Михайло Сидоржевський: Спілка письменників – приклад збереження питомої української Традиції

Голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський відповів на аргументи письменника Андрія Куркова щодо Спілки. Свою позицію він сформував у колонці Української літературної газети.

Свою позицію Андрій Курков розповів під час інтерв’ю у програмі «Говорить Жадан» для Радіо НВ.

Михайло Сидоржевський погоджується з частиною аргументів, зокрема тих, які стосувались оновлень спілки. «Слід таки визнати: Курков, а за ним і Жадан, говорячи про Спілку письменників, подекуди мають рацію. Спілка справді потребує оновлення і осучаснення – в позитивному розумінні цього слова, » – зауважив Михайло Сидоржевський.

Також письменник наголосив, що окремі питання інтерв’ю лишились нерозкритими і їх варто також виносити для загальної дискусії, як-от «про видавничі проблеми, про засилля російської книжки на нашому ринку, про перманентні корупційні зашквари в деяких згадуваних вами «суперсучасних» культурних інституціях, про попсу – у мистецтві, літературі й політиці…»

Значну частину колонки автор присвятив рефлексії щодо активної уваги Сергія Жадана і Андрія Куркова до справ спілки. І для цього в Михайла Сидоржевського було своє пояснення: «Чому ж така посилена увага до Спілки письменників? Насправді, шановні панове, йдеться зовсім не про Спілку письменників. Йдеться про речі засадничі, фундаментальні.

Спілка з її письменниками, при всій їхній «старозавітності», – яскравий приклад збереження питомої української національної Традиції. Саме тому вона викликає таку посилену увагу з боку тих, кому ця Традиція байдужа, чужа а чи ворожа. Адже саме в українській літературі, як і в українському мистецтві, українській народній творчості, зберігається генетичний код нації, » –зазначив Михайло Сидоржевський.

Читати також: Сергій Борщевський залишив НСПУ через співпрацю її членів з проросійськими письменниками Болгарії

Михайло Сидоржевський — український письменник, публіцист, громадський діяч, редактор. Голова Національної спілки письменників. Автор  книжки поезії «Навпіл між обома світами» (2004), книжок публіцистики «Здвиг» (2005), «Туга за свободою» (2007), «Пам’ять нашого роду» (2013) та «Час фарисеїв і героїв» (2015). Автор численних публікацій у різноманітних виданнях на теми культури, політики, літератури, історії

Андрій Курков —  український письменник російського походження, кіносценарист, президент Українського ПЕН. Автор романів та повістей «Бикфордов мир» (1993), «Приятель покойника» (1995), «Пикник на льду» (1996), «Последняя любовь президента» (2004), «Ночной молочник» (2007), «Львовская гастроль Джими Хендрикса» (2012), «Дневники Майдана» (2015), «Серые пчелы» (2018), а також книжок оповідань, творів для дітей та сценаріїв до фільмів. Твори Андрія Куркова перекладені понад 40 мовами світу.

Національна спілка письменників України — добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. Заснована 1934 року в Києві. Спілку очолює Михайло Сидоржевський — громадський діяч, публіцист, член Проводу ОУН. Джерелами формування майна та коштів НСПУ є вступні й щорічні внески членів НСПУ, фінансування з Державного бюджету України та майно колишньої Спілки письменників Союзу РСР.