книжкові ініціативи

Книжки українською в Чехії: як це працює

05.12.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Опісля облаштування і вирішення найнагальніших потреб відразу по приїзді великої кількості українців у березні-квітні цього року досить швидко постало питання – а що почитати? А, як відомо, там, де є попит – виникає пропозиція. Зокрема пропозиція українських книжкових бібліотек різного формату.

Найшвидша реакція була в часописів, зокрема тих, що призначені для дітей. Загалом запит саме на дитячу літературу зберігається й досі. Зрозуміло також, що саме періодичні видання змогли швидко відреагувати на цю потребу і випустити в чеський світ перше українське чтиво. Так з’явився повністю український спеціальний номер часопису «Дракончик» (Dráček), а потім ще дві вкладки до звичайних номерів українською. Український номер розповсюджувався безкоштовно великим тиражем і став першою ластівкою серед багатьох видань, насамперед перекладних із чеської, призначених для безкоштовного розповсюдження для українських дітей. Так само безоплатно поширювався і спеціальний номер популярного дитячого часопису «Ракета». Ці перекладні видання «осіли» не лише в окремих читачів, а й у бібліотеках – як звичайних чеських, так і спеціальних українських. Процес нарощення кількості україномовних книг розпочався бурхливо і триває постійно. Можна сказати, що бібліотеки стають осередком українського життя. 

Чи не найбільше українців у Чехії проживає в Празі, відповідно і празькі бібліотеки активно взаємодіють з українськими читачами.  

 

За словами прессекретаря Міської бібліотеки в Празі Ленки Ганзлікової: «Бібліотеки – це не лише про книги, це місця, де відбувається багато акцій, проходять мовні курси, майстерні тощо. Все це  Міська бібліотека в Празі пропонує іншомовним спільнотам багато років, але нині частіше і з увагою до потреб спільнот, зокрема тих, хто приїжджає зараз, українців. Для кращого розуміння цього року в бібліотеці було створено посаду координаторки заходів для українців». Цю посаду та опіку над українським життям бібліотеки перебрала на себе Юлія Русецька. 

 

Пані Юлія приїхала в Чехію вимушено наприкінці березня 2022 року з Миколаївської області, де раніше викладала юридичні дисципліни. Завдяки волонтерам дізналася про вакантну посаду в бібліотеці, подалася на неї та працює з червня. Вона зізнається, що почати життя спочатку було непросто, але наразі вона працює там, де її «оточили турботою, увагою, навчили професійних навичок».

Багато уваги приділяють у бібліотеці не лише самим книгам, а й створенню простору для спільного життя, спільноти. Сама Юлія визнає, що для українців це поки що не дуже типово, незвично, але поступово вдається подолати цю відмінність сприйняття: «В уявленні більшості українців бібліотека не є місцем відпочинку, або місцем де можна пограти в ігри, послухати концерт, переглянути фільм, навчитися шити, випиляти або щось змайструвати. Влітку я працювала з дитячими таборами для українських дітей та проводила для дітей екскурсії у різних філіалах нашої бібліотеки, майстер-класи, розповідала про те, що можливо робити в бібліотеці та як записатися. Я звернула увагу, що після вільної бесіди, коли я разом з дітьми сиджу на підлозі та гортаю книжку з картинками, вони не хочуть іти з бібліотеки та всі хочуть до неї записатися. Дорослі більш стримані, але і вони – коли під час екскурсії у бібліотеці в форматі приватної бесіди береш з полиці велику старовинну книжку про Прагу 1918 року та починаєш її гортати – затримують подих та бажають записатися і самостійно розглянути все ще раз».

 

Події, що відбуваються в бібліотеці, можуть бути дуже різноманітними. Попит мали, наприклад, свап-зустрічі, обмін речами без жодних обмежень. Вдається також показувати українські традиції чехам. Юлія говорить: «Я періодично проводжу для дітей та дорослих майстер-клас «Лялька-мотанка – традиційний український оберіг». Саме під час спільної праці діти забувають про мовні та культурні особливості, спілкуються впереміш чеською та українською мовою. Вони просто діти, й саме ми, дорослі, зобов’язані забезпечити їм належне дитинство, в якій би країні вони не мешкали».

 

На питання, чому ви цим займаєтесь, Юлія відповідає: «Від початку бойових дій на території України до Праги прибуло понад 90 тисяч українців, які окрім розв’язання щоденних проблем, потребують і соціальну та культурну адаптацію. Бібліотека ж – це доступний публічний простір з необхідним обладнанням та персоналом».

 

У бібліотеці твердять, що зважаючи на актуальну ситуацію, купувати книги прямо в Україні офіційно фактично неможливо. Одного разу це вдалося за посередництва Дому національних меншин. Тому для поповнення фондів ідуть іншими шляхами, насамперед через дарування: дарує Посольство України в ЧР, неприбуткові організації, міські райони, приватні особи, а також чеські й українські видавці. 14 листопада 2022 року було підписано Меморандум про порозуміння та співпрацю між Міською бібліотекою в Празі та Державною бібліотекою України для юнацтва. Завдяки цьому фонд вчергове поповнили книгами для дітей та молоді. Загалом за останній час кілька українських книг у бібліотеці зросла на кілька сотень видань. Щовівторка о 17 годині в бібліотеці проходить ознайомча екскурсія українською – і щотижня прибуває 2-3 нові читачі. Великий інтерес не лише до дитячої чи художньої літератури, а й до книг для вивчення чеської мови. Так само і на мовні курси, які бібліотека організує разом із партнерами, є великий попит.

