Найпопулярніші ліки серед українців у книжці Вікторії Михайлової «Запитайте у фармацевта»

Вікторія Михайлова. Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки. – К.: Віхола, 2023. – 352 с.

«Усі медикаменти – лікарські засоби, але не всі лікарські засоби – медикаменти». Якщо хочете розібратись, як це, зазирніть до книжки фармацевтки, директорки департаменту забезпечення та контролю якості на німецькій фармацевтичній фірмі PS Pharma Group Вікторії Михайлової «Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки», що нещодавно вийшла у видавництві «Віхола».

З цього пізнавального нон-фікшну можна дізнатись про найпопулярніші в Україні ліки, їхню розробку, тестування, сертифікацію, про вплив на організм людини та правила вживання.

Публікуємо уривок з книжки з дозволу видавництва «Віхола».

Народні улюбленці

У кожну епоху була своя десятка найкращих лікувальних засобів. Якщо раніше деякі з них трималися на медично-фармацевтичному п’єдесталі століттями, то нині їхня популярність досить швидкоплинна. Однак кілька препаратів уже довгий час не здають своїх позицій і завжди є в переліку замовлень завбачливого фармацевта. Наприклад, антибіотики для лікування бактеріальної інфекції настільки увійшли в наше життя, що ми приймаємо їх навіть без потреби.

Часто наш вибір залежить від наявності в закапелках певних пігулок і мазей. Ми звикли, що від головного болю рятує «Аспірин» або «Спазмалгон». А якщо в дитини підвищується температура, то біжимо на кухню і дістаємо з холодильника пляшечку «Панадолу».

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до мене звернулася молода жінка, матір трьох дітей. Вони втікали з київської квартири в батьківський будинок у Ворзелі. Збиралися поспіхом, тому пакет з ліками залишився вдома. Як на те, відразу після переїзду малі захворіли. Нежить, червоне горло й температура. Здавалося, нічого критичного. Спочатку мати просто поїла дітей теплим чаєм і курячим бульйоном, думаючи, що в них стрес і їм треба відпочити. Минали дні, стан дітей погіршувався, але піти до лікаря чи в аптеку змоги не було.

Якоїсь миті жінка згадала, що колись давно залишила в батьківському будинку почату пляшечку «Панадолу», термін придатності якого сплив пів року тому. Десь на теренах інтернету вона побачила оголошення про те, що я консультую онлайн, і запитала, чи можна дати малюкам цей сироп. Для мене, фармацевта, то був справжній виклик. Як вчинити в такій ситуації? З одного боку, дітей потрібно показати лікарю й купити свіжі медикаменти, які зберігалися в аптеці в належних умовах. А з другого — тоді це була розкіш, про яку жінка не могла навіть мріяти. Тим часом температура в малих постійно трималася на позначці 38,5 °C. Якби парацетамол, який входить до складу «Панадолу», був у формі таблеток чи капсул, а діти трохи старші, можливо, я запропонувала б інше вирішення. Але це був саме сироп, мікробіологічне забруднення якого може в рази перевищувати забруднення твердих лікарських форм, тож я не могла ризикувати здоров’ям дітей і попросила матір запитати в сусідів, чи є в них потрібні ліки. На щастя, все закінчилося добре. Хтось із сусідів ретельно підготувався до війни і мав удома такий арсенал лікарських препаратів, якого на деякий час вистачило б на цілий мікрорайон. Тож у жінки з’явилася можливість лікувати дітей препаратами належної якості.

Отже, на які препарати попит в Україні? У таблиці наведено дані про популярні ліки, які українці найчастіше купували в допандемічні й довоєнні часи, тобто тоді, коли наш світ ще «не зламався».

З початком пандемії COVID‑19 перелік найпопулярніших медикаментів змінився. Тут уже кожна країна рятувалась як могла. В Україні у 2020–2021 роках найбільше купували такі препарати:

• антибіотики (азитроміцин, моксифлоксацин);
• вітаміни й мінерали (цинк, «Олідетрим», «Декрістол D3»);
• знеболювальні («Спазмалгон», «Цитрамон»);
• жарознижувальні (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол);
• заспокійливі (валеріана);
• антисептики (перекис водню, хлоргексидин).

