законодавство

Петиція про обмеження російськомовних книжок в Україні набрала необхідну кількість голосів

29.08.2025

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Петиція про обмеження друку, розповсюдження та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів. Про це йдеться на сайті Кабінету Міністрів України (КМУ).

Документ, опублікований три місяці тому — 28 травня 2025 року, набрав необхідну кількість підписів в останній день — тепер уряд має розглянути петицію та підготувати офіційну відповідь. Наразі на сайті КМУ налічується 26 355 голосів.

 

«Дана петиція є закликом до поширення національної ідеї та захисту від культурної експансії з боку російської федерації. У зв’язку з агресією російської федерації проти України, масовою інформаційною та культурною експансією держави-агресора, звертаюся до Кабінету Міністрів України з проханням ініціювати внесення наступних змін до чинного законодавства України», — йдеться у документі.

 

Серед пропозицій, які зазначив автор петиції:

 

  • обмежити друковані та електронні видання російською мовою (не більше ніж 0,01% від загального накладу) та ввести відповідальність для видавництв та друкарень;
  • заборонити розповсюдження продукції російською мовою на території України у будь-який спосіб;
  • заборонити участь продукції російською мовою на міжнародних книжкових виставках від імені України;
  • заборонити видання, перевидання та переклад творів російських авторів, а також з країн-союзників рф, російською мовою;
  • обмежити ввезення на територію України продукції російською мовою;
  • ввести адміністративну відповідальність у вигляді штрафу та посилений контроль за діяльністю підприємства, що займаються друком та розповсюдженням російськомовної продукції;
  • запровадити експертну перевірку книжкової продукції на наявність пропаганди та проросійських поглядів автора;
  • зобов’язати видавництва та друкарні звітувати в публічному просторі про надруковані матеріали, щоб простежити, чи не порушуються норми законодавства України.

 

«Ми повинні твердо та рішуче захищати наш інформаційний і культурний простір. Обмеження російськомовної друкованої продукції в Україні — необхідний крок для перемоги в гібридній війні та шлях до того, щоб нинішня ситуація не повторилася в майбутньому», — зазначив автор петиції Ігор Снятинчук.

 

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська коментувала дану петицію ще на етапі збору підписів. За її словами, поширення російськомовної книжкової продукції в умовах війни є викликом культурній безпеці, але заборона розповсюдження буде порушувати Конституцію України.

 

Окрім того, мовна омбудсменка прокоментувала пропозицію петиції щодо обмеження ввезення на територію України продукції російською мовою — не більше однієї одиниці на особу. Вона зазначила, що держава не має заходити настільки глибоко в особистий простір людини.

 

Як відомо, друк та розповсюдження російськомовної літератури в Україні дозволений законом — статтею 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

 

У статті йдеться, що книжкові видання в Україні видаються та розповсюджуються державною мовою та/або мовами корінних народів України, офіційними мовами Європейського Союзу. Окрім того, книжкові видання можуть видаватися та розповсюджуватися іншими, ніж зазначені раніше, мовами, якщо книжкове видання видано до 1 січня 2023 року.

 

Існують обмеження і на продаж — частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків.

 

Нагадаємо, російські книжки в Україні продавати заборонено з 22 червня 2023 року. Однак закон про заборону повністю не запрацював.

 

Тим часом  Держкомтелерадіо працює над Реєстром видавничої продукції антиукраїнського змісту, за розповсюдження книжок із якого штрафують. Станом на 29 серпня список налічує 609 найменувань.

 

Читайте також: У чому провина книжок? Російська література як свідок обвинувачення

 

Чільне фото: КМУ