Майже 40% українців не перевіряють достовірність інформації з інтернету

Лише 18% українців завжди перевіряють достовірність інформації з медіа і соцмереж, майже 40% ніколи цього не роблять. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Львівського медіафоруму та організації International Media Support.

Факти найчастіше перевіряють молоді українці (18–29 років), люди з вищою освітою, мешканці Заходу, а також військові й ветерани. 35% опитаних вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, а 28% визнають, що робити це важко.

Найпоширеніші методи перевірки:

• інтуїція та власний досвід — 34% (особливо старші респонденти, пенсіонери, люди з інвалідністю);
• зіставлення з кількома авторитетними джерелами — 25% (переважно молодь, студенти, підприємці, мешканці Заходу та Києва);
• пошук першоджерел — 14% (молодь і респонденти середнього віку, військові й ветерани);
• наявність інформації у багатьох новинах чи соцмережах — 10% (частіше молодь та мешканці прикордонних регіонів);
• звернення до родичів чи знайомих — 10% (здебільшого старші люди та менш освічені групи).

За рівнем довіри українці віддають перевагу Telegram (29%) і YouTube (24%). Водночас до більшості традиційних медіа — телебачення, газет, радіо — баланс довіри негативний. Найменше довіряють друкованим виданням, TikTok і телеканалам поза телемарафоном. Молодь 18–29 років частіше орієнтується на телеграм-канали й Instagram, освічена та заможніша аудиторія більше довіряє YouTube. Старші покоління та менш освічені респонденти залишаються відданими телебаченню та радіо. Телемарафон «Єдині новини» має свою авдиторію серед старших респондентів і жителів сіл, але водночас отримує і найбільший рівень недовіри — майже 40%.

Дослідження також показало, що 59% українців є вразливими до дезінформації. Це визначили за допомогою спеціального тесту: респондентам пропонували оцінити низку тверджень — як достовірних, так і маніпулятивних.

До групи вразливих найчастіше належать менш заможні й менш освічені українці, мешканці прикордонних і прифронтових регіонів, а також російсько- чи двомовні респонденти. Вони рідше стежать за суспільно-політичними новинами, мають нижчий рівень довіри до медіа, але при цьому так само високо оцінюють власну здатність відрізняти правду від фейків.

У Львівському медіафорумі наголошують, що нині професійні українські медіа стикаються з подвійним викликом: фінансовою нестабільністю та втратою довіри авдиторії.  «Падіння довіри до медіа триває кілька років поспіль. Велика частина суспільства або взагалі не перевіряє факти, або покладається лише на інтуїцію. Це робить українців більш вразливими до маніпуляцій», — зазначають в дослідженні.

Опитування проходило з 1 по 13 квітня 2025 року серед 2000 респондентів від 18 років (окрім окупованих територій). Метод — особисті формалізовані інтерв’ю face-to-face. Похибка репрезентативності не перевищує ±2,2%.

Як повідомлялося, серед головних труднощів українських медіа під час широкомасштабної російсько-української війни: бойові дії, брак ресурсів, подорожчання паперу й друку, зменшення грантових надходжень, перебої з електропостачанням, психологічне виснаження, труднощі з розповсюдженням друкованих видань, відсутність сучасної техніки, вимушений переїзд та самоцензура. Окрім того, за перший рік широкомасштабної війни у багатьох редакціях стались «світоглядні зсуви».

Зображення: Львівський медіафорум