Freedom House: світ втрачає свободу слова вже двадцятий рік поспіль

У 2025 році погіршення політичних прав і громадянських свобод зафіксували у 54 країнах, тоді як покращення — лише у 35. Про це йдеться у звіті Freedom in the World 2026: The Growing Shadow of Autocracy, який оприлюднила організація Freedom House. 

Головними причинами погіршеннями стану свободи слова стали військові перевороти, збройні конфлікти, ерозія демократичних інституцій і посилення репресій з боку автократій. Від 2005 року найсильніше постраждали три базові свободи: свобода медіа, свобода особистого висловлення і право на належну правову процедуру. 

Найбільше річне падіння у 2025 році зафіксували в Гвінеї-Бісау, Танзанії, Буркіна-Фасо, Мадагаскарі та Сальвадорі:

• у Гвінеї-Бісау вибори зірвали озброєні люди, які увірвалися до виборчої комісії та знищили бюлетені;
• у Танзанії чинна влада провела вибори без реальної конкуренції та силоміць придушила протести;
• у Буркіна-Фасо силовики та пов’язані з хунтою угруповання були причетні до масових убивств і примусового переміщення цивільних;
• у Сальвадорі влада переслідувала критиків уряду, тиск на медіа змушував журналістів виїжджати з країни, а парламент, підконтрольний партії президента Наїба Букеле, скасував обмеження президентських термінів.

Окремо у звіті згадані Сакартвело і Сербія як країни, де погіршення пов’язане з тиском на протестні рухи та громадянське суспільство. У Сакартвело антиурядові протести, що почалися у 2024 році, тривали й у 2025-му, а опозиція зіштовхувалася з нападами, переслідуванням і новими юридичними обмеженнями. У Сербії влада відповіла на студентські антикорупційні протести тиском на викладачів і професорів, які їх підтримали.

У країнах із найгіршими показниками ситуацію визначали насамперед війни та відкрита репресивна політика держави. У Судані конфлікт між регулярною армією та парамілітарними силами призвів до масових убивств, сексуального насильства і примусового переселення; країна отримала лише 1 бал зі 100. У М’янмі військова хунта, яка веде громадянську війну проти сил спротиву, ще більше обмежила політичну участь і заборонила критику виборчого процесу; країна має 4 бали зі 100. В Ірані влада у 2025 році затримала понад 21 тисячу людей у межах кампанії переслідувань, а також депортувала близько 1,8 мільйона афганських мігрантів і біженців без належних процедур і гарантій базових прав; у підсумку країна отримала 10 балів зі 100.

Росія і Китай формально не змінили своїх позицій у рейтингу — відповідно 12 і 9 балів зі 100 — але, як наголошують дослідники, і Москва, і Пекін у 2025 році ще більше посилили тиск на інакодумців. У росії на тлі четвертого року повномасштабної війни проти України продовжили переслідування за антивоєнні висловлювання та активізм. У Китаї влада й далі переслідувала журналістів, обмежувала протести і посилювала контроль над поїздками за кордон.

Відкат зафіксували і в низці країн, які мають статус Free («Вільна»). Найбільші втрати тут понесли США, Болгарія та Італія. У США втратила 3 бали в рейтингу, а її сукупне падіння з 2005 року становить 12 балів — це один із найгірших показників серед держав, які досі залишаються у категорії «вільних». У Болгарії звіт пов’язує спад із політичною кризою після виборів і корупційними скандалами, а в Італії — з послабленням антикорупційних запобіжників та обмеженнями для громадських організацій, що працюють із міграційною тематикою.

Болівія, Фіджі та Малаві перейшли з категорії Partly Free до Free завдяки конкурентним виборам, зростанню незалежності судової системи та посиленню верховенства права. Шрі-Ланка покращила свої показники після зміни влади у 2024 році. Сирія і Габон продемонстрували обережний прогрес у відновленні інституцій і послабленні обмежень базових прав.

Як відомо, росія — друга країна у світі за кількістю ув’язнених журналістів і перша — за кількістю іноземних серед них.

Читайте також: Незаконно засуджені: письменники з порожніх стільців та їхні книжки

Чільне зображення: Canva