На Львівщині бібліотеку ХІХ століття ревіталізували й відкрили для активностей громади

Городоцьку публічну бібліотеку у Львівській області ревіталізували й перетворили на центр спільнотворення для громади. Про це повідомили в інстаграмі бюро PSEL.

У коментарі Читомо PSEL повідомили, що простір підпорядковується бібліотеці, але позиціює себе як окремий бренд «Без обмежень».

«Бібліотека до проєкту була активним гравцем в громаді, тут вже проводилася низка заходів, але умови були не гідні тих амбіцій», — зазначили у PSEL.

Створення громадського простору — це ініціатива самої команди бібліотеки за підтримки Городоцької міської влади.

Проєкт створили у межах конкурсу для громад від Cedos та Western NIS Enterprise Fund на створення просторів, де мешканці/ки можуть збиратися для спільного проведення дозвілля, співпраці, долучатися до культурних й публічних подій, обговорювати й планувати спільне майбутнє. 

За словами PSEL, серед трьохсот заявок з усіх куточків України організатори конкурсу обрали всього 10 громад, в тому числі й Городоцьку.

Реалізовували проєкт архітектори PSEL — Антон Железнов, який був також ментором для Городоцької громади, а також Вікторія Бербець й Іван Селешок.

«Яким має бути такий центр спільнототворення? Перш за все — фізично та соціально доступним. Люди з різних соціальних груп, незалежно від свого фізичного стану чи соціального статусу, повинні мати можливість вільно користуватися цим простором», — наголосили PSEL в інстаграм-сторінці.

Основною метою проєкту було залучення містян до спільних дій.

До проєкту тут працювала філія дитячої бібліотеки, проте приміщення було «не ергономічним». Тож його перепланували й тепер тут можна вільно переміщатися усіма кімнатами. Принципи проєкту — інклюзивність, багатофункціональність й універсальність.

Архітектори намагалися зберегти спадщину минулих років й автентичність історичної будівлі — тому зберегли й відреставрували двері, паркет і п’єци (печі, які є основною системою опалення). Також законсервували оригінальну цеглу, яку знайшли в одній зі стін.

Будинок Городоцької бібліотеки має історичну та культурну цінність. Його збудував у 1894 році місцевий адвокат і громадський діяч Лонгин Озаркевич. Тривалий час будівля була своєрідним культурно-просвітницьким осередком міста: тут читали українську поезію й співали українські народні пісні. У будинку гостював поет Іван Франко, а також інші відомі українські діячі культури — художники й актори.

«Відкриття центру спільнототворення є першим потужним кроком в ревіталізації будівлі бібліотеки та посилення культурного потенціалу міста», — вважають у PSEL.

Зонування простору:

• дворик на вулиці, у якому планують проводити публічні події;
• «вітальня»: гардероб і місце, де можна випити кави й поспілкуватись; 
• зона кухні, де можна приготувати чай і пригоститися печивом. 
• інклюзивний санвузол;
• читальний зал — багатофункційний простір, де проводяться усі заходи; 
• два менших читацьких зали, оснащені мішками й диванчиками.

«Наш підхід як архітекторів до простору хабу був у багатофункціональності, гнучкості й сценарності — кожен зал може взяти на себе роль публічної зони», — повідомили у PSEL.

У просторі вже відбувся захід «Десант військових письменників», на якому говорили про створення художнього фільму-бойовика «Позивний “Бандерас”» та її літературної версії, біографічного фільму і роману про Василя Стуса «Заборонений», а також документального кіно про кіборга, народного героя України Олександра Терещенка «Життя після 16.30». Крім того, провели майстер-класи з архітектурного проєктування міст, а також студентські практики.

Як повідомлялося, у Бібліотеці КПІ відкрили перше в Україні смартукриття Clust Space для студентів.

Читайте також: Книжковий клуб в укритті: як студенти-архітектори влаштовують виставки і читають

Фото: Михайло Лукащук