«Підприємиця», «міністерка», «слюсарка» – фемінітиви відтепер офіційні

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило зміни до національного Класифікатора професій. Про це йдеться в наказі міністерства № 1574 від 18 серпня 2020 року.

Згідно з наказом, у Класифікаторі професій професійні назви робіт тепер наводитимуться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка).

Проте, за потребою окремого працівника, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи.

Назви утворюються за допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ин-, -ес-, що зафіксовано у п.4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України №437 від 22 травня 2019 року. Наприклад: дизайнерка, верстальниця, продавчиня, дияконеса.

Нагадаємо: у 2018 році в мережі проводили флешмоб із закликом до правописної комісії унормувати вживання в українській мові фемінітивів.

Учасники флешмобу публікували пости із тегом #легалізуватифемінітиви, а також надсилали листи в Українську національну комісію з питань правопису із пропозицією додати до нового проєкту правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій та посад — поруч із чоловічими формами додати фемінітиви.

Правописну комісію закликали рекомендувати вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті, у тому числі жінок з військовими званнями — не лише у розмовній мові, а й норматизувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому, і в офіційно-діловому стилях.

Нову редакцію українського правопису, яка замінить застарілу редакцію від 8 червня 1992 року, Кабінет Міністрів України ухвалив 22 травня 2019 року.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. 

У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3 тис. пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.

Читайте також аналіз проєкту нової редакції правопису від кандидата філологічних наук, доцента Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Дмитра Данильчука.