«Я — санітар цього суспільства» — Зінченка засудили до довічного ув’язнення за вбивство Ірини Фаріон

Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня засудив В’ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі за вбивство мовознавиці Ірини Фаріон. Про це повідомляє Суспільне. 

Перед засіданням вулицю біля суду обмежили для проїзду, під будівлею зібралися прихильники Фаріон. У залі були прокурори Дмитро Петльований і Олена Данилів, донька Фаріон Софія Особа з адвокаткою Наталією Романик та адвокатка Зінченка Діана Кара. 

Також суд частково задовольнив цивільний позов Софії Особи: Зінченко має виплатити їй 5 мільйонів гривень моральної шкоди (початкова вимога становила 15 млн грн). Вона спрямує гроші на потреби 4-го батальйону «Сила Свободи» бригади наступу Національної гвардії України «Рубіж», де воював її чоловік Василь Особа. Сам Зінченко позову та вини не визнав. 

«Ми разом боролися два роки, щоб убивці Ірини Фаріон винесли вирок. Сьогодні це сталося. Відбулося понад 80 засідань. Що я відчуваю? Я відчуваю величезну підтримку українців. Я відчуваю, що ми живемо зараз з вами в історичний час. Це був винесений історичний вирок. Щоб кожен зрозумів, що вбивати українця на своїй рідній Богом даній землі ніхто не має права», — сказала Особа.

За словами судді Петра Невойта, він чотири рази відмовився давати показання. Спершу посилався на неузгоджену позицію із захисником, згодом — на те, що один із захисників долучився до засідання у режимі відеоконференції. 

Упродовж п’яти місяців дебатів суд понад 10 разів пропонував Зінченку виступити. Той щоразу казав, що не готовий, і знову посилався на неузгоджену позицію із захисником. 27 серпня 2026 року суд визнав такі дії зловживанням процесуальними правами. 

Суд зачитав результати одорологічної експертизи — вона порівнює запахові сліди. За висновком експерта, запах зі зразка крові Зінченка на 99,999% збігається із запахом з лавки, де, за версією слідства, сидів обвинувачений. Суд зазначив, що для підтвердження збігу позитивно мають відреагувати всі собаки, які беруть участь в експертизі. У цьому випадку всі три дали однаковий результат. 

Портретна експертиза зіставила портрет Зінченка з фото чоловіка у яскравому одязі, якого бачили у дворі будинку №3 на вулиці Масарика, де жила Фаріон. Експерти також дослідили відео пересування Зінченка вулицями Львова. Вони дійшли висновку, що це одна й та сама особа. 

Далі суд зачитав дані з телефона обвинуваченого. 4 березня 2024 року Зінченко отримав у телеграм-ботах номер телефона Фаріон, а в нотатках зберіг її персональні дані. За словами суду, він цікавився Фаріон із 13 вересня 2023 року. 6 липня 2024 року шукав у Chrome графіки відключення світла у Львові, зокрема на вулиці Масарика. 

У переписках Зінченко цікавився глушником до пістолета Макарова, переробкою зброї та набоями. 7–8 квітня він купив на сайті вже переоброблений пістолет «Сталкер 2906» в особи з ніком «Робін Гуд». Водночас суд наголосив, що даних про те, з якого пістолета вбили Фаріон, немає. 

Онлайн Зінченко замовив панаму, окуляри, камеру GoPro, футболку, шорти, рукавиці та білі шкарпетки. Зрештою суд дійшов висновку, що він заздалегідь готувався до злочину: придбав змінний маскувальний одяг, дізнався адресу жертви, розташування вулиць, маршрути й графіки відключення світла. 

Квиток на потяг із Дніпра до Львова Зінченко купив на 8 липня 2024 року. Зворотний квиток на 21 липня придбав 20 липня. За даними суду, 27 квітня 2024 року він долучився до телеграм-групи, де 24 липня опублікували відео вбивства, зняте особою, яка його вчинила. Квартиру Зінченка в Дніпрі обшукали: вилучили техніку, телефон і одяг. 

У телефоні також знайшли нотатку від 8 липня 2024 року, яку Зінченко написав російською в потязі дорогою до Львова. Суд зачитав: «Мені на 18-річчя частіше за все бажали реалізації моїх планів. Дякую кожному, хто цього бажав, адже я їх реалізовую. І роблю виключно те, що хочу. Коли всі влаштовують мітинги, [нерозбірливо], геть із політеху, а згодом мирно розходяться — я, тихо посміхаючись, гострив ніж. 

Після чого зробив те, чого хотіли мільйони. Я — санітар цього суспільства, але все через особисту неприязнь. Не може бути жодного розкаяння, навіть, якщо мене піймають і це дасть можливість зменшити строк. Я обрав шлях, значить буду йти до кінця. Інакше я не зможу дивитися на себе у дзеркалі, не зможу робити нічого. Дана ситуація не місце для половинчатості, іти потрібно до кінця».

Як повідомлялося, 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика невідомий вистрілив в Ірину Фаріон біля її будинку. Того ж вечора мовознавиця померла в лікарні. 25 липня у Дніпрі затримали 18-річного Зінченка, а 26 липня Галицький районний суд Львова обрав йому тримання під вартою без права внесення застави.

Спершу Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, за що йому загрожувало до 15 років. Згодом Офіс генпрокурора змінив кваліфікацію на умисне вбивство, пов’язане з виконанням громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, і додав незаконне володіння вогнепальною зброєю. 

26 грудня 2024 року прокурори передали до суду обвинувальний акт. Прокурор Петльований повідомляв, що слідство призначило понад 60 експертиз і допитало понад 1 500 людей.

Нагадаємо, ще у серпні 2025 року прокурори в суді відтворили запис розмови, у якій Зінченко зізнався співкамернику у вбивстві, однак у суді він заявив, що зробив це під тиском.

Фото: Суспільне