Перекладачі збірки «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської отримали ще одну престижну премію

Перекладачі поетичної збірки Маріанни Кіяновської Оксана Максимчук та Макс Росочинський «Бабин Яр. Голосами» стали лавреатами премії Aldo and Jeanne Scaglione Prize від Асоціації сучасних мов Америки. Про це асоціація повідомила на своєму сайті.

«Балансуючи між шумливим і невимовним, “The Voices of Babyn Yar” Маріанни Кіяновської перетворюють щоденні спостереження, уривки думок і жахи масових страт історично безголосих — десятків тисяч євреїв та інших людей, замордованих на околицях Києва в 1941 році, — на заклинальний tour de force. У перекладі, що наближається до лінгвістичних зламів оригіналу, зберігаючи при цьому повноту його поетичних регістрів і безліч відсилань до українського, єврейського, радянського та західного контекстів, досвідчені перекладачі-поети Оксана Максимчук і Макс Росочинський привертають увагу до непересічного твору в межах літературного канону Голокосту», — наголосили журі премії.

Збірку «Бабин Яр. Голосами» Маріанни Кіяновської видав у США Гарвардський український дослідницький інститут.

«Цією збіркою зворушливих віршів відома українська поетка вшановує жертв Голокосту, пишучи їхні історії про жах, смерть і виживання їхніми власними уявними голосами. Мистецькі та ретельно інтоновані вірші передають досвід звичайних цивільних людей, які переживають нестерпні події, що призвели до різанини в київському Бабиному Яру, з точки зору першої особи, з таким ефектом, що водночас викликає занурення та відчуження. Задумана як данина пам’яті полеглим, книжка порушує складні питання про пам’ять, відповідальність і вшанування пам’яті тих, хто був свідком зла, яке межує з невимовним», — ідеться в анотації.

Книжка двомовна: поезія надрукована і англійською, і українською мовами.

Як наголосив керівник видавництва Українського наукового інституту Гарвардського університету Олег Коцюба, нагородження перекладачів збірки Маріанни Кіяновської — надзвичайно важлива подія для української поезії в англійському перекладі, адже «жодна українська (чи російська, якщо вже на те пішло) книжка за всю історію існування премії ще не вигравала її». Він додав, що за всю історію премії була лише одна перемога для слов’янських літератур — за переклад тексту польського письменника Ришарда Криницького.

«Перекладати збірку ми почали відразу після виходу книжки. Першу підбірка перекладів було надруковано Іллею Камінським в Poetry International в 2017 році, а в 2018 ми одержали стипендію від Національної Фундації Мистецтв, аби цей проєкт здійснити в повному обсязі. Працювали над перекладами майже чотири роки. Наш із Максом творчий процес дещо таємничий. Ми обоє поети, зустрілися в 2003 році в Ялті, на майстер-класах НСПУ. Макс був запрошений як російськомовний поет із Криму, я як україномовна поетка зі Львова/США. З 2014 року Макс поезії фактично не пише, а я наразі майже повністю переключилася на англійську. Наш процес постійно змінюється, і самі переклади змінюються. Декотрі із віршів Кіяновської перекладались нами по кілька разів, існують зовсім різні версії цих віршів (можна порівняти, скажімо, переклади в книжці із тією першою публікацією в Poetry International)», — розповіла Оксана Максимчук в коментарі Читомо.

За її словами, поезія в англомовному світі — нішевий літературний жанр, а читачів щороку меншає. Водночас попри невелику кількість читачів і некомерційність, поезію підтримують грантами, стипендіями, нагородами. Максимчук наголошує, що це дозволяє орієнтуватись не на якнайбільшу кількість читачів, а на вузьке коло поціновувачів та експертів.

«Маріанна написала сильну книжку, і ми дуже вдячні їй за довіру, а видавцеві Harvard Ukrainian Research Institute (і зокрема Олегу Коцюбі) — за підтримку. Але визначити наперед, яку саме збірку буде відзначено тією чи іншою нагородою — неможливо. Це — своєрідна лотерея. У США щороку виходить 10,000 поетичних книжок. І достойних книжок завжди значно більше, ніж можна відзначити, ба, прочитати. Тому будь-яка відзнака — це чудо, виняток. Мріємо, аби таких чудес для української літератури було більше», — додала вона.

В Україні збірку видало видавництво «Дух і Літера» у 2017 році.

Вручення премії відбудеться 5 січня 2024 року на щорічному з’їзді The Modern Language Association of America, що відбудеться у Філадельфії. Переглянути володарів почесних відзнак премії можна за посиланням.

 The Modern Language Association of America (Асоціація сучасних мов Америки) — основна професійна організація в США для науковців та студентів мов і літератур, яка налічує понад 25 000 членів. Асоціація надає своїм членам можливість ділитися своїми науковими відкриттями та досвідом викладання з колегами та обговорювати тенденції в академії. Члени MLA проводять щорічні конгреси та інші зустрічі, співпрацюють із спорідненими організаціями та підтримують одну з найкращих видавничих програм у гуманітарних науках у США. Заснована в 1883 році.

Премія MLA Aldo та Jeanne Scaglion присуджується кожного парного року за видатний переклад літературного твору англійською мовою.

Фонд Альдо та Жанни Скальоне був заснований Альдо Скальоне і переданий в управління Асоціації сучасних мов Америки у 1987 році. Фонд вшановує пам’ять Жанни Даман Скальоне. Вона була директоркою єврейського дитячого садка в Брюсселі. Коли в 1942 році почалися арешти та депортації євреїв, вона працювала з бельгійськими та єврейськими загонами опору, допомагаючи знайти схованки для двох тисяч дітей по всій Бельгії. Вона також допомогла врятувати багатьох чоловіків-євреїв, яких збиралися депортувати як рабів, отримуючи для них фальшиві документи.

Альдо Скальоне — американський науковець італійського походження, професор літератури Еріха Марії Ремарка в Нью-Йоркському університеті.

Як повідомлялося, раніше перекладачі цієї збірки стали лавреатами перекладацької премії Американської асоціації з українознавчих студій та літературного фонду імені Стенлі Петерсона.

Зображення: books.huri.harvard.edu