Фестиваль поезії StAnza у Шотландії: від фільмів-поем до відкритих мікрофонів

Міжнародний фестиваль StAnza заснований трьома місцевими поетами у 1998 році.  Минулого року захід виграв премію Saboteur Award як найкращий літературний фестиваль у Великобританії. Цього року StAnza святкувала своє 25-річчя, традиційно об’єднуючи близько 100 поетів-початківців і лавреатів престижних премій із багатьох країн. І саме цього року Україна була представлена цілою програмою, яка готувалася ЛітЛабом Мистецького арсеналу близько року. Читомо поговорило з Енні Резерфорд, заступницею директора Шотландського міжнародного фестивалю поезії StAnza, про те, чи лишається поезія для обраних, Мапу віршів Шотландії й усну традицію читань.

— Мені здається, працювати з фестивалем, який має власну репутацію та історію, може бути викликом (бо одна справа — почати щось нове, а інша — продовжувати).

— Мені дуже подобається це відчуття історії у фестивалеві — у нас дуже лояльна авдиторія, і тому є справжнє відчуття спільноти, яке виникло за останні 25 років. 

— Особливість вашого фестивалю — поезія, досить нішево. Чи багато у світі таких фестивалів, що спеціалізуються тільки на поезії?

— Так, це досить незвична [тема для фестивалю], але є кілька таких, як ми! Раніше у Великій Британії було лише 3 поетичні фестивалі (Ledbury, Aldeburgh і StAnza), але їх весь час стає все більше — я особливо люблю Kendal Poetry Festival, і з нетерпінням чекаю новин про те, де відбудеться новий фестиваль поезії в Единбурзі Push the Boat Out. Є також велика мережа поетичних фестивалів по всій Європі: мій улюблений — Poetry International у Роттердамі, він завжди експериментальний та захопливий.

— Не знаю, як у Великій Британії, але в Україні небагато читачів поезії у порівнянні з прозою. Середній тираж віршової збірки становить близько 300-500 примірників. Тільки зірки літератури можуть сподіватися продати понад 2000 примірників, хоча романи та науково-популярні видання популярні. Чи багато у вас читачів поезії зараз?

— Названі вами цифри дуже подібні до тих, на які очікують і у Великій Британії! Хоча поезія частково пережила відродження зі зростанням популярності поетичних читань — було справді помітно, що багато людей звернулися до віршів, щоб знайти сенс і висловити емоції в умовах самоізоляції.

— Мені дуже подобається, що ви залучаєте до читання віршів постійну авдиторію. Чи цікаві для відвідувачів такі заходи, як відкритий мікрофон чи колективні читання?

— Так, я думаю, що більшість читачів поезії врешті-решт стають авторами віршів! Тож у нас є багато майстер-класів і відкритих мікрофонів, де люди можуть брати участь, відточувати майстерність та ділитися власним письмом, і вони завжди дуже популярні.

— Чи всі члени команди фестивалю поети? Існує стереотип, що всі поети — мрійники, романтики, але не менеджери. Невже це справді так?

— Ха, хороше запитання! Більшість членів команди протягом багатьох років були поетами — я трохи виняток (пишу вірші, але вважаю за краще їх перекладати). У нас є дуже неорганізовані поети, але ми, безперечно, можемо скаржитися на творчість ефективно!

Читайте також: Ментор шотландсько-українського проєкту Уям Блекер: читати не з оригіналу перестає вважатися вторинним

— У Шотландії розмовляють різними мовами та діалектами. Чи всіма цими мовами послуговуються на фестивалі — гельською, шотландською, шотландською англійською?

— Так, ми завжди намагалися виділити гельську, як і різні варіанти шотландської.

Гельська поезія має дійсно давню традицію, і дуже цікаво спостерігати, як молоді гельські поети адаптуються, як змінюється мова. Я також люблю поезію у різних діалектах шотландської мови – шетландського, донхамерського, доричного… Це настільки яскрава й виразна мова. 

Зазначу, я особлива шанувальниця перекладів Ханни Лавері творів Олени Гусейнової на шотландську мову, вони мене просто вразили!

— Ви працюєте з різними видами мистецтва — фільмами, музикою, візуальним мистецтвом, перформансами — але чому? Хіба поезії недостатньо?

— Усе, що ми робимо, ґрунтується на поезії, але мені подобається показувати, як по-різному можна використовувати поезію — наприклад, фільми-поеми дивовижним чином переплітають візуальні та звукові елементи поезії. Я думаю, що вистави та музика є невіддільною частиною поезії — поезія була усною традицією задовго до того, як її вперше записали.

— У вас є, як я думаю, унікальний проєкт — поетична мапа. Це щорічний, безперервний проєкт чи абсолютно новий?

