Не база даних, а пошуковик: як виглядає сучасний Зведений каталог для бібліотек

Зведений каталог бібліотечних інформаційних ресурсів – це «точка перетину» різних українських бібліотек. Вона дозволить досягнути того рівня синергії між учасниками бібліотечної системи і її користувачами, який наблизить нашу науку і суспільство до справжнього інтелектуального ривка. Але мріяти про такий каталог – це навіть не пів справи. Для його створення треба докласти чимало зусиль.

Кандидатка наук з соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй розповідає, для чого Зведений каталог бібліотечних інформаційних ресурсів потрібен державі й громадянам, як він поліпшить взаємодію з бібліотеками, а також ділиться думками щодо способів організації такого сервісу в нашій країні.

Це четвертий матеріал із серії лонгрідів, присвячених стану бібліотечної сфери в Україні сьогодні та шляхам її покращення. Читайте також попередню статтю про створення Національної електронної бібліотеки.

Зведений каталог – що це? 

Якби мене 15 років тому запитали, що таке зведений каталог бібліотек, то я б однозначно відповіла, що це база даних, яка об’єднує та представляє користувачам електронні каталоги кількох бібліотек. Але «яких саме» – то окрема розмова.

Якби мене запитали про це 10 років тому, то я б відповіла майже так само. Але ми б ще могли поговорити про певні особливості, і чи це – база даних. Бо для того, щоб надавати користувачам доступ до електронних каталогів кількох бібліотек, в усьому світі вже тоді стали використовуватися не АБІС (автоматизовану бібліотечну інформаційну систему), а системи пошуку (discovery systems), що є пошуковиками, які дають можливість через зручний вебінтерфейс, єдине вікно (за типом пошуку Google) шукати та знаходити потрібне видання, обирати, в якій бібліотеці ним скористатися. А далі вже – саме користування, відповідно до правил конкретної бібліотеки.

Якщо мене запитають сьогодні, що таке зведений каталог, то я почну з уточнення: ми говоримо про зведений каталог чого? І якщо ви думаєте, що це очевидно, то спробуйте самі відповісти на це питання.

Зведений каталог фондів бібліотек? Інформаційних ресурсів бібліотек? Тоді наступне питання – яких фондів? Яких саме ресурсів? Лише паперових документів? Документів на фізичних носіях? Всіх, які представлені в е-каталогах окремих бібліотек? А які там представлені? Бо є варіанти… Може, йдеться про всі, що перебувають у всіх власних базах даних (е-каталогах, е-бібліотеках, е-архівах тощо) окремих бібліотек? Чи всі, які вже згадали, плюс зовнішні е-ресурси, які бібліотеки передплачують для своїх користувачів (EBSCO, Springer, ScienceDirect, OverDrive etc.)? Так отож…

Тобто, відповідаючи на питання – що таке зведений каталог бібліотек сьогодні, однозначно можна сказати одне: це єдина точка доступу до інформаційних ресурсів бібліотек.

Далі потрібно визначити – які саме ресурси ми будемо представляти об’єднано? Варіанти я описала вище, і вони всі мають право на існування, і вони всі існують в різних країнах.

Створюючи зведений каталог необхідно також визначити, ресурси яких саме бібліотек він буде представляти? На мою думку, можливі варіанти для нас: 1) національні проєкти (наприклад, національна електронна бібліотека) та ресурси бібліотек державного значення; 2) національні проєкти, ресурси бібліотек державного значення, а також ресурси бібліотек регіонального значення.

Чи потрібен зведений каталог усіх бібліотек? Думаю, що на національному рівні – ні. На місцевих рівнях можуть створюватися зведені каталоги бібліотек міста, району, регіону.

Читайте також: Відставання на 20 років: цифрова трансформація бібліотек та реальні можливості змін

Додаткові сервіси зведеного каталогу 

Зведений каталог бібліотек – єдина система пошуку інформаційних ресурсів кількох або багатьох бібліотек.

На основі такого зведеного каталогу можна розвивати і багато додаткових сервісів. Наприклад, міжбібліотечний абонемент та електронну доставку документів. Якщо ви фізично перебуваєте в Києві, а видання є лише в бібліотеці у Львові, можна зробити замовлення доставки видання зі Львова в Київську бібліотеку. Або, якщо це дозволяє авторське право, то доставку електронної копії видання чи його частини електронною поштою. Чи одразу завантажити повний текст статті, книжки собі на комп’ютер, ноут, планшет, смартфон.

Зведений каталог – для чого?

Для чого зведений каталог потрібен людям?

Відповідь очевидна. Щоб швидко знайти, де (в якій бібліотеці) є потрібний ресурс та отримати доступ до потрібної інформації (книжки або іншого документа) в тому вигляді, який більше підходить для конкретної людини (паперова чи електронна форма) в зручний спосіб (приїхати в конкретну бібліотеку чи замовити доставку документа).

Для чого зведений каталог потрібен бібліотекам?

Щоб розширити лінійку своїх послуг. Щоб більше людей користувалися їхніми ресурсами. Тобто, щоб було не просто більше користувачів, а щоб було більше задоволених користувачів. 

Для чого зведений каталог потрібен державі?

Щоб більше людей користувались ресурсами бібліотек у зручний для них спосіб. Це означає, що збільшується ROI бібліотек (індекс повернення інвестицій), і кожна вкладена в бібліотеку гривня дає більший економічний ефект для суспільства. Також зведений каталог сприяє спільному використанню ресурсів бібліотек. Що це може означати на рівні держави? Поясню на прикладі Німеччини. 

