Ірбіс-комікси

Нове життя класичного роману в коміксі «Таємний сад»

15.03.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Таємний сад. Мод Бегон / за мотивами повісті Френсіс Х. Бернет ; пер. з фр. — Львів : Видавництво «Ірбіс Комікси», 2024. — 200 с.: іл.

 

«Таємний сад» Френсіс Ходґсон Бернет — один із найпопулярніших вікторіанських за духом дитячих романів, написаний у 1910 році, який став класикою дитячої літератури в усьому світі. Історія про сирітку Мері, яка, оселившись у похмурому маєтку відлюдькуватого родича, допомагає повернути до життя спочатку захований за стіною садок, а потім — і його занедбаного й самотнього сина, знайшла ключик до дитячих та дорослих сердець в усьому світі. А ще — надихнула на нові перепрочитання та варіації. Одна з таких — однойменний комікс за мотивами «Таємного саду», створений французькою авторкою Мод Бегон, який виходить в українському перекладі у видавництві «Ірбіс Комікси». Зазирнімо, що там!

 

Авторка коміксу «Таємний сад» Мод Бегон — французька художниця і сценаристка. Вона навчалася графічному дизайну, але в певний момент покинула його заради своєї справжньої пристрасті — ілюстрування історій. Зрештою ця любов мисткині вийшла на новий рівень: вона буквально перемалювала по-своєму класичний роман британської письменниці, зберігши його структуру і сенси, але вдихнувши свіжий подих.

 

Сюжет залишається незмінним. Це історія про Мері — дівчинку з колючим характером, яка втратила батьків під час епідемії холери в Індії та опинилася у похмурому англійському маєтку; Коліна Крейвена — самотнього напівсироту, який роками не виходить зі своєї кімнати і вірить, що скоро помре; місцевого хлопчака Дікона, який вміє приручити будь-яку живу істоту. І про захований за високою стіною таємний сад, який стає для них розрадою.

Для будь-якої дитини, яка опинилася в чужій для неї країні, в маєтку родича, який зовсім нею не переймається і навіть не хоче бачити, без звичних іграшок та розваг і спеціально найнятих людей для опіки, ситуація була б гнітючою. Але в Мері і характер — не подаруночок, і вигляд не як у маленької принцеси, яка причаровує довколишніх. Маленька, худорлява, з жовтим невдоволеним личком, вона, здається, дратує і всіх довкола, і саму себе. Мері схожа на хворобливу квітку, яка зростала в несприятливих умовах, позбавлена піклування, тепла й любові.

 

Але все змінюється, щойно вона відкриває для себе красу й силу природи. Зачаровано слухаючи оповіді служниці про замкнений на ключ садок, що був улюбленим закутком маєтку покійної господині, спостерігаючи за роботою садівника й розпитуючи його про рослини, захоплюючись дивовижними історіями про Дікона — хлопчика, що зумів приручити лисеня і ворона, Мері загоряється ідеєю побачити, як навесні прокидається природа, оживити той занедбаний сад, виростити власні квіти. І зрештою оживає сама — стає більш здоровою, енергійною, життєлюбною і привітною. Вона знайомиться із Діконом, разом з ним піклується про садок, наповнюється радістю і солодким передчуттям весни.

 

Ці нові яскраві емоції, що наповнюють героїню, спонукають її ділитися ними з іншими. Отак, пройшовши власний шлях трансформації та набравшись внутрішнього ресурсу, вона спонукає стати на цей шлях Коліна Крейвена — хлопчика, занедбаного так само, як і сад його мами.

 

Завдяки новим друзям, Мері та Дікону, які не лише запалюють його бажанням побачити весну, погуляти в саду та вдихнути свіже повітря, але також підбадьорюють і зігрівають магією дружби, Колін нарешті вибирається зі шкарлупки свого ліжка і робить перші несміливі кроки у світ поза межами дому. І зненацька з’ясовується, що не такий вже він і немічний та вмирущий. Ба більше, тепер він рішуче налаштований нізащо не помирати, адже хоче прожити весну, літо й решта пір року — і проживати їх знову і знову.

«Таємний сад» —  це дуже життєствердна історія, що надихає бачити красу навколишнього світу та підкреслює цінність дружби. У виконанні Мод Бегон цей сюжет набуває додаткової виразності та об’ємності — власне, завдяки потужній візуальній складовій.

Вона вдало передає атмосферу локацій, у яких опиняється головна героїня — від теплої вологої Індії до пронизливо холодного зимового моря, від сірої англійської мряки та похмурих закутків вікторіанського будинку — до ніжно-зеленого марева садів ранньої весни й бурхливого квітучого моря травневого саду. На сторінках цього графічного роману таємний сад — це справді чарівне місце, і коли герої потрапляють до нього (або він постає у їхніх розмовах), то здається, ніби квіти буквально проростають зі сторінок.

Також авторка знайшла вдале рішення, як наповнити простір графічного роману звуками. Вони, за сюжетом, часто звучать у книзі — дивний плач, що бентежить Мері, завивання вітру за вікном, пташині трелі. Мод Бегон промальовує їх візуально — і коли бачиш, як крізь усі панелі сторінки проходить примарне «вуууууу», жалібне «буууаааа» чи розлітаються дрібненькі нотки — то ніби чуєш, як цей звук лунає.

 

Звісно, можна було б подискутувати щодо того, чи варто переінакшувати тексти, що, так би мовити, пройшли перевірку часом і поколіннями читачів з усього світу, перетворюючи їх на картинки. Гадаю, чимало затятих читачів-книголюбів вважатимуть це своєрідним блюзнірством.

 

Утім, треба дивитися правді у вічі: сучасні діти, звиклі до розмаїття візуального контенту, знуджуються, коли бачать довгі абзаци описів чи роздумів. Тож замість того, щоб читати, скажімо, про квіти, їхні форми й кольори, на сторінках «Таємного саду» Мод Бегон вони можуть побачити їх у всій пишноті. І це створює дивовижний ефект занурення.

 

Тож «Таємний сад» у форматі графічного роману виявляється історією, яка не втрачає ні цінності своїх меседжів, ні магії квітів і дружби, але натомість доповнюється надзвичайно красивою і сильною мистецькою складовою. Це книжка, яку недовго читати — у ній направду не надто багато тексту. Але в неї хочеться надовго зануритися, щоб пройнятися усією цією дивовижною атмосферою.

 

Придбати книжку на сайті видавництва

 

Переклад та публікацію цієї книги підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

 

Читайте також: Відчувати, пізнавати, комунікувати: чого навчають «Уроки під старим деревом»