Література на телеекрані: як про книжки розкажуть в новому проекті Суспільного мовлення

29 квітня о 22:15 на телеканалі UA: Перший стартував новий просвітницький проект «Букоголіки» – про літературу, письменників і не тільки.  Ведучим програми став літературний критик Євгеній Стасіневич. Читомо потрапило за лаштунки програми та дізналося, як розповідають про літературу на суспільному мовнику країни.

Запуск

Проект «Букоголіки» стартував на основі телепрограми «Книга.ua», яка виходила на Першому ще з 2010 року. За час існування цієї програми в неї змінювалися і формати, і ведучі – «обличчям» програми побував навіть політик Борислав Береза.

З початком оновлення та реформування Суспільного мовлення вирішили змінити й «Книгу.ua». Про це нам розповіла генеральна продюсерка просвітницького мовлення Тетяна Кисельчук: «”Книга. ua” мені справді дуже подобалася. Коли я тільки прийшла сюди, я хотіла її якось апдейтити, і в мене було таке враження, що передачі не вистачає обличчя, щоб хтось був провідником і вів людину в цей світ літератури. Євгенія Стасіневича я вирішила обрати тому, що я з ним плідно співпрацювала багато років. Я знала точно, що він є рок-зіркою літератури, тому що сама заслуховувалася, коли ще була навіть не головним редактором, а журналістом, просто ходила на його лекції та розуміла, що якщо хтось і може зацікавити людину літературою, то він один із них».  

«Ми зібрали нову творчу групу, трохи змінили команду, змінили редакторський склад. І з творчою групою ми працювали над новими форматами, намагалися додати насамперед іронічності. Ця програма сама по собі трохи іронічна, адже ми по телевізору розповідаємо про літературу. Цей формат уже комічний. Ми спробували зробити це стильно, щоб це був якісний, зрілий продукт, що відповідатиме такому високому мистецтву як література», – додав виконавчий продюсер з виробництва Євгеній Славний.  

Оновлення

«Апдейтити» програму почали вже з назви. Замість – «Букоголіки». Тобто люди, залежні від літератури. Це і глядачі телепрограми, і власне команда фахівців, які її роблять.

Тетяна Кисельчук: «Було важко з назвою, були протистояння з усіх боків, я настоювала справді на назві “Букоголіки”. Наш головний режисер Саша дуже переживав, що назва «Букоголіки» не буде сприйматися нашою літературною спільнотою, бо вона така… трошки смішна. Але я просто впевнена, що Суспільне мовлення зараз знаходиться в режимі експериментів. А люди люблять щось таке дивне. Нехай вони трошки на нас покричать, але якщо воно приверне їхню увагу, то ми вже виконали якусь місію».

Євгеній Славний: «Ми намагаємося зберігати межу іронічності для людей, які захоплені літературою. Вони ж без літератури не можуть. І ми хочемо звичайних глядачів теж зробити «букоголіками», щоб книга стала їхнім повсякденним компаньйоном, що буде супроводжувати їх так само, як алкоголіка супроводжує алкоголь».

Половина програми залишилася незмінною з часів «Книги.ua» – це рубрики «Літблог» та «Кіночитання», в яких запрошені письменники, літературознавці та культурні менеджери розповідають про прочитані книжки та їхні екранізації. Залишився також центральний сюжет – коротка інформаційна довідка з історії чи теорії літератури, яка відповідає темі випуску. «У нас також з’явилися три нові рубрики за участі нашого ведучого, – розповів головний режисер об’єднання та керівник проекту Олександр Опанасюк. – Це «Книголам» та «Книги-Ліки» – авторські рубрики Євгенія Стасіневича. Перша – про переоцінені світовою читацькою аудиторією книжки та про причини цього переоцінення. А друга – рубрика-релакс, яка закриває програму. Такий собі приклад того, що література може бути різною, в тому числі і терапевтичною».   

Процес

Перша тема програми пов’язана саме з новою назвою – ведучий говорить про «букоголізм» та пристрасть читання. Теми наступних випусків обиралися спільно, всією командою, і кожен мав право голосу в цьому питанні.

«Над першими кількома ми ще думали всі разом, а от далі вже пішло само. То я скажу «а давайте про шістдесятників, але так, щоб без шкільних штампів і максимально проблематизуючи, а?», то Юлія Клебан, наша редакторка, запропонує подумати про зв’язок поезії писаної і поезії співаної. І це ж страшенно цікаво саме сьогодні, коли величезна кількість поетів, від Андруховича і Жадана до Лазуткіна та Полежаки, стали ще й співаками, – розповідає Євгеній Стасіневич. – Словом, ніякої деспотії, максимально широка – хоч і контрольована  – демократія. Ну а загальна схема приблизно така: спочатку придумали щось украй для нас цікаве і проблемне (від теми до місця зйомки), а потім ламаємо голову, як би то втілити в життя – це класика роботи на телебаченні».

Для літературного критика Євгенія Стасіневича «Букоголіки» стали дебютом в ролі ведучого телепрограми. Він уже розповідав про книжки на радіо та в інтернет-ЗМІ, тепер опановує і новий фронт – телебачення.

Євгеній навіть поділився з нами першими враженнями від роботи ведучого: «Чи не найбільше з першого сезону запам’яталися умови зйомок: ми почали наприкінці січня, якраз тоді, коли в столицю прийшли люті морози. А першою локацією вибрали бібліотеку КПІ. І от уявіть: 23 січня, перший день зйомок і взагалі мій перший день роботи на телебаченні; я весь такий наснажений прибігаю туди зранку – а там запис на останньому поверсі, на сходах, і якраз над головою дірка в стелі, крізь неї небо видно, якісь пташки навіть туди залітають, сніг труситься; за півгодини я вже закоцюб, а за годину насилу міг посміхнутися. Роблю безкінечні дублі, а собі думаю: «Женя, у що це ти таке дозволив себе втягнути, га? Сидів би зараз собі в теплій квартирі, писав би свої рецензії».  Але як побачив програму в ефірі, заспокоївся: ні, було заради чого терпіти. Хороший кадр, правильна локація».

Місія

Тетяна Кисельчук: «Не велика мета, а абсолютно нормальна – заохотити телеглядача до прочитання нових творів, або до чогось нового».

Євгеній Славний: «Зацікавити глядача стати читачем – ось завдання телепрограми».

Євгеній Стасіневич: «Не дути щоки, апелюючи до “вічного та вистражданого”, а розповідати притомно й живо про сьогоднішню літературу, останні бестселери, дражливі теми. Аби ухопити увагу максимально широкої аудиторії, якій би хотілося додивитись кожен випуск «Букоголіків» до кінця».