— Це довгостроковий проєкт, він фактично розпочався вісім років тому! Під час Шотландського року повернення додому (Scotland’s Year of Homecoming) у 2014 році ми почали збирати заявки, що стосуються конкретних місць у Шотландії, і почали «відмічати» їх на онлайн-карті. Мета — охопити всю карту шпильками, від узбережжя до узбережжя, від високогір’я до кордонів, і охопити широкий спектр ландшафтів, включаючи міста й села, гори й озера, скелі та водойми.

Ми запитували себе, чи можемо висвітлити Шотландію віршами, а зараз цей задум вже майже втілився!

— Цьогоріч пандемія ще не закінчилася, тож організатори знову змушені підлаштовуватися під обмеження. Але у вас є досвід і просто фантастичні розроблені правила. Як вам це вдалося?

— Уф, хороше питання. Багато кави й доброї волі. Це був нервовий процес — у січні ми навіть не були впевнені, чи вдасться провести фестиваль у будь-якому фізичному форматі, тому ми докладали зусиль у цю важку роботу, не знаючи, чи треба це робити. Але ми повинні були продовжувати, постійно підлаштовуючися під зміни. 

На щастя, ми змогли провести фестиваль, як заплановано, і всі наші поети й глядачі дуже добре ставилися до соціального дистанціювання та носіння масок! Крім того, гарна риса малого масштабу фестивалю полягає в тому, що ми досить гнучкі, тож змогли переключитися на Zoom для тих поетів, які не змогли взяти участь через Covid.

— Чи зазвичай у вас є міжнародна аудиторія у фізичному просторі/офлайн-фестивалі? Не лише гості-учасники, а й постійна аудиторія, читачі.

— Так, у нас завжди було міжнародне крило! Зазвичай до StAnza приїжджає ціла група директорів міжнародних поетичних фестивалів, щоб розшукати таланти, і я скучила за їхніми обличчями цьогоріч!

У нас немає величезної міжнародної авдиторії, однак завжди є кілька людей із Франції, Греції, США…

Читайте також: Festival Poetas: літературна подія, приречена на успіх

— А як щодо онлайн-фестивалю? Чи є у вас минулорічна статистика про те, скільки людей дивилися ваші трансляції?

— Я забула точні цифри, але ми були вражені тим, скільки людей доєдналося! Чудово мати авдиторію з усього світу — у нас були люди з Нової Зеландії, які приєдналися до заходів Zoom посеред ночі, що свідчить про відданість!

— Поезія – це літературний жанр/твір, який важко перекласти. Як ви пропагуєте поетів з інших країн? На мою думку, це дуже складне завдання.

— Ха, як перекладачка я скажу, що поезію перекладати легше, ніж звикли думати! Поетичні читання — це чудовий спосіб представити міжнародну поезію – ми завжди декламуємо вірші як мовою оригіналу, так і в перекладі англійською, тож глядачі можуть насолоджуватися музичністю віршів  так само як і змістом. Завжди приємно бачити, як глядачі розходяться в захваті від іноземних поетів, яких вони раніше не знали.

— Чи скоро завершується спільна робота з «Мистецьким Арсеналом» та фестивалем «Книжковий Арсенал»? Чого ви навчилися для себе за майже рік його впровадження?

— Проєкт щойно закінчився після більш ніж року спільної роботи! Це була неабияка подорож і надзвичайно зворушливий проєкт. Однією з найяскравіших подій у 2021 році було те, що Ханна Левері та Олена Гусейнова закохалися в поезію одна одної під час спільної роботи. Фінал проєкту відбувся через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення росії в Україну, і це стало справжнім нагадуванням про те, як поезія також є виявом солідарності.

— Чи цікавляться в сучасній Шотландії східноєвропейською поезією? В яких випадках?

— Насправді існує чимало зв’язків між шотландською та східноєвропейською поезією! Едвін Морган, який довгий час був шотландським макаром (шотландським поетом-лауреатом), перекладав вірші з російської та угорської мов — мені особливо подобаються його переклади Владіміра Маяковського на шотландську. Гельський поет Крістофер Вайт теж перекладає з угорської. Зараз, звісно, ​​є великий інтерес до української поезії,  багато шотландських поетів є шанувальниками польської поетеси Віслави Шимборської.

Приводом до цієї розмови став проєкт «Україна-Шотландія: Літературний проєкт співпраці», який відбувся у співпраці Мистецького арсеналу та Міжнародного поетичного фестивалю StAnza (Единбург, Шотландія). Кураторка – Оксана Щур.

Під час фестивалю була презентована антологія “Понад завісами” (Сент-Ендрюс, березень 2022 року), у якій наживо взяла участь українська поетка Любов Якимчук.