Минуле, що сформувало сьогодення: 6 новинок історичного нон-фікшну

Серед великої кількості нон-фікшн літератури, яка вийшла від торішньої весни, історичні книжки міцно тримають свою жанрову нішу. Про шпигунів часів «холодної війни», дисидентський рух в СРСР, «примарний континент Заходу України», Середньовіччя, Голокост, геноцид у Руанді – коло їхніх тем видається широким, хоча часто й непростим. 

У минулому ми продовжуємо шукати відповіді на запитання, які турбують у сьогоденні. Тому так важко відмовити собі у можливості зазирнути у далечінь років, дізнатися про події, які вплинули на формування як нашої держави, так і карти світу. Тож у цій добірці ми зібрали історичні книжки про Україну, Китай, США, Албанію, Чехію та… Другу світову війну, що вийшли нещодавно або в період між Книжковим Арсеналом 2023-го та 2024-го. Тож дізнаваймося про своє й чуже минуле, щоб, як заповідав Михайло Грушевський, ставати особистостями завдяки історичній памʼяті. 

Ця стаття є частиною спецпроєкту «Вітрина новинок 2024» до Книжкового Арсеналу, створеного за підтримки Фундації ЗМІН у партнерстві з Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал».

Як українці зруйнували імперію зла

Олександр Зінченко. – Харків: Віват, 2024. – 560 с.

«Потрібно заявити чітко і без скутості, що ці регіони [Крим, Донбас, Південь України] є історичними частинами Росії і вона не має наміру відмовлятися від них», — ні, це не цитата з промови когось з путінських поплічників, ця фраза належить Георгію Шахназарову, помічнику Міхаїла Горбачова, і була написана восени 1991 року, коли, після ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, політична напруга між двома країнами перебувала на піку. Власне, завдяки книжці українського історика, публіциста Олександра Зінченка можна пересвідчитися в тому, що нинішнє повномасштабне вторгнення є відтермінованою війною за незалежність України, що могла б початися з превентивних ядерних ударів ще три десятиліття тому. 

«Як українці зруйнували імперію зла» створена за мотивами документального серіалу «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла». В цьому одночасно її плюси (велика кількість унікального матеріалу, спогадів очевидців, архівних документів) і один помітний мінус — стиль видання тяжіє до хроніки подій, а не їхнього більш розширеного аналізу. Скажімо, вступна стаття про «перебудову», була б помічною тим читачам, яких захопила назва книжки, але кому в школі вже не так ретельно пояснювали, в чому різниця між генеральним секретарем ЦК КПРС та президентом СРСР. Втім, праця Зінченка захоплює. Розбираючись в тому, хто зруйнував Союз: Кравчук, Єльцин, «зловредні американці» чи Горбачов, автор створює сповнену емоційної напруги оповідь, яка дає можливість поринути в неймовірну атмосферу 24 серпня 1991, відчути урочисту радість тих, хто вносив жовто-блакитний стяг до Верховної Ради, заглибитися в політичні ігри, щоб переконатися: «твердокам’яні ортодокси Кремля» за весь цей час не змінилися, так і не зрозумівши, наскільки важливою для українців є свобода. 

Купити книжку

Ялтинські доньки. Черчиллі, Рузвельти й Гаррімани: історія про любов і війну

Кетрін Катц. Пер. О. Замойська. – Київ: Наш Формат, 2024. – 400 с. 

За змістом, рівнем концентрованості інформації книжка американської історикині Кетрін Катц, мабуть, є найскладнішою в добірці. «Ялтинські доньки» увійшли до списку найкращих документальних видань 2020 року за версією Publishers Weekly не за красиву обкладинку. Це насичена деталями, подробицями історія про політику світового рівня та її ключових гравців періоду завершення Другої світової війни. На Ялтинській конференції, яка відбувалася з 4 по 11 лютого 1945 року, були присутні делегації із США, Великої Британії та СРСР. Франклін Делано Рузвельт, Вінстон Черчилль та Йосип Сталін зібралися разом, щоб вирішити низку ключових питань, наприклад, створення ООН, визначення території Польщі, розчленування Німеччини, сплата нею репарацій тощо.

