Після повторного показу «Величного століття» зріс попит на книжки про Роксолану

Повторний показ турецького серіалу «Величне століття. Роксолана» на каналі «Бігуді» спричинив сплеск читацького інтересу до історії Роксолани та статей і книг письменниці і дослідниці Османської імперії Олександри Шутко. Про це Читомо повідомила авторка.

Редакторка сайтів Rayon.in.ua та «Район.Історія» Наталія Пахайчук повідомила, що у липні історичні статті на сайті «Район.Історія» Олександри Шутко почали щодня набирати десятки, а то й сотні переглядів, і ця тенденція тривала цілий місяць.

«Ми стали міркувати: із чим це пов’язано? І зійшлися на думці, що, ймовірніше, з новою трансляцією мега-популярного турецького серіалу “Величне століття. Роксолана” на каналі “Бігуді”», — розповіла Олександра Шутко.

Телеканал входить до пакету, який можна дивитися безкоштовно через Т2-тюнер, і, на думку Шутко, саме це могло відновити інтерес до історії Роксолани серед людей середнього та старшого віку.

За словами авторки, глядачі цієї категорії часто перевіряють достовірність фактів із серіалу, тож шукають дані про історичний період і знаходять її публікації. Найпопулярніші матеріали літа: «Справжній портрет Роксолани», «Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани», «Спадок Роксолани», «Любовні листи Роксолани», «Імператриця турків: королівська величність або титули Роксолани», «П’яничка та нікчемний правитель: чи справді таким був син Роксолани – Селім ІІ», «Найбагатша жінка Османської імперії: як жила єдина донька Роксолани?». Бували дні, коли топ-20 найчитаніших статей складався лише з її текстів.

На тлі цього зросла й цікавість до науково-популярної книжки «Жіночий султанат: влада та кохання». Видання, яке авторка жартома називає «монографією майбутньої дисертації», подорожчало з 380 до 600 гривень, наклад у 1000 примірників швидко розійшовся. Книжка розповідає про дружин, доньок та сестер османських султанів, які протягом понад ста років — від українки Хюррем (Роксолани) до Хатідже Турхан (Надії) — впливали на політику імперії. На сайті видавництва «НК-Богдан» зазначають, що наклад закінчився.

«Ми вже бачили подібне раніше, коли серіал показували попередні рази, але цього разу зростання популярності спрацювало ще більше», — сказала Наталія Пахайчук, редакторка сайту.

Дані з сайту «Район.Історія» (з 11 липня по 9 серпня)

Дані з сайту «Район.Історія» (з 3 по 9 серпня)

Письменниця також помітила, що інші ЗМІ підхопили тему і почали публікувати матеріали про Роксолану, іноді з прямими цитатами з її статей. «На щастя, звернення до редакції одного з таких ЗМІ допомогло вирішити проблему, і в подальшому прикрих ситуацій із плагіатом уже не виникало…» — додала вона.

Авторка проводить паралелі з іншими історичними серіалами — «Тюдори» (2007) та «Борджіа» (2011), після яких різко зростав інтерес до книжок про відповідні епохи. Подібна ситуація була й після прем’єри «Величного століття» (2014): тоді зафіксували збільшення туристичного потоку до Стамбула та попиту на історичну літературу про султана Сулеймана і Роксолану.

«Можна сказати, що такі ж тенденції відчула і я як авторка книг про султан-українок», — підсумовує Шутко.

Олександра Шутко — письменниця, кандидатка мистецтвознавства, дослідниця історії Османської імперії, авторка науково-популярного дослідження «Жіночий султанат: влада та кохання». Написала понад десять книжок, серед них «Роксолана: міфи та реалії», «Жіночий султанат: влада та кохання», дилогія «Кривава Кафа» та інші.

Як повідомлялося, роман Павла Загребельного «Роксолана» увійшов у список ста знакових романів і повістей українською мовою.

Читайте також: Роксолана: гаремна кар‘єристка і далека покровителька

Чільне зображення: постер серіалу