Chytomo Spotlights

Meridian Czernowitz ХIV: Ще більше військової теми, винні дегустації та камерна поезія

18.09.2023

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Цьогорічний ХIV Meridian, окрім війни, зіштовхнувся з серйозною проблемою — конкурентом. 8-10 вересня в Україні паралельно пройшли два літературні фестивалі: Meridian Czernowitz у Чернівцях і KyivBookFest у Києві. Проте перший представлений вже другий рік поспіль не як фестиваль, а Міжнародні поетичні читання. Бо у час повномасштабного вторгнення, за словами Святослава Померанцева, не святкується. 

Book’o’Wine — новий формат, до якого йшли 14 років

Чому фестивалі не розминулися у датах достеменно невідомо. А любителі літератури отримали з одного боку — можливість обирати й перебирати, а з іншого — дилему: Київ чи Чернівці? Нове чи вже класичне? 

 

Фанати поезії, Жадана-Андруховича-Прохаська приїхали 8-10 вересня таки у Чернівці, щоб першими почути сторінки їхньої нової або майбутньої прози, побувати на презентаціях поетичних збірок і послухати німецькомовну поезію в оригіналі та перекладах. 

Фокус Меридіана зосереджений саме на презентаціях цьогорічних книжок про війну росії проти України, написаних письменниками й письменницями, які служать у лавах ЗСУ або займаються волонтерською діяльністю. Тому серед учасників можна було зустріти Ярину Чорногуз, Артема Чеха і Олександра Михеда.

 

Про формат цьогорічних Міжнародних читань Meridian Czernowitz розмовляємо з президентом корпорації Святославом Померанцевим. Він каже, що Меридіан насправді завжди був фестивалем, де поруч з поезією, міцно взявшись за руки, крокувало червоне вино. Від початку повномасштабного вторгнення змінилась концепція — поки тривають бойові дії, це не фестиваль, а поетичні читання, спрямовані всіляко підтримувати ЗСУ. Проте цьогоріч організатори внесли кілька сміливих змін у формат. Перш за все — «узаконили» вино на подіях і огранили його винно-поетичними дегустаціями. 

Всі, хто памʼятає попередні фестивалі, можуть підтвердити, що вина завжди було багато, іноді його не вистачало, а іноді воно лилося через краї. Цього року Святослав вирішив втілити свою давню мрію, щоб за словами його дядька письменника Ігоря Померанцева — «поруч з ріками поезії протікали ріки червоного сухого». 

 

На питання, чи не боявся Святослав такого ризику, він відповідає як справжній підприємець: «Це бізнес. Щоб не втратити усе, що маєш треба йти в ногу з часом і навіть трохи його випереджати. Якщо ми ризикнемо і прогоримо, то хоча б смачного українського вина спробуємо». 

 

Святослав пояснює, що таким чином хоче привчити українців до культури пиття якісного українського вина, яке нічим не поступається іноземним. А також вважає, що поєднає на винно-поетичних читаннях дві аудиторії.: «Люди, які слухають поезію, неодмінно захочуть доброго вина і вишуканих закусок, а ті, хто прийшли на дегустацію, точно зголодніють інтелектуально і послухають наших авторів».

«Мій стрийко Ігор Померанцев здавна каже, що Україну завдяки виходу до Чорного моря і звʼязкам з елінами, можна вважати частиною Середземноморʼя. Ми вкотре демонструємо це тут, у Чернівцях», — додає Померанцев

 

Важливо зазначити, що на винно-поетичних дегустаціях свої вина представляли 8 крафтових українських виробників, серед яких особливе місце зайняли буковинські вина.

 

Святослав Померанцев акцентує на цьому увагу. А фаворитом гостей винних дегустацій стало Father’s Wine. 

 

Потрапити на винно-поетичні дегустації можна було за 300 гривень. Також 100 гривень просили заплатити за оренду келиха. Кожен, хто заплатив, отримував бейдж «Гість», де була певна кількість намальованих келихів — ліміт того, скільки можна було випити під час дегустацій. 

Це не єдине нововведення цього року. Заплатити також довелося фанатам і фанаткам Сергія Жадана. Презентація його крайньої поетичної збірки «Скрипниківка» пройшла у Чернівецькій філармонії. Квитки коштували від 400 до 1000 гривень. Всі, хто придбав квиток, слухали нові й не дуже нові поезії Сергія Вікторовича. Слухачі скаржаться: виступ тривав занадто довго, славнозвісний жаданівський аукціон теж, а черги за автографом тягнулися далеко до входу. Однак Сергій Жадан зміг зібрати значну частину для ЗСУ, у цьому він і вбачає важливість проведення цьогорічних читань. 

