Роберт-Луїс Стівенсон. Острів Скарбів

Книжка «Хранитель» Лоїса Лоурі має всі шанси потрапити на поличку не лише до дітей та підлітків, а й до ширшого кола шанувальників антиутопій. Джонас живе в ідеальному світі. У нього чудова родина, в якій батьки й діти щодня діляться своїми снами й переживаннями. Його ніколи не сварять, натомість логічно й послідовно пояснюють, чому не можна щось робити чи чому образливо щось казати. До того ж, нікому з його рідних нічого не загрожує: небезпеки для життя чи здоров’я зведені у його світі буквально до нуля.
Ви скажете, Джонасу пощастило? І так воно було до підліткового віку. До 12 років хлопчик живе в досконалому світі, який, як ми здогадуємося, незабаром має зруйнуватися, а Джонас вибереться із захищеної утопії дитячого світу у сповнений болю, сексу та інших одкровень світу дорослих. Звісно, інколи хлопчик помічає якісь дивні речі, але ставиться до них не серйозніше, ніж до глюку в матриці. Та ось в 12 на героя чекає справжнісінька ініціація. Тепер йому можна брехати, грубіянити, вимагати відповідей на питання і не вживати ліки, які стримують сексуальні бажання. Він осягне таємницю світу і буде змушений жити із тягарем отриманих знань. А як ми знаємо з інших антиутопій, тягар одкровення про світ спонукає героїв до активних дій з перетворення світу, до яких Джонас теж вдасться.