UA Comix

#купуйумалих: графічний роман-автобіографія, українська кухня та енциклопедія Гуцульщини

27.04.2021

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Все йде, все минає, але пандемія, на жаль, все ще лютує та невпинно змінює навколишній світ. У цих умовах ми не можемо кинути напризволяще українських видавців, тож запускаємо друге коло кампанії на їхню підтримку. Щотижня у проєкті «#купуйумалих» редакція Читомо надає слово п’ятьом українським видавцям, які розповідатимуть про свої книжкові новинки, а також пояснять, чому вам варто звернути увагу на їхні книжки.

Купуй, якщо хочеш побачити, як автобіографія передається через синергію малюнку і слова

Все це триватиме далі / Анна Санден, Віра Кордоба-Кунець. – Львів: UA Comix, 2020. – 216 с.

Руслана Коропецька, редакторка:

«Колись ми мріяли видати історію, яка буде змінювати читача з першої сторінки. Вона з’явилася і змінила нас самих. Графічний роман «Все це триватиме далі» ми видали пів року тому. За цей час спектр емоцій, які я відчуваю до цього мальопису, змінювався від трепетного очікування паперового примірника до глибокої вдячності його творцям за не менш трепетні відгуки читачів. 

 

Коли нас питають, чому ви вирішили видати, той чи інший мальопис, одразу хочеться сказати: «Та це ж очевидно! Ви його бачили?!». Потім перед очима постає редакційний план і купа таблиць. Всі рішення щодо майбутніх видань приймає засновник видавництва Богдан Кордоба. Він знаходить авторів, або автори знаходять його, або вони знаходять одне одного. Так сталося і цього разу – вони з Анею знайшли одне одного. Так почалася історія, яка триває досі. У авторки був готовий рукопис, вона точно знала, яким бачить видання, а ми знали, як втілити його в життя. На етапі вибору художника з’явилась Віра, і ця історія стала на крок ближчою до графічного роману, який ми знаємо зараз.

 

Попри відверту нелюбов до ярлика «перший український», цей мальопис справді багато в чому став першим не лише для нас, але й для ринку українських мальописів. Це автобіографічна історія. Це історія жінки, історія одного життя, терапевтична оповідь. Це приклад ідеальної синергії автора з художником. 

 

Кожен новий рукопис – це завжди новий досвід. Ти набираєшся знань, набиваєш руку і думаєш, що це допоможе тобі з наступними проектом. Але кожного разу все відбувається так, ніби вперше, і ось ти знову вчишся. Для мене як редакторки це був водночас дуже легкий і дуже складний процес. Дуже легкий – бо це від самого початку був хороший сценарій, продуктивна і конструктивна комунікація з автором і художником. Дуже складний – бо довелося пропустити історію через себе набагато глибше, ніж зазвичай. І це була велика відповідальність – бо мальопис мав бути бездоганним, ми буквально виважували кожне слово, ми годинами сиділи над дрібними деталями. Зрештою, результат був того вартий.

 

Будь-який мальопис – це передусім історія. Ця історія – непересічна і дуже особиста. В її відвертості захованаїї сила. Ми віримо, що хороші історії здатні змінити світ. Ми вже бачили, як одна історія змінила не одне життя.

 

Отож, «…жила-була маленька дівчинка, котра ніколи не виросла…».

Купити книжку.

Купуй, бо тут про юність і зрілість, переоцінку життя та відкриття світу наново

Таран Л. Молодіста : новели. Чернівці : Букрек, 2021. 192 с.

Мирослава Бацай, редакторка:

«Для кожного з нас молодість і старість – це наче два полюси людського життя. Водночас кожна пора по-своєму радісна, спокуслива і драматична. І молодості, й старості притаманні любов, кохання. Тішитися сьогоднішнім днем – непроста наука і для молодих, і для зрілих. Нова книжка малої прози Людмили Таран спонукає до цього.

 

Вона продовжує лінійку творів Людмили, які вже були опубліковані у видавничому домі «Букрек». Новели Таран завжди відкривають ті грані, які ми можемо й не помітити у буденній біганині. Тому робота над книжками цієї авторки – це завжди цікаво, оригінально, несподівано.

