медіа

В Україні стало менше російськомовних регіональних медіа 

18.05.2023

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Media Development Foundation представив результати щорічного дослідження про стан українських незалежних регіональних редакцій за рік повномасштабного російського вторгнення. Про це повідомляється на сайті організації.

 

У межах дослідження опитали 44 редакції, 39 з них — регіональні та 5 — національні.

 

У дослідженні зазначено, що за рік великої війни у багатьох редакціях стались «світоглядні зсуви» — «медіа вийшли за межі, у яких перебували до минулого року». Це твердження стосується передусім розширення територіального охоплення, орієнтації на аудиторії кількох областей чи навіть всієї країни. Також дослідження фіксує збільшення англомовних версій сайтів і сторінок у соцмережах медіа та зменшення російськомовних.

 

Згідно з дослідженням Media Development Foundation, як і раніше регіональні медіа відчувають кадровий голод. Найбільше потребують: журналістів, новинарів, SMM-спеціалістів, відеографів та інших мультимедійників.

 

До переліку головних десяти проблем медіа у воєнних умовах увійшли:

  • психологічне навантаження на членів команди
  • нестача працівників
  • дефіцит коштів
  • недостатньо швидке отримання інформації
  • доступ до героїв
  • відсутність можливості планувати діяльність
  • слабкий зв’язок
  • доступ до інфраструктури
  • недовіра до журналістів
  • перешкоди в доступі до публічної інформації

 

Щоби працювати в умовах війни (зокрема під час блекаутів, обстрілів), редакції:

  • зсували дедлайни або не роблять їх чіткими;
  • ставили чергування на деякі види роботи, наприклад, на стрічку новин;
  • пришвидшували виробництво контенту;
  • перейшли на дистанційну роботу;
  • закупили або отримали генератори та павербанки, термінали Starlink;
  • почали більше працювати з Telegram, оскільки цей месенджер дає змогу швидко постити найважливіші новини тощо.

 

Щодо форматів контенту, то тут домінують новини. Майже всі респонденти дослідження сказали, що війна змінила контентну стратегію та контентне виробництво (орієнтовно 95%). Деякі редакції повідомили, що після початку вторгнення вони збільшили кількість новинного контенту, скоротивши великі текстові матеріали.

 

Війна залишається основним джерелом контенту. Абсолютна більшість медіа відзначили збільшення матеріалів на військову та навколовоєнну тематику — новини з фронту, інформація про обстріли, публікації про зброю, історії військових, волонтерів і переселенців, некрологи.

 

Попри всі проблеми та ризики, редакції, особливо з окупованих, прифронтових та деокупованих територій, відчувають необхідність і важливість своєї роботи.

 

«Зараз можна з упевненістю сказати, що локальна журналістика вижила, вистояла, попри весь жах війни. – констатують автори дослідження. – Медіа зробили неймовірні зусилля й фактично перевинайшли себе, щоб вижити».

 

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

 

Нагадаємо, українські журналісти стали лавреатами Пулітцера за репортажі з Маріуполя

 

Читайте також: Павло Стех: Війна змушує перемкнутися на чорно-білу оптику

 

Чільне фото: Вільне радіо