Проект «Антонич удома» — це мультимедійне дійство, основою якого є поезія Богдана-Ігоря Антонича.

Все почалось у 2013 році. Саме тоді директор фестивалю «Innowica» Матеуш Сора звернувся до Уляни Горбачевської з пропозицією створити музичний перформанс, що базуватиметься на поезії Антонича. А вже у травні 2014 року польсько–українська група митців приїхала в лемківське село Новиця (на території Польщі)для роботи над проектом. У тому ж році відбулась прем’єра музичної частини дійства в рамках фестивалю «Innowica». Згодом, 18 лютого 2016 року у Львові, в Театрі ім. Марії Заньковецької, з великим успіхом відбулась прем’єра повної версії мультимедійного дійства «Антонич удома», що поєднало в собі поезію, музику, прозу (фрагменти роману «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича), сценографію та відео-арт (VJ group СUBЕ, художник Володимир Олещук).

Проект розгалужується і розвивається. Незабаром у рамках проекту планується видання артбуку: поєднання поезії та фрагментів живопису, що увійшов до відео дійства.

Учасники чергового показу мультимедійного дійства «Антонич удома»:

• Юрій Андрухович — голос, авторський текст.
• Уляна Горбачевська — голос, режисура.
• Марк Токар — голос, контрабас.
• Ришард Лятецький — ударні, труба, синтезатор, індійська гармонія.
• Барт Палига — духові, ударні, віолончель, фідель.
• Відео-арт — VJ group KUBE, художник Володимир Олещук.

Антонич є одним із найважливіших та найзагадковіших українських поетів минулого сторіччя. Сьогодні ми називали б його культовим, але це окреслення все одно не вичерпало б його цілком особливої постаті. Життя Антонича було недовге й обірвалося у 27 років, але можливо, саме завдяки цій обставині він був і залишається таким близьким для молоді, чимось на зразок львівського Джима Морісона 1930-х років.

Проект «Антонич удома» є спробою відтворити поетичні світи Антонича перш усього декламаційними та музичними засобами. Діапазон звукових і мелодичних пошуків максимально широкий — від традиційного лемківського фольку до построкової психоделії. Так само різноплановим є вибір текстів — крім оригінальних поезій Антонича, що деякі з них виконуються в нових, підготовлених спеціально для цього проекту польських перекладах, є й кілька уривків з  роману «Дванадцять обручів» — фрагменти містифікованої біографії поета.

Три частини програми — це три версії Антоничевого «вдома»:

• дитинство, Лемківщина, Новиця;
• Львів як сюрреалістичний мегаполіс;
• вічність і космічний «дім за зорею».

Перша частина звучить, як архаїчні замовляння чи мантри. Гармонія природи і людини.
Пастельні кольори та природні фактури передають відчуття дитинства, лемківський пейзаж.

Друга частина — музика еклектична, як архітектура міста.
Контрастні кольори та фактури підкреслюють драму одинокої людини у великому місті, сповненому суперечностей.

Третя частина — музика відсторонена і космічна.
Філософське споглядання світу. Ахроматичні кольори та фактури, що нагадують нічне небо – це погляд поета на світ з великої дистанції: “Мабуть, мій дім не тут. Мабуть, аж за зорею”.

Режисерка: Уляна Горбачевська

Подія на Фейсбуці