Пішов з життя поет Іван Семененко

У 90 років помер український поет та представник Лаврської школи поезії Іван Семененко. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Українського інституту книги.

Про час і місце поховання в УІК повідомлять згодом.

Семененко народився 11 вересня 1936 року на Київщині. У дитинстві пережив повоєнний голод і бідність. «Ходили всі босі, без сірників, купувати за два рублі пучок солі або хліба. Нічого не мали, але читали вірші й чекали комунізму. Думали, що та бідність — то все пережитки війни. А бідність страшна була», — розповідав він в інтерв’ю Читомо. 

У 16 років Іван Семененко намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді. Його затримали в Сакартвело й засудили до 10 років політичних таборів у Мордовії. На волю вийшов 1956 року.

Семененко навчався в Київському інституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці він відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром — віршами без рими й сталого ритму.

1957 року за сприяння поета Миколи Гірника газета «Декада» надрукувала його вірш «До Вітчизни». Після цього інші видання відмовлялися друкувати його поезію, звинувачуючи автора в «буржуазному націоналізмі». Поет перебував під постійним наглядом КДБ.

Семененко працював учителем, але згодом його перестали брати на роботу до шкіл через антикомуністичну творчість. На початку 1980-х він став пожежником кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської лаври, де зблизився з Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою. Згодом дослідники назвуть їх трьох Лаврською школою поезії.

«Семененко постає фігурою, що поєднує дві естетики — віддалену філософічність Київської школи і контемплятивну мовчазність Лаврської», — пише літературознавиця Христина Максимчук на платформі «Культ Критики».

За її словами, вірші Семененка існували осторонь офіційного літературного процесу — у рукописах, у пам’яті друзів, на таємних читаннях. «Його поетичний голос — тихий, але впертий; непримітний, але глибокий. Це голос людини, яка багато пережила, але не втратила довіри до слова як форми буття», — зазначає Максимчук.

У збірці «Нерозривне сонце» поет відмовився від розділових знаків, а в рукописах часто уникав і великих літер.

В Українському інституті книги навели уривок з його вірша:

з порожніми руками та очима
блукаю на тлі кори
тихо обходжу навколо незримого
дерева
і залишаюсь на його живій серце-
вині вже переповнений зовсім не тінями
закономірними

Іван Семененко — автор збірок «Святом прокушений простір», «Обшири з горла предка», «Даруємо так вітру молоток», «Архіпелаги — Атоли», «Нерозривне сонце». Він був членом Національної спілки письменників України. 

2016 року Іван Малкович включив добірку його віршів до «Антології української поезії XX століття». Поезію Семененка можна прочитати також в архівах журналів «Сучасність» і «Світовид» за 1993 рік та на сайті мистецького журналу «Артанія».

Довгий час доля поета була невідомою. У травні 2021 року його знайшли учасники проєкту «Оприсутнення» Олег-Богдан Горобчук та Елла Євтушенко.

«Сталося майже неймовірне. […] Доти ми були не певні, чи живий він. Єдине, що у нас було — це його адреса, взята з якихось спілчанських джерел», — писав тоді Горобчук. За його словами, поет «із захопленням розповідає про поезію та ділиться думками щодо космічної суті людини як творіння Божого».

У червні 2021 року команда проєкту записала з Семененком велике інтерв’ю для Читомо. Поет розповів про Київську школу, радянські репресії та поезію.

Нагадаємо, у лютому 2024 року про Семененка розповідала Читомо поетка Надія Кир’ян. У червні 2022 року його згадував в інтерв’ю Читомо поет Микола Воробйов

У вересні 2021 року вірші Семененка прозвучали на поетичних читаннях «Оприсутнення: витіснене покоління» на BookForum. У серпні 2021 року видавництво «Люта справа» готувало до друку його збірку.

У червні 2021 року відеопоезія «Осінь неділі» Андрія Хохолкіна, Деніса Фурдина та Ігоря Рака на вірш Семененка увійшла до короткого списку конкурсу «До слова: Витіснене покоління». Тоді ж в команді конкурсу розповідали, що Семененко хоче видати книжку, і команда працює над цим.

Читайте також: Поет Іван Семененко: Нічого не мали, але читали вірші й чекали комунізму

Фото: УІК / фб