Як зазначає редактор фахового бібліотечного часопису «BuB – Forum Bibliothek und Information» Штеффен Гайцередер: «У Німеччині є кілька бібліотек державного значення: «Національне значення мають поряд з Національною бібліотекою  також Державна бібліотека в Берліні та Баварська державна бібліотека в Мюнхені, дві центральні універсальні бібліотеки Німеччини. Інші три фахові книгозбірні, які спеціалізуються на окремих напрямках, також роблять свій внесок у міжрегіональне забезпечення літературою: Технічна інформаційна бібліотека у Ганновері, Німецька центральна бібліотека медицини у Кельні та Бонні, а також Німецька центральна бібліотека з економічних наук в Гамбурзі та Кілі».

Держава вважає, що для прогресу і розвитку науки, німецькі дослідники повинні мати максимально повний доступ до наукової літератури, яка видається і в країні, і закордоном. Ці бібліотеки розподілили між собою галузі знань і комплектують свої фонди коштом синергії. Через е-каталоги, кожен дослідник знаходить потрібне йому видання і може ним скористатися. Що це може означати у нашому випадку, окрім прогресу і розвитку української науки, застосування подібного підходу розподіленого комплектування? Хоча б те, що видавці надсилали б обов’язковий примірник не в 30 установ, а в значно менше (наприклад, 3). Далі будуйте логічний ланцюг того, як це може вплинути на видавничий бізнес. А ще – економія площ зберігання книжок у бібліотеках, людські ресурси на їхнє опрацювання, збереження тощо.

Це якщо на прикладі паперових книжок. А якщо ми уявимо, що у нас раптом, якимось чарівним чином чиновники всіх державних установ стали думати про розвиток суспільства і відповідно реальну науку, освіту, культуру, економіку, медицину, і бібліотеки отримали б достатнє фінансування і на придбання літератури, і на передплату баз даних електронних ресурсів? То не потрібно було б все всім передплачувати, а можна також розподілити бази між бібліотеками. Користувачі отримували б доступ до потрібного документа через відповідні сервіси зведеного каталогу. Економічний ефект, думаю, економісти зможуть порахувати, і це буде не 5 копійок.

Програмне забезпечення

На початку ми вже говорили, що раніше проєкти зведених каталогів реалізувалися шляхом створення єдиної бази даних, що представляла паперові фонди різних бібліотек, на основі стандартних АБІС. Сьогодні ж зведені каталоги реалізуються за допомогою так званих систем пошуку (discovery system) і представляють різні інформаційні ресурси бібліотек.

Такі системи є лише пошуковими вебінтерфейсами, які працюють за принципом парасольки. Необхідно обрати та підключити для пошуку бази даних: електронні каталоги, електронні бібліотеки, е-архіви конкретних бібліотек або консорціумів, зовнішні електронні ресурси, національні проєкти.

Тож який шлях обрати? Ще одне питання для розв’язання. Мені очевидно, що discovery system.

Які основні вимоги до таких систем? У першу чергу – підтримка міжнародних стандартів. Всіх, про які ми вже згадували раніше, та інших, які забезпечують взаємодію з різними системами та базами даних. Важливою є підтримка стандарту Unicode, щоб забезпечити роботу з різними мовами та шрифтами. Система має бути відкритою та підтримувати API. Є ще цілий ряд інших вимог, які обов’язково мають бути обговорені та зафіксовані в технічному завданні.

Як і у проєктах СЦК та НЕБ, є три варіанти з ПЗ: розробляти власне, використати комерційне або допрацювати ПЗ відкритого коду. Сподіваюсь, що вже до цього часу я змогла переконати всіх, що розробляти ПЗ з нуля не просто не потрібно, а й шкідливо. Тож подаю приклади комерційного та відкритого ПЗ. Комерційне: Primo від Exlibris, Summon від ProQuest, WorldCat Discovery від OCLC, EBSCO Discovery Service від EBSCO. Відкритого коду: VuFind, Blacklight. Варто зазначити, що ПЗ відкритого коду потребуватимуть значного допрацювання, оскільки розроблені як вебінтерфейси пошуку в ресурсах однієї бібліотеки.

Адміністрування Зведеного каталогу

Як і у випадку проєктів СЦК та НЕБ – адміністрування Зведеного каталогу зазвичай покладається на національну бібліотеку або на консорціум, створений спеціально для цього. Який варіант обрати нам? Треба врахувати всі «за» і «проти». Безперечно, що правила роботи, участі, користування Зведеним каталогом регламентуються відповідними документами, які вводяться в дію відповідними постановами, наказами, розпорядженнями: положенням, інструкціями, правилами користування тощо.     

Приклади зведених каталогів

На завершення – кілька різних прикладів зведених каталогів бібліотечних інформаційних ресурсів в різних країнах.

• Cyprus Libraries Union Catalog – зведений каталог бібліотек Кіпру;
• Melinda – зведений каталог бібліотек Фінляндії;
• LibUnivCatalog – зведений каталог бібліотек Молдови;
• NALIS Union Catalogue – зведений каталог бібліотек Болгарії;
• NEBIS – зведений каталог бібліотек Швейцарії;
• NUKAT – зведений каталог бібліотек Польщі;
• Union Catalogue of the Lithuanian Integrated Library Information System – зведений каталог бібліотек Литви.

Читайте також: Місія (не)можлива: як українським бібліотекам створити Систему централізованої каталогізації