У своїй книжці Кетрін Катц описує, як відбувалася знакова подія, зосереджуючись на ролі в її організації та перебігу тих, хто зазвичай перебуває в тіні. Авторка виводить на перший план Анну Рузвельт, доньку президента США та його асистентку, яка мала особливий вплив на батька, Сару Черчилль, доньку британського прем’єр-міністра, чия підтримка була дуже важливою для втомленого війною й старістю видатного політика, та Кетлін Гарріман, доньку Аверелла Гаррімана — посла США в СРСР, на плечі якої лягла підготовка до конференції порожнього після пограбування нацистами Лівадійського палацу. Як і обіцяно в повній назві книжки, крім великої політики та війни, в ній вистачатиме й любовних інтриг, таємниць, змов, крізь які проглядає жаль авторки через те, що талановиті, розумні жінки були обмежені своїми другорядними ролями, хоча були здатні на набагато більше.

Купити книжку

Читайте також: Що ти знаєш про війну? Наголос на «ти». Актуальна українська репортажна проза

Чеські історії XX століття

Радомир Мокрик. – Київ: Дух і Літера, 2024. – 368 с. 

Свою книжку український історик та культуролог Радомир Мокрик називає запрошенням до знайомства з «ключовими моментами, непересічними людьми та історичними хитросплетіннями, на які було таким багатим XX століття в країні, з якою нас багато чого повʼязує – як у минулому, так і в сьогоденні». Йдеться про нинішню Чеську Республіку. Навіщо заглиблюватися в минувщину держави, з якою Україна навіть кордону немає? У автора й на такий закид є слушна заувага: Радомир Мокрик акцентує на тому, що саме так, як світ вже понад два роки відкриває для себе нашу країну, українцям слід бути більш уважними до «історії держав та народів, які нам близькі».

Перед прочитанням цієї книжки важливо розуміти, що вона є збіркою публікацій, які протягом певного періоду виходили в онлайн-медіа «Історична Правда». Тому не дивуйтеся, коли деяка інформація повторюватиметься в розділах видання, наче про неї й не йшлося в попередній частині. Як зазначає автор у післямові, вибір подій та героїв книжки є суто субʼєктивним, бо Радомир Мокрик «не претендує на якусь “підручниковість”». Втім, зібраного в книжці цілком достатньо, щоб сформувати картину передумов становлення сучасної незалежної Чехії, у минулому якої були й видатні лідери, наприклад, Томаш Ґарріґ Масарик та Вацлав Гавел, зрадники, кати, жертви комуністичних репресій, бунтарі й нестримні шукачі справедливості, які мріяли жити у світі, де «правда і любов мали перемогти брехню і ненависть». 

Купити книжку

Найкоротша історія Китаю

Лінда Явін. Пер. Ю. Костюк. – Київ: Лабораторія, 2024. – 256 с. 

На думку Лінди Явін, австралійської китаїстки, мати знання про минуле Китаю вкрай потрібно, адже ця країна відіграє вагому роль на світовій політичній, економічній арені. «Китайська історія визріла з надзвичайних постатей, філософських дискусій і політичних інтриг, збройних конфліктів і суспільних заворушень, мистецьких витворів і технологічних інновацій», — пише авторка. Лінда Явін із захопленням констатує, що розмаїття народностей, мов, традицій і навіть статків в суспільстві КНР таке велике, що виходить далеко за межі усталених, тобто поверхових, знань про країну:

«Громадяни КНР — це вбогі селяни й бундючні мільярдери, буддійські монахи та власники нічних клубів, завзяті феміністки й непохитні патріархатофіли, авангардні митці та аерокосмічні інженери, пастухи яків і графічні дизайнери, борці за демократію і вічні комуністи». 