 

Наше світосприйняття з віком змінюється. Для когось фарби тьмяніють чи вигорають, для когось – навпаки. Але кожна мить життя має свої принади, дарує яскраві враження, залишає світлі й приємні спогади. Кожен день – це не просто крок до дорослішання, це шанс пізнати щось нове, когось нового чи оцінити своє перебування у всесвіті з іншої, часом діаметрально протилежної точки зору. Збірка новел Людмили Таран «Молодіста» – про молодість і старість, про юність і зрілість. Але найбільше вона про радість, оскільки авторка не має наміру проповідувати вікові стереотипи. Радість від життя, кохання, відкриття світу».

Купити книжку. 

Купуй, якщо справді прагнеш пізнати українську кухню

Україна. Їжа та історія / Брайченко О. Гримич М., Лильо І., Резніченко В.. – К. : іzhak, 2021. – 288 с.

Олена Брайченко, співавторка та кураторка видання:

«Україна. Їжа та історія» – книжка, яка закохує у світ української кухні.

 

«Україна. Їжа та історія» – це перше видання, яке дає розуміння історичних передумов та культурних контекстів розвитку української кухні. Автори унікального артвидання попіклувалися про те, щоби розширити горизонти сприйняття української кулінарії та сформувати сучасні гастрономічні візуальні образи, відповідні часу. Книжка представляє збалансовано українські традиції та унікальні продукти. Презентація страв сучасна, з використанням текстилю та кераміки від українських майстрів. Вона стане провідником у світ української гастрономічної спадщини та культури, а також ідеальним презентаційним подарунком, завдяки високоякісному друку, дизайнерському паперу та стилістичному рішенню дизайнерки Олени Старанчук.

 

Книжка «Україна. Їжа та історія» розповідає про минуле і сьогодення української кухні, представляє рецепти страв, які зможе приготувати кожен, локальні продукти та страви-візитівки України.

 

Тут ви зможете дізнатися про кулінарні традиції України, що не втратили своєї актуальності у сучасному світі, техніки обробки та збереження продуктів. Особливу увагу автори приділяють представленню української кухні – за дипломатичним столом чи у близькому колі, адже вигляд страви, посуд, атмосфера, декорування столу – все це частина досвіду, який гості отримують під час трапези. 

 

У цьому проєкті я була співавторкою та кураторкою видання. Можу сказати, що залученість експертів та дослідників з різних сфер вимагає значних комунікаційних зусиль, координації, а головне вміння взаємодіяти всім учасникам. І хоча це складний шлях, але результати того варті. Над книжкою працювали Олена Брайченко, Марина Гримич, Ігор Лиль, знавець ділового протоколу та культурної дипломатії Віталій Резніченко, а також професійні й талановиті українські шефи – Ярослав Артюха, Віталій Гуралевич, Олена Жаботинська, В’ячеслав Попков, Оксана Задорожна та Денис Комаренко.

 

Це перше видання подібного штибу на українському ринку.  Вона складається з п’яти тематичних розділів, присвячених історії української кухні, традиціям гостинності, сезонності харчування, солодощам та обрядовим стравам, а також 80-ти рецептів, які адаптовані до сучасних кулінарних практик».

Купити книжку.

Читайте також: #купуйумалих: життя бджіл, ідеалізоване середньовіччя та східноукраїнський суржик

Купуй, бо тут закохують у Гуцульщину

Дідо Иванчік / Петро Шекерик-Доників. — Брустурів : Дискурсус, 2020. — 832 с.

Василь Карп’юк, керівник проєкту:

«Роман Петра Шекерика-Доникова «Дідо Иванчік» десятиліттями вважався втраченим. У 1940 році письменника арештувала радянська влада і відправила до Сибіру, де його слід загубився. Дружина письменника поскладала рукописи роману у бідон і закопала в землю. Лише 1999 року родичі передали рукописи товариству «Гуцульщина», яке й здійснило перше видання у 2007 році. Книжка одразу вразила тих, кому вона потрапила в руки і хто її зміг прочитати. Адже вона написана гуцульським діалектом сторічної давності. Тобто тією мовою, якою говорив дідо автора – Иванчік.