Меридіанівська класика і новачки

Чернівчани й всі ті, хто стежить за життям фестивалю Meridian Czernowitz добре знають роками сформовану програму. У пʼятницю, в перший вікенд вересня (цього року – ні), президент корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев і директорка однойменного фестивалю Євгенія Лопата оголошують про відкриття найважливішої 3-денної події міста. Чернівці оживають. 

 

На чернівчан і гостей міста чекали поетичні читання німецькомовних авторів з Німеччини, Австрії та Швейцарії.

 

Оскільки Meridian Czernowitz тяжіє до німецькомовної поезії, його патроном став Пауль Целан – німецькомовний єврей з Буковини. Також на фестивалі щороку представляють поезію Ізраїлю, її зазвичай символічно декламують у старій синагозі у колишньому єврейському кварталі, який у час Другої світової був частиною чернівецького гетто. Проте, знову ж таки, не цього року. Через проблеми з фінансуванням фестивалю й скромніший розмах, читання ізраїльської поезії відбувалися у Целанівському центрі — штаб-квартирі корпорації й місця для проведення камерних літературних подій. 

Також вже вкотре не відбуваються поетичні читання поезії самого Пауля Целана у дворику його чернівецького дому. Нічого особливого, проте таким чином фестиваль зазвичай вшановував памʼять свого патрона. 

Лекція Радянського дисидента і політв’язня, виконавчого співпрезидента Вааду України й виконавчого віцепрезидента Конгресу національних громад України, учасника ініціативної групи «Перше грудня» Йосифа Зісельса завжди відкриває другий день фестивалю й триває трохи довше відведеного часу. ХIV Meridian не став винятком. На лекції інтелектуала зібралися ті, хто хотів почути, як повʼязані між собою війна та ідентичність. Він накреслив кілька варіантів розвитку подій у війні та кілька сценаріїв перемоги для України: від ідеальної до найменш приємної для нас. 

Цю подію високо оцінила українська військова поетка Ярина Чорногуз. Це її перший фестиваль Meridian Czernowitz: «Для мене кожна презентація, розмова була відкриттям на фестивалі після років мого контракту. Як реабілітація. Людям важливо розуміти воєнний досвід і перепроживати його з авторами. А також ми маємо дбати про свій інтелектуальний рівень під час війни, бо він допомагає багато чого зрозуміти. Найбільше мені сподобалась лекція Йосифа Зісельса. Вона була настільки ґрунтовна, що відповідала на всі поставлені питання. Він пояснив, що це зміна від імперської війни росії до цивілізаційної. По різні сторони барикад воюють країни з демократичними й авторитарним режимом». 

Ярина теж презентувала свою поетичну збірку [dasein: оборона присутності] у межах фокусної програми. Модерувала зустріч директорка фестивалю Євгенія Лопата. Водночас авторка зазначає, що завдяки презентаціям книжок різних авторів є можливість порівняти досвіди військових і цивільних авторів: «Це допомогло мені знайти багато перегуків з книжкою Каті Міхаліциної попри, здавалося, відмінну тематику».

 

Катерина Міхаліцина цьогоріч також вперше на Меридіані. Вона представляла свою нову поетичну збірку «Розламані люди». Зустріч модерувала буковинська письменниця і волонтерка Христя Венгринюк. На презентації атмосфера була дуже затишна і сімейна, ці дві авторки наче знайшли одна одну і лише доповнювали слова одна одної. 

 

«Мені здається, що за енергетикою слухачів було помітно, що нам ця розмова вдалася. Зараз дуже необхідне чесне спілкування через вірші», – зауважує Катерина.

Щодо своїх фаворитів серед подій, то поетка теж виділяє презентацію Ярини Чорногуз: «Я щиро насолоджувалась презентацією книжки Ярини. Дуже втішена і вдячна, що маю можливість подякувати їй, послухати не тільки її вірші, а і її голос та історії».

 

Серед нових авторів на Meridian Czernowitz помітно виділявся Олександр Михед. На фестивалі письменник презентував свою прозову книжку «Позивний для Йова». Модерував цю зустріч письменник і волонтер Андрій Любка. 

Олександр Михед під час презентації наголосив, що нарешті «дожився, дослужився, дописався» до того, щоб виступати на Міжнародних поетичних читаннях Meridian Czernowitz. 

