Книжки з Кембриджа за добу: чим особлива бібліотека СумДУ?

У бібліотеці Сумського державного університету хочуть зруйнувати стереотип, що це місце — лише про книжки. Тут за 24 години зможете отримати доступ до книжок Оксфордського університету, прийти на зустріч із митцями чи почитати бестселери. Для цього працівники знаходять доступ до баз даних з усього світу, втілюють проєкти з екології й медіаграмотності, допомагають науковцям і тим, хто просто любить читати. Розповідаємо, чому бібліотекарі не люблять тишу, як працюють з електронними ресурсами та які рідкісні видання мають.

«Бібліотека — це не полички, книги й пилюка»

Почувши слово «бібліотека», якою ви її собі уявляєте? Яку літературу бачите на полицях, які запахи відчуваєте? Можливо, це невелике приміщення із дерев’яними старими стелажами, де книги стоять так тісно, що їх важко дістати. І на підлозі, і на столах стоять фікуси й хлорофітуми в пластикових горщиках. У кімнаті повна тиша. Такого образу прагнуть позбутися працівниці бібліотеки Сумського державного університету.

«Коли говорю знайомим, де працюю, вони реагують так, наче це нудно. Насправді ж, бібліотека — це не полички, книги й пилюка. Понад те, тут можна гучно розмовляти, організовувати заходи, а не сидіти тихо, як миші», — каже Ірина Коваленко, заступниця директорки бібліотеки.

На полицях бібліотеки знайдете і бестселери, як-от «Моя темна Ванесса» чи «Випадкові наречені», українську літературу в сучасних виданнях, книжки з історії, менеджменту, психології й вузькоспеціалізовану літературу. У фонді закладу — три мільйони книжок, дисертацій, періодичних видань, патентів та свідоцтв. Почитати все це можуть сум’яни в приміщенні бібліотеки чи онлайн, придбавши абонемент. А от академічна спільнота університету може брати підручники й художню літературу із собою на певний час.

У книгосховищі бібліотекарки бережуть колекції рідкісних видань. Серед таких — копія Пересопницького Євангелія. «Таких екземплярів всього 1000 по всьому світу», — пояснює Ірина. У закладі зможете погортати факсиміле видання Альбому малюнків Шевченка, де олівцем він змалював українське село.

Проте книжки — не єдине, за чим приходять у бібліотеку СумДУ. Тут проводять зустрічі із письменниками й публіцистами, наприклад із Максом Кідруком та Вахтангом Кіпіані, навчають медіаграмотності та сортування сміття, укладають і редагують списки сотень джерел для робіт науковців, а ще шукають для них тематичну літературу.

Отримати доступ до книжки з Кембриджу за кілька годин

«Мені потрібен доступ до книги із бібліотеки Оксфордського університету» — такий запит часто чують працівники бібліотеки СумДУ. За добу тут знайдуть наукову статтю чи розділ книжки з будь-якої з 500 світових бібліотек. Адже, за словами Наталії Дудченко, яка в закладі відповідає за інформаційно-аналітичну роботу, книгозбірня СумДУ має доступ до міжбібліотечного абонемента.

«Компанія Clarivate надала нам доступ до колекцій видань у понад 500 бібліотеках світу. Ви можете подати онлайн-заявку, щоб почитати книгу чи наукову роботу із фондів більшості країн. Чекати на доступ до видання треба максимум добу, але запит можуть опрацювати й швидше», — розповідає Наталія.

У бібліотеки є доступ до 45 міжнародних електронних ресурсів, серед яких Cambridge University Press, Oxford University Publishing, Ebsco. Своїм користувачам вони надають спеціальний логін і пароль, за яким можна скористатися ресурсами із будь-якого куточка світу. Та завдання бібліотеки — не просто надіслати потрібну інформацію, а супроводити студентів, викладачів, науковців протягом їхнього кількарічного шляху. Наприклад, створюють розсилки із новими електронними ресурсами, самостійно їх тестують, розробляють інструкції та відповідають на будь-які запитання про них.