 

Я вперше прочитав цю книжку у 2009 році. Захвату не передати! Через це мені захотілося, щоб усі негайно прочитали «Діда Иванчіка». Як на мене, за своєю естетичністю і літературною майстерністю, це чи не найкращий роман в українській літературі. Хоч я розмовляю гуцульським діалектом з народження, то все ж відчув труднощі, читаючи книжку. Дещо розумів з контексту, дещо припускав. Що казати про мешканців інших регіонів? Тому мені одразу спало на думку, що книжка має вийти й в перекладі на сучасну літературну мову.

 

Здійснити переклад такого масштабного й об’ємного твору (понад мільйон знаків) – справа непроста і коштовна. Ідея визрівала, аж доки минулого року ми не подали грантову заявку на програму Українського культурного фонду. Текст переклали, а вже з осені минулого року роман Петра Шекерика-Доникова «Дідо Иванчік» з’явився у вільному доступі, зокрема й на сайті видавництва.

 

Пізніше ми видали і паперову книжку. У виданні паралельно йде оригінальний текст гуцульським діалектом і переклад сучасною літературною мовою.

 

Також хочу зауважити, що це перше повне видання. У попередньому бракувало кількох розділів, які вважалися втраченими. Редактор оригінального тексту, написаного діалектом, став Мирослав Лаюк. Переклад на сучасну літературну мову здійснив Іван Андрусяк. Його консультував Василь Зеленчук. Усі вони гуцули, які добре відчувають мову, а також мають відповідну освіту й досвід. Переклад редагувала Марина Александрович. Коректорка – Юлія Карпета. Передмову написав Василь Герасим’юк, який свого часу й розповів мені про цей твір і Шекерика-Доникова. Свіжий і соковитий дизайн обкладинки створила Дарія Луцишина.

 

Ця книжка, як часто буває зі знаковими творами, вже отримала своє пафосне визначення – «енциклопедія гуцульського життя». Але тут без перебільшень. Читач справді дізнається все, що тільки можна про побут, фольклор, вірування, людські стосунки у гуцулів. Автор дуже точний і детальний у своїх описах. Водночас йому йдеться не про те, щоб дати якнайбільше інформації. Вона ллється мимоволі як частина захопливої дії».

Купити книжку.

Читайте також: Хто такий дідо Иванчік і чому він мусить говорити до всіх

Купуй, якщо потрібен дороговказ на шляху щасливого та здорового дорослішання

Чого не вчать у школі. Відповіді на найважливіші питання в інфографіці /уклад. Смарт Ридинг, пер. з рос. О. Ткаченко. — Харків: Моноліт Бізз, 2021. — 104 с.

Третякова Альона, промо-менеджерка:

«Турботливі батьки знайдуть на сторінках видання підказки на всі випадки, коли потрібно складні речі пояснити дитині просто і доступно. А просунуті діти розберуться з цими підказками самотужки. Ось деякі з питань, на які відповідає автор книжки:

 

  • як поставити мету і досягти її?
  • як планувати справи й все встигати?
  • навіщо потрібно критичне мислення?
  • що таке емоційний інтелект?
  • як зрозуміти батьків і допомогти їм зрозуміти мене?
  • як на мене, впливає харчування?

 

Всі ми хочемо, щоб наші діти виросли розумними, розсудливими, успішними, чуйними, а також щасливими й на додачу мали міцне здоров’я. Збірник інфографік для дітей «Чого не вчать у школі» відповість на найважливіші питання про розвиток емоційного інтелекту, навички комунікації, розуміння себе, креативність, цінність життя та здоров’я.

 

Ця книжка – чудовий навігатор для дітей по дорослішанню, якого так не вистачало в нашому дитинстві.

 

Всього до видання увійшли 40 інфографік, кожна з яких націлена на те, щоб допомогти дитині виробити конкретний корисна навичка. Книжка допоможе дитині стати більш самостійною, креативнішою, навчитися успішно комунікувати з людьми навколо, розуміти свої емоції й керувати ними, а також дасть відповіді на безліч інших питань».

Купити книжку.