 

З Любкою вони обговорювали минуле і теперішнє. Андрій зокрема пригадав історію перших днів після великого наступу росії, коли письменники зібрались у Чернівцях, щоб вирішити, як допомогти колегам, а Сашко Михед увесь час щось друкував на лептопі. Виявилось, це і була книжка «Позивний для Йова» — автор писав її буквально по живому, щоб задокументувати усе, що відбувалось навколо нього у перші буремні тижні великої війни. 

 

На завершення пролунало питання, чи живий Йов, якому присвячений один з центральних текстів книжки, на що Михед відповів: «Доки живе українське військо, доки змагаються ЗСУ — Йов живе». Бурхливі оплески. 

Ще одним військовим письменником, який мав презентацію на цьогорічних читаннях, був Артем Чех, якого можна вважати одним із постійних учасників Meridian Czernowitz. Він презентував перевидання есеїстичної збірки «Точка нуль», яка у час повномасштабного вторгнення стала актуальною для багатьох українців. 

 

Про актуальність міркували і Юрій Андрухович, Андрій Любка і Христя Венгринюк у контексті розмови про антологію «Воєнний стан», передмову до якої написав головнокомандувач Валерій Залужний.

 

Модерувала зустріч директорка фестивалю Євгенія Лопата. Автори хотіли зрозуміти, чи не втратили 50 відібраних укладачами есеїв своєї актуальності. 

 

Читайте також: Читайте тексти антології «Воєнний стан», опубліковані на Читомо

 

Юрій Андрухович вважає, що його текст на своєму місці, адже він «не про перші дні повномасштабного, а про його очікування, коли хмари затягувались над нами». Христя Венгринюк намагалась рефлексувати про те, який сенс має література, коли кількість болю не зменшується з кожним днем, а навпаки – росте. А Андрій Любка вразив публіку відкритістю і щирою розповіддю про свого знайомого художника, який дивом вийшов з небезпечної зони, проте нещодавно загинув: «Вони не мають бути числами, які загинули, чи списком імен на братніх могилах. Кожен з них має бути пошанований і не забутий». 

(Не) на часі 

Український письменник і волонтер Андрій Любка ділиться своїми спостереженнями щодо усього, що діється в Україні й на фестивалі. Він з секс-символа української літератури перетворився у надпотужний голос, який не просто має силу промовляти, а й формує нові сенси. 

 

Андрій розповідає, наприклад, що антологія «Воєнний стан» дуже добре продавалась і стала відомою як в Україні, та і далеко за її межами. Те, що передмову написав головнокомандувач Залужний – прецедент, досі у світі ніколи подібного не ставалось. А попередній 2022 рік був найуспішнішим у його письменницькій карʼєрі у плані продажів: «У нас війна, в людей немає грошей, але вони почали набагато більше читати. Особливо — читати своє. Більшість людей виявили, що сучасна українська література є і вона різноманітна. Збільшення письменницьких накладів і продажів можна вважати культурним феноменом».

«Я спілкуюсь з великою кількістю військових, я знайомий з величезною кількістю людей, які мають жити своє життя, а не бути там, на війні проти росії. У моменти, коли хтось з них гине, я відчуваю відразу до усього, що роблю. Навіщо у такі миті література, якщо людини вже немає на світі?», — продовжує Андрій. 

 

На питання, чи потрібні такі читання зараз і фестивалі загалом, Андрій Любка відповідає, що без них письменники втрачають мінімальний шанс бути почутими серед усіх тих, хто скаже: «я відчуваю так само, і досі не міг висловити своїх почуттів». 

 

З ним фактично погоджується гість фестивалю Ярослав, який на  Меридіані не вперше. Він зазначає також, що додати дегустації вина до фестивалю — чудове рішення, адже «стояти на місці й нічого не змінювати — це крок назад». 

 

Цьогорічні Міжнародні читання Meridian Czernowitz показали, як можна йти в ногу з часом і навіть трохи його випереджати. А для всіх, хто не зміг побувати на фестивалі є анонс — можливо, наголошує Святослав Померанцев, цього року у листопаді пройде Meridian Odesa. Тому слідкуйте за анонсами.

 

Читайте також: 13-й Meridian Czernowitz: перший літфестиваль після великого наступу

 

Фото: Meridian Czernowitz, Олена Лисенко

 

Ця публікація є частиною проєкту “Chytomo spotlights:Ukrainian culture on and after frontline”. Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de