Справедливість. Стійкість. Обачність. Поміркованість. Це чотири чесноти, на яких наголошував Есхіл, підхопив Платон і які для християнського світу «легітимізував» Тома Аквінський, котрий натомість запропонував і власну тріаду чеснот згодом: віра, надія, любов. Традиційно ж чесноти визначають як антиномії семи гріхів, отож уже ідеться про сім чеснот: доброчесність, смиренність, поміркованість, терплячість, щедрість, старанність, лагідність.

Натомість у римській аретології маємо список більш ґрунтовний, на рівні з поведінковим комплексом уже. Дисципліна, гідність, завзятість, духовний авторитет, наполегливість, відкритість, працьовитість, ощадливість, великодушність, мужність, серйозність, побожність, благочестя.

Чесноти зазвичай визнають описово, власне через переліки і списки, а ще частіше — через реальні діяння визначних і видатних людей.

Позитивна моральна риса, доброчесність й етика доброчесності — таким є найпоширеніше визначення «чесноти». Але найближчим до того, щоби дати визначення чесноті був не сучасних тлумачний словник, а Сократ (який, як відомо, відповідей на складні питання якраз і не давав). Чесноти — це спосіб утвердити бажані блага в індивідуальному людському житті і в функціонуванні спільнот.

Прагнення людини до дієвого щастях, ця ідея лежить в основі більшості трактувань чеснот. І ця ідея є однією з больових зон нашого нинішнього соціального життя: примус до щастя, буття-щасливим в ультимативному порядку на початку ХХ ст. запустив чимало соціальних і культурних практик.

Чесноти нині, так здається, це питання про те, як узгодити наміри різних людей, задіяних в одній справі.

Спікери:

• Лариса Денисенко — письменниця, адвокатка та правозахисниця;
• Олександр Комаров — філософ;
• Наталія Старченко — історикиня;
• Антон Мартинов — видавець.

Модераторка: Ганна Улюра — літературознавиця, комунікаційна менеджерка kmbs.

Формат: офлайн + онлайн. Реєстрація тут.