Кінчай, комунікуй: секс і порозуміння між партнерами

Лорі Мінц. Кінчай! Твоє право на задоволення / Переклад Наталії Палій – Книголав, 2020 – 304 c.

За статистикою, кожна друга жінка віком від 18 до 35 років зазвичай не отримує оргазму під час сексу з партнером. Причина не в жінках і все це можна змінити. Науковиця Лорі Мінц, яка викладає курс з психології сексуальності в Університеті Флориди, провела ґрунтовне дослідження, що охоплює не тільки сфери біології, сексології, а й соціології, культурології та лінгвістики. 

У книжці вона пояснює чому так багато жінок не кінчають із партнерами, як з’ясувалось, причина в суспільстві, культурі і навіть мові. Вона також розповідає про будову і функції найважливішого жіночого статевого органу і жіночу сексуальність, а також дає настанови та практичні поради, які допоможуть жінкам отримувати оргазми завжди. Окремий розділ адресовано чоловікам, це ключова інформація про те,  у який спосіб жінка може отримати задоволення і як будувати здорові стосунки.

Пропонуємо вам уривок з книжки, який розповідає про те, чому здорова комунікація і віднайдення спільної мови настільки важливі для стосунків.

Поговорімо! 

Якщо говорити про комунікацію як засіб покращення життя, то я від неї не в меншому захваті, ніж від клітора. Щиро кажучи, за понад двадцять п’ять років консультування не можу пригадати жодного клієнта/клієнтку, чий стиль спілкування не вплинув би на його/її проблеми чи їх подолання (або й на обидва процеси). На жаль, дуже мало хто з нас виростав у родинах, що слугували б взірцем ефективного спілкування та чесного вирішення суперечок. І хоча здатність чітко та зрозуміло комунікувати — не дуже поширена навичка, все ж саме вона є ключем до покращення стосунків, зокрема й сексуальних.

Добра комунікація містить два складники: переконання та навички. Зосередьмося на обох. 

Від хибних переконань до фантастичних філософій. Є чотири поширені, але хибні способи сприйняття комунікації, які не лише знижують імовірність задоволення ваших потреб, але й можуть зруйнувати стосунки з іншими. Перше хибне переконання таке:

Я не маю казати, чого хочу

Важко навіть уявити, як часто під час консультацій для закоханих одна людина починає натякати на щось, чого хоче від іншої. Тоді я оприявнюю й чітко формулюю це бажання, говорячи щось на кшталт: «Джулі, мені видається, ти хочеш, щоби Ґреґ перестав жартувати про ваше статеве життя у присутності друзів». І зазвичай чую у відповідь: «О, так, звісно!».

Потім я запитую: «Ти казала йому про це?». Приблизно в половині випадків відповідь на це питання така: «Я не мушу! Він має це знати!». Ця реакція заснована на хибному переконанні, ніби наші партнери мусять знати, чого ми хочемо, навіть якщо ми не озвучуємо це.

Ніхто не вміє читати думки, й ні від кого не варто цього чекати. Упевненість, що люди мають без жодного вашого слова розуміти ваші бажання, — найпевніший шлях до неефективної комунікації. Немає підстав сердитися на людину за образливі, з вашої точки зору, вчинки, якщо ви ніколи не казали їй, що вам таке не до вподоби. Нема сенсу засмучуватися, що хтось не робить чогось, про що ви від початку ніколи не просили.

Аби мати хоч якийсь шанс отримати бажане, слід навчитися чітко висловлювати, чого хочете. Не можна очікувати, що люди вгадуватимуть ваші потреби. Якщо пояснювати на прикладі сексу, то партнер не знатиме, які дотики до клітора ви любите чи не любите, поки про це не скажете.

Можливо, ви думаєте, ніби те, чого доводиться просити, не так важливо та цінно отримувати. Але можна вважати й інакше: уявіть, наскільки це чудово — прямо заявити про щось для себе важливе і потім отримати це. Це ж бо означає, що інша людина дослухалася до вас і виявила турботу, давши вам саме те, що ви назвали бажаним. Звісно, ви не завжди отримуватимете те, що хочете, але найкращий спосіб заміритися на це — попросити!