Міська бібліотека в Празі, і зокрема Ленка Ганзлікова, стали напочатку війни ініціаторами проєкту для підтримки чеських бібліотек у їхній роботі з українцями «Бібліотеки Україні» – створення порталу ukrajina.knihovny.cz. Бібліотеки в Чехії напочатку війни слугували не лише місцем для читання, а й контактними місцями та центрами допомоги. Тому на порталі зібрані не лише книги для читання чи слухання, доступні українською безкоштовно, а й інші матеріали, наприклад, для проведення художніх занять чи вивчення чеської мови. Також на сторінці зібрані приклади позитивної практики роботи з українськими читачами від різних чеських бібліотек. І хоча зараз портал вже активно не оновлюється, на ньому можна знайти гарну електронну збірку корисних джерел. 

 

Окрім власне чеських бібліотек, набирають на вазі й бібліотеки та книжкові полиці, створювані самими українцями. Адже після початку повномасштабної війни життя української спільноти – і тих, хто виїхав у Чехію раніше, і новоприбулих – значною мірою активізувалося. У різних містах за різної організації виникають українські комунальні центри, що надають широку шкалу послуг, зокрема і збирають та поширюють книги українською. 

 

У другому за величиною чеському місті Брно діє Український центр, заснований товариством «Українська ініціатива Південної Моравії». Саме товариство існує з 2014 року, і в межах попередньої діяльності – спільно з українською суботньою школою в Брно – мало невелику бібліотеку. Але з лютого ситуація змінилася: значно розрослися не лише сфери активності товариства, а його бібліотека. Шляхи її поповнення досить різні: це і пряма закупівля книг в Україні (переважно в приватному порядку), інвестиції до друку книг українською в Чехії (наприклад, центр підтримав друк українського перекладу книги Мартіна Содомки «Як змайструвати автомобіль», в Україні книга вийшла у ВСЛ), а також подарунки офіційних осіб та приватних осіб. 

 

«Часом книги потрапляють до нас доволі карколомним шляхом», – говорить керівниця організації Ільнара Дудаш. – Наприклад, у травні ми отримали подарунок від організації «Гуляш», яка об’єднує центральноєвропейців у французькому Марселі. Вони робили благодійний збір коштів, витратили їх на закупівлю українських книг, які вирішили подарувати нашому центру». Звичайно, таким бібліотекам важко утримувати свої книгозбірні (наприклад, вести каталоги, обліковувати позичені та повернуті книги), але вони мобільніші й менш залежні від бюрократичних перепон, зокрема щодо закупівлі нових книг. Поєднання з іншими видами діяльності (гуртки для дітей і дорослих, культурні акції, мовні курси) дає гарний результат у популярності серед користувачів. 

Саме з такого поєднання виросла українська бібліотечка в «Українській хаті» міста Їглава. Українцями, що масово приїхали в Їглаву після початку повномасштабної війни, тут опікується чеська неприбуткова організація «F Point». У місці компактного проживання українців виникли уроки чеської, соціальні консультації, а згодом і українська кав’ярня та бібліотека. Опікуються ними самі новоприбулі українці. Зокрема бібліотека – це клопіт пані Олени з Києва та пані Тамари з Харкова. Пані Тамара 38 років працювала бібліотекаркою, тому серед основних переваг цього місця – досвід роботи, а з ним – і пошуки шляхів поповнення книгозбірні. 

 

Їглавська бібліотека, наприклад, бере участь у проєкті Держкомтелерадіо «Українським дітям – українську книгу», книги надходять від Посольства України та окремих спонсорів, проте наразі немає можливості книги купувати. Бібліотека відчинена двічі на тиждень, основні її читачі – діти.

 

На цю ж цільову аудиторію націлений і проєкт брнєнської книгарні «Довга панчоха» (Dlouhá punčocha) «Наталія читає дітям». Щосуботи о 10 годині українська філологиня Наталія Якубчак читає в книгарні українські дитячі книжки. Заразом там можна книги придбати.

 

Останні місяці позначені також створенням першої української інтернет-книгарні books-ua.com, яка розповсюджує українські книги в Чехії та планує розширення до інших країн. Деякі україномовні книги можна знайти та в чеських книгарнях. На ярмарках та фестивалях часто не бракує яток з українськими книгами, які стабільно мають попит. У цій галузі добре проявилася як здатність українців до швидкої самоорганізації, так і підтримка чеської сторони, благодійників, видавців і книгорозповсюджувачів. Книги різного формату користуються серед української читацької аудиторії популярністю, тому вочевидь роботу в цій галузі варто продовжувати й заохочувати. Можливо, саме вона підтримає українське книговидання в нелегкі часи. 

 

Читайте також: Книжка рідною мовою – це відчуття безпеки: як українці читають у Польщі