Місто, дитинство, поезія: ілюстрований «Цукровик» Валерії Городчаніної

Читомо продовжує розповідати про цікаві дизайнерські та ілюстраторські проеки, які, на нашу думку, варті уваги українських читачів та видавців. Цього разу роздивляємося проект ілюстрованого видання поетичної збірки «Цукровик» Олександра Мимрука, який створила дизайнерка Валерія Городчаніна. Лаконічна верстка, мінімалістичний дизайн та стилістика, натхенна книжковою поліграфією і технічною ілюстрацією 50-70-х років.

* Усі зображення клікабельні

Чому саме ці тексти

«Цуровик» – це урбаністична поезія. Книжка про заводи, панельні будинки, дитинство та космос. Вона розповідає про світовідчуття людей, які народжені у провінційних, індустріальних мономістах. Таких дуже багато по всій Україні, вони масово створювалися в період після Другої світової війни довкола підприємств та заводів. Для них характерне типове панельне будівництво та великі промзони.

Моє дитинство також пройшло в одному з таких мономіст, де були тільки дев’ятиповерхівки та величезний завод, тому мені було надзвичайно цікаво працювати саме з цим матеріалом.

Візуальний стиль

Натхненням для розробки візуального стилю проекту стали видання 50-х, 60-х років XX ст. Більшість книжок, які ми читали у дитинстві, були виданими ще у ті часи, а книжкові полиці у квартирах були заповнені томами старих енциклопедій, довідників, та зібраннями класичної літератури. Я вирішила, що дизайн книжки має відсилати до візуального спадку саме цієї епохи, щоб підкреслити ретроспективний аспект збірки, її звертання до теми дитинства та дорослішання в умовах провінційного індустріального міста 90-х. 

Обраний шрифт – це осучаснена версієя гарнітури «Журнальна», яка використовувалася у багатьох виданнях періоду 60-х, 70-х років. Вона також працює на створення ретроспективної естетики.

Естетика видань 60-х років вплинула на всю структуру книжки – тверда палітурка з графічним знаком посередині, наявність необов’язкових авантитула та суперобкладинки, вклейки на шмуцтитулах, вибір жовтуватого кольору паперу та ін.

Також я розробила графічний знак, можна сказати символ «Цукровика» – це ракета – найвпізнаваніша конструкція на старих українських дитячих майданчиках. Вона одночасно відсилає як до образів дитинства, так і до космічної тематики. Все це присутнє у текстах автора.

Про ілюстрації

Видання має 112 сторінок та 14 ілюстрацій, які розміщені на всю або пів сторінки, з періодичністю кожні 2-3 розвороти. Така кількість ілюстрацій продиктована тим, що насамперед це поетична збірка, а не арт-бук, тому я хотіла, щоб тексти все ж залишалися домінантою, а графічні зображення просто їх доповнювали.

Всі ілюстрації чорно-білі, намальовані векторною графікою. Для їх створення я надихалася технічною ілюстрацією та архітектурними кресленнями.

Присутня в них і певна дитяча простота, що також важливо в контексті тематики цієї книжки.

Деякі об’єкти я перемальовувала з таких, що існують в реальності. Ось, наприклад, ілюстрація заводу у кутку цієї сторінки, змальована з цукрового заводу, який розташовується у рідному місті автора.

Також я створила набір з 10-ти листівок, ілюстрації на яких повторюють ті, що надруковані у збірці.

Профіль та портфоліо Валерії Городчаніної на Behance

Нагадаємо, що оригінальне видання збірки поезій Олександра Мимрука «Цукровик» вийшло у 2017-му році у видавництві «Смолоскип» й було оформлене дизайнером Юрієм Барабашем.

Читайте також: «Цукровик» Олександра Мимрука: німе кіно та новий урбанізм