А як щодо зворотного боку цього рівняння? Як щодо давання близьким людям того, чого, на вашу думку, хочуть вони? Насправді це пов’язано з нашим наступним хибним переконанням:

Я і так знаю

Коли зарозуміло припускаєш свою обізнаність, це може бути небезпечно для стосунків. Я працювала з багатьма парами, які робили хибні припущення щодо сексу (наприклад, «він ніколи не хотів спробувати кінковий секс»), але по-справжньому цих гіпотез не перевіряли. Ось вам приклад з-поза царини сексу: Лусія, одна з моїх клієнток, близько пів року мала стосунки з іншою жінкою, Олівією. Лусія вважала: оскільки в них серйозні стосунки, то вечори п’ятниці й суботи вони мають проводити разом.

Тож коли Олівія планувала вікенд і не повідомляла Лусії, та ображалася й віддалялася від коханої, на жаль, не кажучи Олівії чому. Коли вони врешті обговорили це питання, Лусія дізналася, що, на думку Олівії, немає в них такої негласної домовленості щодо стосунків і вихідних. Коротше кажучи, Лусія вважала, що дещо знає, але помилялася. Вони поговорили про свої бажання й порозумілися.

З розмовами про проблеми пов’язане третє хибне переконання:

Це марно обговорювати

У більшості пар — три місяці вони разом чи тридцять років — неефективна комунікація спричиняється до нерозв’язаних проблем, які боляче зачіпають чи дратують обох партнерів. Ось чому, консультуючи пари, я розповідаю їм метафоричну історію про рюкзак.

Усі ми крокуємо з невидимим рюкзаком за плечима. Коли щось у важливих стосунках турбує чи засмучує нас, ми часто не кажемо про це партнерові. Ймовірно, думаємо, що воно того не варте чи що проблему, хай там як, вирішити неможливо. Кожен непроговорений смуток — як камінчик.

Усі ці камінці можуть стосуватися чого завгодно у стосунках, зокрема й сексу (наприклад: «Він завжди зривається з ліжка після сексу, навіть якщо я хочу ще пообійматися»).

Ми крокуємо собі далі, підіймаємо камінець за камінцем і складаємо до свого рюкзака. Зрештою камінців набирається стільки, що важезний рюкзак уже боляче нести.

Часом ми продовжуємо його тягнути, але ображаємося через кожен наступний важкий крок із ним. А часом, намагаючись полегшити тягар, ми скидаємо його — позбуваємося цілих стосунків, викидаючи рюкзак із камінцями. Або ж зберігаємо стосунки, але виймаємо камінці та починаємо жбурляти ними одне в одного.

Я кажу парам, які консультую, що ми попрацюємо над спустошенням рюкзака. Допомагаю їм позбутися старого каміння, спонукаючи проговорити минулі образи й непорозуміння, пояснюючи, як це каміння від початку накопичилося в рюкзаках через брак комунікації. Що найважливіше, я навчаю пари нових комунікативних навичок, щоб у майбутньому вони не збирали ті камінці, а досягали порозуміння, відкрито й спокійно обговорюючи проблеми.

У нашій культурі загалом немає образу пар, які знаходять спільну мову. Натомість ми чуємо про пари, які «б’ються» через проблеми. І ця настанова на боротьбу і є наше останнє хибне припущення:

У боротьбі є переможці й переможені

Нас часто вчать сперечатися, щоб довести свою позицію. Нас учать битися до перемоги. Зазвичай це геть не конструктивно та може зашкодити стосункам. Людям, які дбають одне про одного, краще засвоїти іншу настанову, що мета суперечки — не перемогти, а стати ближчими.

Цей урок дав мені мій чоловік. Це була мить, якої я ніколи не забуду, і це ще одна з причин мого кохання до нього. Ми вже кілька місяців перебували в серйозних стосунках, коли вперше посварилися. Через що? Зараз навіть не згадаю. Зазвичай гостра на язик, я вдалася до брудних прийомів, бо ж прагнула перемогти у сварці. Він розгублено подивився на мене й промовив: «Що ти робиш?». «Сварюся з тобою, ідіот!» — здається, відповіла я, бо навіть не розуміла, про що він запитує. А він на те спокійно відказав: «Та ж мета суперечки — не скривдити одне одного, а вирішити питання». Еврика! Я щиро ніколи раніше не розглядала такої опції. Але він мене цього навчив, і тепер я намагаюся донести це іншим — зокрема й вам. Цей урок невіддільний від книжки «Кінчай! Твоє право на задоволення», яка присвячена створенню світу рівності в оргазмах — світу, де не хтось один завжди виграє, а обоє людей незмінно отримують бажане.

Купити книжку.

Читайте також: Не засмучуйся, кицюню, вони всі так роблять: любов у сучасних романах