* ESC - закрити вікно пошуку
втрати-2025
Пішла з життя письменниця й дослідниця творчості Лесі Українки Алла Диба
26.11.2025
Померла літературознавиця, письменниця та багаторічна дослідниця життя і творчості Лесі Українки Алла Диба. Про це повідомили на фейсбук-сторінці інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, співробітницею якого вона була.
Як наголосили в інституті, науковиця присвятила українській гуманітаристиці понад пів століття. Понад 25 років вона працювала у музеї Лесі Українки — спершу старшою науковою співробітницею, згодом очолювала відділ науково-дослідної та експозиційної роботи, а пізніше стала провідною науковою співробітницею. Кар’єра літературознавиці також пов’язана з відділом рукописних фондів і текстології Інституту літератури.
Алла Диба досліджувала не лише творчість Лесі Українки, а й людей із її кола: вихованку Михайлину Собіневську (Бешкурову), Платона Тучапського, Віру Крижанівську, Миколу Славинського, Ізидору Косач-Борисову, родину Олександрових та учасників літературного гуртка «Плеяда». Особливу увагу вона приділяла репресованій у радянський час родині Косачів-Драгоманових — зокрема, оприлюднила матеріали слідчих справ у публікації «Поневіряння роду Косачів-Драгоманових».
Писала Алла Диба і художньо-документальні видання: повість «Далека принцеса» про Лесю Українку (1999), книжки «Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів» (2003) та «Найкраща лілея з родинного саду Косачів» (2020, у співавторстві з Олександрою Шалагіновою).
Окрім того, вона авторка поетичної збірки «Заметіль яблунева» (2003), а ще активно брала участь в роботі жіночого товариства ім. Ольги Басараб та Олени Теліги, жіночого товариства ім. Анни Регіни, клубу поетів Бучі, була членкинею літоб’єднання Національної спілки письменників України «Радосинь».

«Привітна, а водночас принципова, уважна й ретельна, уміла підтримати й підказати. У “Радосині” була як очільниця Офісу Дмитра Семеновича — це саме вона менеджерила процеси найефективніше – коли кого чим відзначати, коли кого чим озадачити. Премії — пані Алла, публікації — вона ж, інформаційну довідку підготувати — та Алла Георгіївна ж», — написала очільниця сервісної книжкової соцмережі LitCom Ольга Ольхова.
Вона додала, що науковиця також вела мережевий літопис своєї родини і час від часу писала цілі біографічні нариси про своїх родичів. «Це письмо завжди балансувало між особистими згадками й замальовками на тлі історичних подій», — зазначила Ольхова.
«Як вона згадувала про свою родину! Про своє кохання! Про Лесю Українку! Я розглядала її вишивану сорочку перш ніж зацікавитися книгою Олени Пчілки, тобто О.П.Косач, про українські народні узори. Бо саме таку сорочку носила Леся Українка, як казала пані Алла», — розповіла членкиня літоб’єднання «Радосинь» Світлана Ткаченко.
Прощання з Аллою Дибою відбудеться 27 листопада о 14 годині на Байковому кладовищі.
Як повідомлялося, у 2025 році не стало мистецтвознавця Олександра Федорука, померла мовознавиця і професорка Марія Плющ.
Чільне фото: фейсбук-сторінка Алли Диби
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт