бази даних

МОН не уклало договір з компанією, що індексує наукові журнали, через видання з Криму

24.07.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Міністерство освіти і науки України так і не уклало договір з компанією Elsevier, яка надає доступ до міжнародних наукометричних баз даних Scopus, оскільки у їхніх каталогах було виявлене видання з окупованого Криму. Про це МОН повідомляє на своєму офіційному сайті.

29 травня МОН видало наказ щодо продовження доступу до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection для всіх державних та комунальних ЗВО і наукових установ України за кошти державного бюджету. Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ) мала закупити відповідні послуги та укласти договори з компанією Elsevier, відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».

 

У МОН виявили, що базою даних Scopus індексовано журнал «Physical Oceanography». Він видається так званим Морським гідрофізичним інститутом РАН, розташованим у Севастополі – на тимчасово окупованій території України. У міністерстві наголошують, що включення видання до бази даних грубо порушує законодавство України та суперечить позиції міжнародної спільноти щодо засудження окупації Кримського півострова.

 

«У такий спосіб фактично визнається незаконна окупація Криму Російською Федерацією», – говориться у заяві МОН.

 

Також у міністерстві повідомили, що у компанію надіслали низку листів про необхідність вилучення журналу з бази даних, але там не вважають індексацію згаданого журналу базою даних Scopus порушенням.

 

Оскільки 17 липня 2020 року завершувався встановлений законом термін на підписання угоди, МОН ухвалили рішення про відміну процедури закупівлі та не укладати договір з Elsevier, хоча у міністерстві й зазначають, що готові розглянути можливість відновлення співпраці після виключення журналу «Physical Oceanography» з бази даних.

 

Аналогічна ситуація виникла з компанією Clarivate Analytics, яка надає доступ до бази даних Web of Science Core Collection. Там виявили журнал «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии» («Materials in the Archaeology, History and Ethnography of Tauria»), який видається «Науково-дослідним центром історії і археології Криму Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського» з адресою «м. Сімферополь, Республіка Крим, Російська Федерація».

 

Тоді МОН провело переговори з представниками компанії щодо вимоги виключити журнал з бази даних, і станом на 22 липня 2020 року видання з окупованих територій вже зник з платформи Web of Science Core Collection. Договір уклали, тож державні та комунальні ЗВО та наукові установи і надалі мають безкоштовний доступ цієї бази даних.

 

Проте вже після завершення процедури з’ясувалося, що журнал «Physical Oceanography», що був у базі Scopus, індексується і Web of Science Core Collection. Тепер МОН планує звернутися до компанії Clarivate Analytics з вимогою усунути це порушення, або ж умови співпраці будуть переглянуті.

 

У міністерстві зазначають, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом для інтеграції української науки у світовий та Європейський дослідницький простори. Тому МОН й надалі вестиме діалог з обґрунтуванням своєї позиції, щоб розв’язати цю ситуацію максимально швидко та ефективно.

 

Також у відомстві хочуть запровадити системний моніторинг видань, що видаються на тимчасово окупованих територіях України та потрапляють у міжнародні бази даних Scopus та Web of Science Core Collection.

 

В ексклюзивному коментарі Читомо фізик Дмитро Якубовський розповів, що питання доступу до цих баз стосується виключно оцінювання роботи науковців, і не відноситься до їх роботи та забезпечення доступу до самих журналів: «Є платні бази даних від двох міжнародних компаній, які надають індексовану інформацію наукометричним базам даним Scopus та Web of Science Core Collection, відповідно. Ця інформація є платною, але досить зручно структурованою, по кожному науковцю є список та кількість статей в журналах, індексованих цими базами даних, та список та кількість статей, які є посиланнями на дані статті. Також, розроблена процедура індексації теоретично має відсіювати так звані «хижацькі журнали», часто створювані для публікації відвертої маячні, псевдонауки чи плагіату, і містить підбірку всіх основних напрямків наукових досліджень, на відміну від відносно вузькопрофільних баз, таких як INSPIRE-HEP чи NASA ADS».

 

Науковець зазначає, що інформація з Scopus та Web of Science Core Collection наразі є одним з критеріїв для атестації наукових установ та окремих наукових співробітників в Україні: «Водночас, на мою думку, використання саме цих баз даних не є критичним для атестації науковців. Наприклад, в університетах Лейдена та Копенгагена, де я працював протягом 2011-2013 та 2016-2019 років відповідно, процедура атестації не використовувала виключно продукти цих наукометричних баз, базуючись натомість на принципах Лейденського маніфесту. Сподіваюсь, що законна позиція МОН стосовно індексації наукометричних баз даних дозволить впровадити в майбутньому цю гнучкішу та сучаснішу систему оцінювання і в Україні».