Найбільше російською мовою читають люди віком від 45 років

Протягом останнього року 87% опитаних українців, які читають або слухають книжки, робили це українською мовою, 42% — російською, а 8% — англійською. Про це йдеться в дослідженні «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке провела компанія Gradus Research спільно з Міністерством культури України за підтримки Фонду «Повір у себе».

За результатами опитування, українською мовою читають або слухають книжки 90% жінок і 84% чоловіків. Натомість російську мову назвали 52% чоловіків і 33% жінок. Найбільша частка тих, хто читає або слухає книжки українською, — серед молоді віком 18–24 років (91%) та людей віком 35–44 років (90%). Серед респондентів віком 14–17 і 25–34 років цей показник становить по 89%, а серед людей віком від 45 років — 85%.

Російською мовою найчастіше читають або слухають книжки опитані віком від 55 років (52%) та 45–54 років (51%). Серед молодших вікових груп показники нижчі:

• 14–17 років — 36%;
• 18–24 роки — 37%;
• 25–34 роки — 29%;
• 35–44 роки — 32%.

Англійською мовою найчастіше читають або слухають книжки респонденти віком 18–24 років — 18%. Серед підлітків 14–17 років цей показник становить 14%, а серед людей віком 25–34 років — 11%. Найнижчу частку зафіксували серед респондентів від 45 років — 5%.

У межах якісного етапу дослідження з’ясували, що частина читачів старшого віку продовжує шукати російськомовні видання через звичку або відсутність потрібних книжок українською мовою.

Дослідники також запитали, як змінилося ставлення до читання книжок російською мовою після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. За результатами опитування, 24% читачів повідомили, що повністю припинили читати книжки російською мовою, а ще 25% стали робити це значно рідше. Водночас 22% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до читання російською змінилося, але це не вплинуло на мову книжок, які вони обирають. Ще 16% повідомили, що їхнє ставлення не змінилося. Окрім того, 8% опитаних зазначили, що не читали книжок російською мовою ні до, ні після повномасштабного вторгнення, а 5% не змогли відповісти.

Серед жінок частка тих, хто повністю припинив читати російською після початку повномасштабної війни, становить 27%, серед чоловіків — 20%. Найчастіше про відмову від російськомовних книжок повідомляли респонденти віком 25–34 років (29%) та 35–44 років (26%). Натомість серед людей віком 45–54 років 31% зазначив, що став читати книжки російською значно рідше, а серед респондентів від 55 років цей показник становить 26%.

Дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» провели у 2026 році. Кількісне опитування тривало з 17 до 25 серпня. У ньому взяли участь 2200 людей віком від 14 років, які проживають в Україні, за винятком тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій. Дані про мови читання та ставлення до російськомовних книжок отримали від 1778 респондентів, які читали або слухали книжки протягом останніх 12 місяців. Учасники кількісного опитування самостійно заповнювали анкети в мобільному застосунку Gradus. Якісний етап дослідження тривав у березні–квітні 2026 року й охопив 41 глибинне інтерв’ю: із 26 представниками книжкової та культурної галузей і 15 людьми, які повернулися до регулярного читання після тривалої перерви.

Як повідомлялося, у 2020 році 36% українців віддавали перевагу читанню українською мовою (проти 24% у 2014 році).

Читайте також масштабне всеукраїнське дослідження Ukrainian Reading Publishing Data 2018, яке проводило Читомо. Згідно з цим дослідженням, не принциповим питання мови у книжках вважали 45,3% опитаних. Станом на 2018, зручніше читати українською мовою вважали 24,2% опитаних, російською — 28,3%.

Чільне зображення: Shutterstock