Фемінітиви на старті: коли «міністерки» з’являться в офіційній документації

Поки у Конституційному суді лежить подання щодо неконституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а українці зі всього світу відправляють на перевірку написаний диктант національної єдності, ми вирішили відстежити долю впровадження в офіційне мовлення використання фемінітивів.

Їх формування закріплене в новому правописі, який затвердили ще у травні 2019 року. Проте у публічний простір ця тема була винесена лише у серпні 2020-го: тоді Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства затвердило зміни до національного Класифікатора професій, зафіксувавши можливість адаптації назв професій для позначення жіночої статі. Проте Національна комісія зі стандартів державної мови раптом згадала, що саме вона відповідає за встановлення правописних норм, а Мінекономіки, за її словами, може впроваджувати фемінітиви лише для свого відомства. І нарешті, після 10 місяців існування, сама взялася за цю тему.

Зокрема, 9 вересня, спільно з урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, провели круглий стіл на тему: «Стандартування української мови в контексті ґендерної політики». Дискусія об’єднала представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій. Серед них: голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська, урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, радниця міністра освіти і науки України і співкоординаторка робочої групи з питань політики ґендерної рівності та протидії дискримінації в освіті Міністерства освіти і науки України Олена Масалітіна, т.в.о. керівниці експертної групи з державної мови Директорату взаємодії Міністерства культури та інформаційної політики України Оксана Бабінець та інші.

Учасники круглого столу обговорили питання вживання фемінізованих назв професій та посад в офіційній комунікації, окреслили план дій щодо напрацювання додаткових роз’яснювальних матеріалів для оформлення документації центральних органів виконавчої влади і порушили питання необхідності внесення змін до структури та наповнення «Класифікатора професій ДК 003:2010», який, за їхніми словами, не містить взаємозамінності професійних назв чоловічого та жіночого роду.

За підсумками круглого столу створили міжвідомчу робочу групу із представників комісії зі стандартів державної мови, Національного агентства України з питань державної служби, ГО «ЕдКемп Україна», експертної групи з державної мови Директорату взаємодії Міністерства культури та інформаційної політики України та інших. 23 вересня відбулася перша зустріч групи, під час якої обговорили шляхи ґендерного збалансування «Класифікатора професій ДК 003:2010» та напрацювання додаткових роз’яснювальних матеріалів щодо вживання фемінізованих назв професій та посад в офіційній комунікації.

Також на сторінці комісії у Facebook провели опитування щодо частотності вживання фемінітивів. Наскільки це опитування є релевантним, можемо сперечатися, але результати комісія опублікувала такі: 51,3% учасників вживає фемінітиви постійно, 38,5% – рідко, 5,1% – не вживають, 5,1% – не визначилися або запропонували свій варіант.

Тим часом Мінекономрозвитку продовжує роботу над реформуванням Класифікатора професій. Так, на базі Національного агентства кваліфікацій була утворена постійно активна робоча група, метою роботи якої є розробка нового, актуального Класифікатора професій. До групи входять фахівці різних міністерств та відомств: Національного агентства кваліфікацій, Мінцифри, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Національного інституту стратегічних досліджень, Агентства з питань державної служби, Федерації профспілок та ін.

Одним із напрацювань групи став перелік професій в ІТ та діджитал-маркетингу, який відповідає вимогам європейського класифікатора ESCO.

Словник фемінітивів

У Міністерстві закордонних справ України Читомо також дізналося про роботу над словником фемінітивів.

«Пункт 3 «Плану заходів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у системі органів дипломатичної служби України на період до кінця 2020 року», затвердженого Комісією з гендерних питань МЗС, передбачає створення вже найближчим часом словника фемінітивів, який використовуватиметься для позначення посад дипломатичної та державної служби з урахуванням гендерної складової.

Для цього, Управління кадрового менеджменту МЗС звернулося до Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України із листом щодо практичних кроків створення і впровадження такого словника», – розповіли нам у пресслужбі відомства.

Також ми звернулися до інших міністерств та державних служб України із запитом щодо використання фемінітивів.

У відповідь Державна служба якості освіти заявила Читомо, що дотримується норм нової редакції правопису, зокрема, і щодо вживання фемінітивів. Державна міграційна служба зазначила, що посадові особи у практичній діяльності також дотримуються положень нового правопису.

У Міністерстві культури та інформаційної політики повідомили, що на момент надання відповіді на запит не було інформації щодо внесення запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника за його потребою для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. У Міністерстві розвитку громад та територій так само проінформували, що не отримували заяв від працівників щодо внесення змін у професійну назву робіт для позначення жіночої статі.

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру підкреслила, що, хоч станом на сьогодні найменування посад наводиться у чоловічому роді, проте на вимогу окремого працівника, при внесенні запису про найменування посади до кадрової документації можуть адаптувати для означення жіночої статі.

Державна служба експортного контролю у відповідь на запит запевнила, що наразі не виникало необхідності у використанні фемінітивів при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації. Проте фемінітиви використовуються у діловодстві, а, за потребою окремого працівника, можуть бути також використані у кадровій документації. У штатному розписі ж Державної архівної служби фемінітиви не використовуються, проте норми і правила нової редакції правопису застосовуються в офіційно-діловому стилі мовлення.

Зі свого боку Державна податкова служба вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 щодо Питання українського правопису має рекомендаційних характер для використання в загальному діловодстві.

Водночас найцікавішу позицію щодо найменування посад, які займають жінки, має Міністерство внутрішніх справ.

Воно визнає рекомендації застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення, проте вважає, що при виборі однієї з форм роду в офіційно-діловому стилі слід орієнтуватися, що офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус, прокурор.

«Ці слова вживаються для позначення чоловіків та жінок і підкреслюють не стать людини, а її службове і соціальне становище. Що стосується використання в написанні нормативно-правових документів, то, згідно з установленою офіційно-діловою етикою, прийнято вживати слова в чоловічому роді, що ніяким чином не дискримінує права жінки», – стверджують у МВС.

Що ж, здається, оновленням класифікатора й словниками тут не обійдеться. Подекуди доведеться пояснювати, що таки дискримінує.

Нагадаємо: у 2018 році в мережі відбувся флешмоб за використання в українській мові фемінітивів. Правописну комісію закликали долучити до нового проєкту правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій та посад: поруч із чоловічими формами додати фемінітиви.

Учасники наголошували на необхідності вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті не лише у розмовній мові, а й у публіцистичному, художньому, науковому та офіційно-діловому стилях.

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію українського правопису. У п. 4 параграфа 32 зазначено, що, за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.

Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня. Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.

18 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом № 1574 затвердило зміни до національного Класифікатора професій.

Відтепер, хоч у класифікаторі професійні назви робіт наводитимуться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка), за потребою окремого працівника, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи.

Однак згодом голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська заявила, що, згідно із Законом «Про засади функціонування державної мови», встановленням стандартів державної мови займається Нацкомісія, відтак Мінекономіки не може впроваджувати фемінітиви на рівні держави, а лише для свого відомства.