Тож письменниця розповідає про події та постаті, висвітлює теми, які допомагають зрозуміти еволюцію китайської цивілізації та державності. У лаконічній формі Лінда Явін окреслює історію девʼятьох династій, перехід Китаю до республіки, японське вторгнення, роки правління Мао, реформи, що дозволили країні процвітати, але не повною мірою, та прихід до влади Сі Дзіньпіня. Якщо підсумувати, то на сторінках «Найкоротшої історії Китаю» знайдете чимало філологічних зауваг, згадки про трактат «Мистецтво війни» Суньдзи, теракотову армію в усипальниці імператора Ціня Шихвана, правительок-інтриганок, появу неоконфуціанства та про багато-багато іншого — поданого легко й захопливо.

Купити книжку

Болото солодше за мед

Малґожата Реймер. Пер. О. Шеремет. – Львів: Човен, 2023. – 336 с. 

«Рівність у комуністичній системі була брехне, суспільство поділяли на правильних і неправильних, передовиків і соціальних паразитів, містян і селян, тих, хто мав якісь крихти, і тих, хто не мав нічого», – пише польська письменниця та репортерка Малґожата Реймер у своїй книжці «Болото солодше за мед», що розповідає про диктатуру Енвера Ходжі, багаторічного очільника Соціалістичної Народної Республіки Албанія, та наводить приклад того, як «райське життя» ламало долі мешканців країни.

Директор театру, каменяр, чиновник, викладач, художник, поет, рибалка, хімікиня – кожен має власну історію про те, як це — жити в умовах, коли «влада регламентувала мрії і гальмувала їх так, що люди, зрештою, розучилися мріяти». Важливо, що, подаючи спогади албанців про період правління Енвера Ходжі, а він тривав понад сорок років, авторка дає можливість висловитися не лише тим, хто зазнав утисків, а й тим, хто вважає, що за примарного соціалізму було набагато краще. Так Малґожата Реймер демонструє, як глибоко руйнують особистість страх та пропаганда. 

«Болото солодше за мед» — книжка зразкового літературного репортажу. В ній авторка ніби й не присутня, вона просто фіксує оповіді інших, передає пряму мову, дозволяючи собі короткі емоційні пасажі. Все це разом створює масштабне тло подій — страшних у своєму запереченні свободи у будь-яких її проявах. 

Купити книжку

Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо»

Джек Девід Еллер. Пер. Н. Кличук. – Львів: Видавництво Анетти Антоненко. Київ: Ніка-Центр, 2024. – 328 с. 

Джек Девід Еллер — антрополог, професор, автор книг з антропології релігії та культури. Його «Історія американських традицій» — багатошаровий текст, в якому дослідження минулого перетворюється на роздуми про владу та «переробляння сьогоднішнього і вчорашнього днів», чому сприяє, наприклад, масова культура. «Традиції — це історія, яку ми розповідаємо самі для себе й про себе», — пише автор. У випадку Сполучених Штатів Америки, держави, що сформувалася відносно нещодавно, визначення традицій є пошуком чогось справжнього, а це дуже актуально у світі фейків та інформаційних маніпуляцій.

Перша частина видання присвячена політичним традиціям США. У ній йдеться про гімн, прапор, національний образ/персоніфікацію — Дядька Сема, присягу на вірність, девіз Америки, який можна побачити на доларових банкнотах. Крізь все це проглядатиме боротьба країни за незалежність, її становлення. Друга частини книжки розповідає про святкові традиції, які не були завезені, а виникли саме на території держави: день подяки, день матері, патріотичні та етнічні свята, серед останніх, наприклад, день Колумба та Сінко де Майо. Третя частина зосереджується на традиціях американського стилю життя. В ній автор згадує про Coca-Cola, гамбургери та джинси. Завершують книжку американські традиції героїв. Тут Супермен зустрінеться з Міккі Маусом, а моряк Попай — із Самотнім Рейнджером… Із Джеком Девідом Еллером буде цікаво й пізнавально, а головне — з відчутною присутністю наукового підходу. 

Купити книжку

У просторі фестивалю Книжковий Арсенал Вітрину новинок формуватимуть видання про війну будь-якого жанру, теми чи вікової категорії представлені видавцями й книгарнями на ярмарку Фестивалю-2024.

Читайте також: Місця втрат і місця сили: ще 11 нових збірок поезії