Літературний клуб «Пломінь» запрошує на лекцію дослідниці консервативної революції, Олени Семеняки, присвячену філософським аспектам творчого спадку Джека Лондона.

Джек Лондон — письменник, філософський контекст творчісті якого можна підсумувати так: віталізм (філософія життя), соціал-дарвінізм, ніцшеїзм. Найбільш «філософічним» твором письменника, у свою чергу, вважається роман «Морський Вовк». Та суспільно-політичні погляди автора більшою мірою розкриті в працях на зразок «Мартін Іден» та «Залізна п’ята». З таким контекстом можна би було погодитись, якби аналіз не вичерпувався віднаходженням ідей Герберта Спенсера в основі творів американського письменника, а «ніцшеїзм» було реконструйовано як цілісну концепцію.

Біографічні та ідейні впливи лишили досить контрастні сліди в творчому спадку Джека Лондона. Поряд із апологією вестерналізму й генію «білої людини» знаходимо критику західного виродження та капіталізму, що створює підґрунтя як для революційно-соціалістичних висновків, так і для віри в «американську мрію». «Благородний дикун», «білокура бестія» і культ фізичної сили сусідують із ідеалами природної аристократії й високої культури, унеможливлюючи спрощені рецепти для суспільних перетворень на базі еволюціоністської «боротьби видів у природі» .

Герменевтичний хід, що допоможе не тільки краще зрозуміти, а й синтезувати філософські горизонти Джека Лондона, полягає у спробі розгляду його ідей крізь призму філософського «апгрейду» ніцшеїзму. Метаісторичний вимір, зокрема, конфлікт «божественного» й «титанічного» у досвіді метафізичної «переоцінки усіх цінностей», а також фокус на романтичній фігурі Бунтаря, проллють світло як на соціал-дарвіністські ексцеси, так і стихійний примордіалізм, «коли світ був юним», та археофутуризм у творчості письменника, чиї не до кінця відрефлексовані ним самим філософські інтуїції потребують нових означників.

Вхід вільний.

Подія на Фейсбуці