Науковиця і завідувачка кафедри фізіології й патофізіології Медичного інституту СумДУ Вікторія Гарбузова — постійна користувачка бібліотеки. 

«На початку 2000-х років я тільки знайомилася із наукою, писала першу кандидатську дисертацію. Щоб зібрати інформацію для неї, доводилося щоп’ятниці їздити до Центральної медичної бібліотеки. Тиждень я працювала в університеті, а наприкінці нього сідала на потяг і їхала до Києва, ночувала у своєї тітки. Лише там могла знайти потрібні журнали англійською. Сьогодні ж я за кілька хвилин отримую доступ до потрібного матеріалу просто на сайті бібліотеки», — ділиться науковиця.

Читайте також: RES-POL назвав найважливіші проблеми у секторі книговидання і літератури

Бібліотечні гайди із будь-якої теми

Для науковців бібліотека проводить тренінги, де навчають працювати з міжнародними базами даних, правильно оформлювати публікації, користуватися програмами для роботи з джерелами.

«Науковці публікують роботи в міжнародних виданнях, де чимало вимог до оформлення статей і списків джерел, тож ми допомагаємо все впорядкувати. Уявіть, у такій роботі може бути понад 200 посилань! Самостійно їх важко оформити, принаймні зробити це швидко», — говорить Яна Фандікова, заступниця директорки, яка відповідає за навчальну й наукову роботу закладу.

Бібліотека опікується й тим, щоб студенти, викладачі й науковці навчалися й досліджували власну сферу за допомогою актуальних видань. Для цього моніторять ті, які щойно вийшли, і розповідають про новинки у дайджестах.

Їх отримує і науковиця Вікторія. Зараз вона досліджує генетичні маркери онкологічних захворювань, зокрема раку нирки та сечового міхура. Щоб реалізувати цей проєкт, їхня спільнота виграла грант від Міністерства освіти й науки у 2023 році. Тепер завдяки бібліотеці Вікторія з іншими науковцями втілює задум.

А ще вони організовують «Тиждень мозку»: діляться цікавими фактами про нього, влаштовують виставки науково-популярної літератури й тренінги з емоційної стійкості.

«Коли я приходжу до бібліотеки з будь-якою ідеєю, її працівниці завжди мене підтримують. Вже кілька років поспіль разом ми влаштовуємо «Тиждень мозку». Також вони проводять виставки робіт науковців університету. Добре, що працівники бібліотеки підсвічують нашу роботу, бо науковці можуть забувати свої досягнення, пишучи по кілька статей поспіль», — говорить Вікторія.

Уже не тихе місце для читання

Тихий простір для читання — застаріла ідея, каже Ірина Коваленко. Тож їхня команда постійно перетворює бібліотеку на місце, сповнене руху, подій і зустрічей. Зараз втілюють проєкт з медіаграмотності разом із десятьма бібліотеками по всьому світові. Завдяки йому читачі отримають матеріали про фейки, цифрову безпеку чи дезінформацію.

Ще один проєкт, який заклад реалізує кілька років поспіль — перетворити бібліотеку на «зелене місце». Тому тут поставили баки для сортування сміття, провели уроки зі школярами й студентами, на яких пояснили, як ними користуватися, а ще поставили вздовж коридорів квіти.

«Мабуть, якби ті мої знайомі дізналися про все, чим я займаюся в бібліотеці, то більше б не вважали це місце нудним. Тут я постійно вчуся нового, знайомлюся із кимось, як-от із сумськими художниками чи поетами. Ми з колегами навіть виграли на конкурсі колонку для музики, тож бібліотека вже просто не зможе бути тихим місцем», — ділиться Ірина Коваленко.

Читайте також: УІК: У 2024 більшість громад не виділяли кошти на бібліотечні закупівлі