Натомість у Німеччині аптеки активно запасалися антивірусними препаратами (ремдесивір), вітаміном D, антикоагулянтами (гепарин) і глюкокортикостероїдами (дексаметазон). Адже саме ці засоби можна було знайти у відповідних протоколах лікування.

Завдяки ендеміям, пандеміям і продуманій рекламі фармацевтичних брендів мода на ліки змінюється майже так само швидко, як і на одяг. Але як у текстильній, так і в фармацевтичній індустрії є своя класика, на яку завжди буде попит.

Практичний порадник із фармакології для клінічного повсякдення «100 медикаментів-хітів» («Die Top 100 Medikamente») містить докладну інформацію про наші «улюблені» ліки. Готуючись до підтвердження української кваліфікації аптекаря в Німеччині, я постійно носила цю книжку в сумці. На той час у мене було таке собі guilty pleasure: побачивши на вулиці аптеку, я уважно вивчала виставлені на вітрині препарати й перевіряла в пораднику, чи належать вони до тієї сотні. Як то кажуть, чим би дитина не бавилась… Або що тільки людина не робить, аби не готуватися до іспиту!

Звісно, я не копіюватиму сюди розділи з порадника. Але коротка довідка про найуживаніші препарати, можливо, буде корисна у звичайному позаклінічному житті.

Ібупрофен:

• Протизапальний та протиревматичний засіб. Не належить до групи стероїдних лікарських препаратів, як, наприклад, кортизон. Відповідно не має й побічних ефектів, характерних для глюкокортикостероїдів.
• Дія: анальгетична, жарознижувальна, протизапальна. Пригнічує синтез медіаторів болю — простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення та болю.
• Використовується для симптоматичної терапії головного та зубного болю, невралгії, болю в спині, ревматичного болю, а також за наявності ознак застуди та грипу.
• У межах самомедикації рекомендовано вживати не довше ніж 5–10 днів. Якщо за цей час біль не минув, то проконсультуйтеся з лікарем. По-перше, щоб він таки поставив правильний діагноз, перевірив доцільність використання препарату й за потреби скоригував лікування. А по-друге, щоб уникнути болю в шлунку.

Nota bene! Якщо ви п’єте ацетилсаліцилову кислоту в низьких дозах для профілактики кардіоваскулярних або атеросклеротичних подій, то робіть це за дві години до приймання ібупрофену та щонайменше через вісім годин після.

Спреї для носа (ксилометазолін та оксиметазолін):

• Ксилометазолін та оксиметазолін є в складі багатьох лікарських препаратів («Назік», «Ксило», «Отривін», «Риназолін», «Називін» тощо).
• Протинабрякові препарати для місцевого застосування в разі захворювань носової порожнини.
• Дія: препарати полегшують носове дихання завдяки звуженню судин, зменшенню набряку слизової оболонки та поліпшенню виведення секрету.
• У межах самомедикації рекомендовано використовувати не довше ніж 7 днів. Якщо за цей час симптоми не зникли, потрібно проконсультуватися з лікарем.

Nota bene! Тривале застосування призводить до підвищеного кровонаповнення тканини (гіперемії) слизової оболонки носа й непрохідності дихальних шляхів, а отже, вимушеного постійного використання препарату. Це, своєю чергою, може спричинити залежність від препарату. У таких випадках потрібна консультація лікаря або фармацевта, який дасть кваліфіковані поради щодо припинення використання спрею.

[…] У цьому розділі я згадала лише невелику частину лікарських засобів із тих, що допущені на світовий фармацевтичний ринок. Кількість зареєстрованих препаратів залежить від економіки та чинного законодавства кожної країни. Станом на початок вересня 2022 року Державний реєстр лікарських засобів України містив 14 235 найменувань (4355 українських і 9880 іноземних).

Зареєстровані ліки можуть різнитися формою випуску (наприклад, таблетки, мазі), складом діючих та допоміжних речовин, фармакологічною дією, показанням для застосування, режимом дозування, побічними ефектами та протипоказаннями, умовами зберігання, належати до різної клініко-фармакологічної та фармакотерапевтичної групи тощо. Єдине, що об’єднує всі ці ліки, — дуже довгий шлях, який вони пройшли від початку розробки до реєстрації.

Купити книжку