Поети Олег Коцарев та Лесик Панасюк у Хмельницькому читатимуть свою поезію, що писалася і пишеться після Бучі.

Війна дивним чином змінила нас, наділивши унікальним досвідом, якого ми б воліли не знати. Ми, люди, завжди намагаємось шукати порятунку у спільностях: схожих інтересах, подібних поглядах на світ і, очікувано, подібних досвідах. Війни вже відбувалися раніше, вони були іншими, але люди так само продовжували жити, а поети — писати вірші.

На завершальній події BAZHAN residency відбудеться розмова з Олегом Коцаревим про його переклади Чеслава Мілоша, який писав, зокрема, під час Другої світової війни, а також про власні вірші, створені в дні війни. Можна буде почути поезію, що писалася і пишеться після Бучі, від Олега Коцарева та Лесика Панасюка.

Модерує розмову кураторка BAZHAN residency Таня Родіонова.

Олег Коцарев — поет, перекладач, журналіст. Автор поетичних книжок «Евакуація», «Вміст чоловічої кишені», «Площа Чарлі Чапліна», «Цирк», роману «Люди в гніздах», збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого», співупорядник (разом із Юлією Стахівською) антології «Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки)» і «Український поетичний авангард». Перекладач із польської, чеської та білоруської віршів Чеслава Мілоша, Івана Верніша, Сергія Прилуцького та інших поетів. Член журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у 2011-2019 роках.

Лесик Панасюк — письменник, перекладач, митець і дизайнер. Автор 4 поетичних збірок: «Камінь дощу», «Справжнє яблуко», «Крики рук», «Розкидані обличчя». Перекладач і співперекладач поетичних збірок Дмітрія Кузьміна «Ковдри не передбачені», Вальжини Морт «Епідемія троянд», Артьома Вєрлє «Як пробачити сніг», Сяргєя Прилуцького «Еврідіка не озирається», трьох антологій білоруської літератури та лібрето Патріка Хана «ЛІМБ» для виставки «Корисні копалини». 

Після поезії відбудеться поринання у DJ set від Celan із маріупольської формації ŲNFORM.