багатою? Хіба в тобі немає нічого від інших?

 

Інфографіка цікава та оригінальна.  Вона також містить візуальний текст. Ілюстрації-метафори допомагають побачити ще більше прихованих змістів та подекуди смішать (не забуваймо, що перед нами дитліт).

 

Читайте також: Ще розмовляємо про мистецтво: 5 книжок про арт-простір для дітей

 

Кілька років тому українське видавництво «Чорні вівці» видавало серію книг-білінгвів на схожу тематику. У них автор Ейтан Борітцер давав максимальний перелік можливих відповідей на питання: «Що таке любов?»  «Що таке Бог?»  «Що таке краса?», «Що таке смерть?». Якщо коротко, то ці книжки – як медитація, допомагають знайти власний шлях до взаєморозуміння зі світом та оточенням. Вони покликані допомогти дитині зрозуміти, що відповіді насамперед отримує той, хто їх ставить. Натомість книжки Бреніф’є дають більше варіантів для розширення меж конкретного питання та переходу на вищі рівні обговорення, а також наводять конкретні приклади та ситуації.

 

Рекомендації, як працювати з книжками:

  • головна особливість серії це подача матеріалу. Книжки потрібно не читати, а обговорювати і обдумувати;
  • батькам потрібно спочатку самим ознайомитися з книжкою, прочитати запропоновані запитання та відповіді, щоб бесіда була осмисленою та успішною;
  • за допомогою книжки цієї серії у батьків з’являється чудова нагода зрозуміти на які теми потрібно звернути увагу передовсім,  виділити актуальні  питання для дітей на цьому етапі;
  • до книжки можна повертатися на різних етапах дорослішання. З часом можна відкрити нові ідеї та погляди на бентежні теми.  На прикладі цих питань формується певний алгоритм, який можна використовувати згодом для обговорення будь-чого.

 

Попри те, що книжки рекомендовані від 7 років, можна спробувати читати-розглядати їх приблизно з 5, оскільки кожна дитина індивідуальна і такі питання можуть починати хвилювати її й у більш ранньому віці) І найважливіше пам’ятати, що насправді однієї правильної відповіді не існує, і зовсім не страшно у чомусь помилятися. Головне не зупинятися.

 

Читати:

  • тим, хто очікує більше ніж просто читання;
  • тим, хто полюбляє довгі діалоги.

 

Не читати:

  • тим, хто вважає болючі теми неприйнятними для обговорення з дітьми.