Просувати малі мови: лікбез для літагентів

Як авторам малих мов стати цікавими у світі? Чому саме зараз для них найкращий час? Які схожі виклики мають літературні агенти Греції та України? Про це під час Літньої школи для видавців «Booking the Future» розповіла Евангелія Авлонті – засновниця «Ersilia Literary Agency» у Греції.

У 2009 році Евангелія створила літературну агенцію «Ersilia Literary Agency», що представляє 3 грецьких видавництва закордоном і є співагентом для 40 іноземних видавництв. У портфелі літературного агента Авлонті небагато позицій, але це не через нестачу якісних книжок, а свідому політику агенції. Проте ті книжки, що вже представлені в каталозі Евангелї Авлонті пройшли дуже ретельну перевірку. Евангелія спостерігає і за українським книжковим ринком. Вона вже двічі відвідала Україну. Особливе враження на агентку справили дитячі книжки, ілюстрації з яких вона назвала прекрасними та конкурентними.

За останніх кілька років 15 найменувань українських дитячих книжок продали до Греції.

Звісно, послуги літературного агента не є безкоштовними, а тим більше коли мова йде про Європейський ринок.

На початку своєї діяльності «Ersilia Literary Agency» прагнули отримувати 10% за представлення автора в Греції та 20% для закордонних контрактів. Проте нині це 20% і 40% відповідно.

Найперше, всі охочі мають знати про сувору конкуренцію в англомовному середовищі, до того ж Греція та Україна перебувають у складній економічній і політичній ситуації, відповідно часто мають обмежені ресурси.

Агенція представляє грецьких авторів як в Греції, так і в світі, їхня робота полягає у тому, щоби знайти видавництва для авторів і супроводжувати їх у процесі налагодження контрактів.

Автори в Греції й досі ходять з рукописами до видавців, надсилають тексти поштою, і це не завжди ефективно. Хоча літературні агенції почали працювати тут ще 15 років тому, досі їх налічується всього дві.

У Греції видавці переважно не можуть дозволити собі утримувати літературного агента у штаті, тому на виставках продажем-купівлею прав займаються переважно редактори.

Як починало «Ersilia Literary Agency»

Евангелї Авлонті:

«Я нікого не знала у видавничій сфері, але опинившись на книжковому форумі, я подумала, що ніхто не цікавився грецькою літературою ні в Греції, ні в світі. Греція також була у жахливому економічному та політичному становищі. Але я подумала, що має бути щось, що покращить цю ситуацію.

У цей час в Європі було багато згадок про Грецію, але всі вони стосувалися її економічних проблем та складної політичної ситуації.

Я подумала про те, як зробити себе цікавою для цих людей? А якщо грецька криза може бути шансом для грецької літератури? Це наштовхнуло на думку, що варто знайти щось з минулого, можливо, якусь книжку, яка розповість про грецькі почуття.

Така книжка знайшлася. Автор переклав її на англійську за свій кошт. Переклад був дуже якісним. Це книжка Нікоса Діму «Про нещастя бути греком».

Я поставила собі завдання використати момент кризи в Греції, але так, щоби це не було спекуляцією на нещасті країни.

Під час наради, де ми писали анотацію до цієї книжки, вирішили, що люди мають знати, що саме це видання дасть можливість зрозуміти грецьку реальність, а також розповість, що значить бути греком сьогодні та як ми потрапили у цю халепу.

Результат перевершив очікування. З Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії прийшли запити на отримання авторських прав на книжку.

Другим беззаперечним світовим бестселером стала книжка Хрістоса Іконому «Щось відбудеться, ось побачиш». Я домовилася із Publishing Perspectives, що розповім про грецький книжковий ринок у часи кризи, і під час розмови згадала ці дві книжки. Так про них дізналося більше іноземних фахівців. У той же день мене знайшов літагент із Китаю, а наступного дня відбулися торги між видавництвами Швейцарії та Німеччини. У результаті за 5 років у Німеччині вийшло 40 тисяч примірників «Щось відбудеться, ось побачиш». І обидві книжки були перекладені понад 10-ма мовами.

Але чи гарантує успіх поява книжки у багатьох важливих ЗМІ? Лише частково, оскільки ваше представлення цієї книжки й ваша активність дуже важливі».

Прості рецепти правильного позиціювання

• Книжка має бути успішною на вітчизняному ринку.

• Бажано, щоби були відгуки чи згадки в міжнародній пресі перед тим, як ви плануєте її представляти у світі.

• Оцінити міжнародний потенціал книжки. У цьому вам допоможе моніторинг міжнародного книжкового ринку.

• Знайти відповідь на питання: чому ця книжка може спонукати до читання французького, грецького, німецького редактора чи літературного агента?

• Правильне позиціювання. Це надважливо та складно, щоби кількома простими реченнями вказати на сильні сторони книжки.

• Якісний переклад англійською. Дуже часто достойні книжки не можуть конкурувати за відсутності гарного перекладу. Багато книжок не входять до світового книжкового ринку через слабкий чи неякісний переклад.

• Зв’язки. Набувайте контактів. Чим більше, тим краще. Присутність літературного агента на книжкових ярмарках, його спілкування у професійному колі дуже важливі для формування стійких стосунків і довіри між видавничими домами. Але обирати потрібно не лише ярмарки у Болоньї, Франкфурті та Лондоні, а й менші.

• Не нехтуйте вечірками й неформальним спілкуванням під час виставок.

• Завжди пам’ятайте, що масовий ринок конкурентний. Ваше завдання відшукати гарну книжку, яка цікава для світового ринку.

• Уявіть себе на місці іноземного видавця і подумайте про ризики та вигоди, які пов’язані з конкретною книжкою.

Читайте також: Як просувати книжки за допомогою читацьких онлайн-сервісів

Які перешкоди стоять на шляху продажу прав на книжки малими мовами?

• Ніхто не зацікавлений у малих мовах.

• Такі маленькі країни, як Греція, сприймаються стереотипно (Греція як місце відпочинку).

• Дуже мало іноземних редакторів говорять грецькою чи українською.

• За кордоном небагато читачів грецькою чи українською.

• Змагання за ринок прав і помітність – жорстокі.

Але є й інші зміни. Світ тепер більше готовий працювати з неанглійськими назвами, новими ринками та невідомими авторами. Окрім того, зростає кількість перекладної літератури.
В останні роки скандинавські кримінальні книжки перетворила цю літературу на зірку міжнародного рівня.

Літературний агент є консультантом, радником, людиною, яка орієнтується у ситуації на ринку, може надавати юридичні послуги, коментарі для ЗМІ. Це дуже кропіткий процес – вибір книжки, її презентація, поширення про неї інформації, стратегія позиціювання, а також юридичний супровід та вирішення конфліктних питань у процесі підписання угод. До того ж, такі незалежні консультанти економлять кошти видавництв, до них можна звертатися за потреби. Іноді це економніше, ніж тримати штатного працівника. Особливо це актуально для малих видавництв.

Подумайте про додаткові можливості. До прикладу, Берлінале (один з найпрестижніших кінофестивалів у Європі та світі). Ця подія, що є знаковою для кіноіндустрії, може бути корисною і видавцям.

У межах цього фестивалю є можливість презентувати свій видавничий проект. Конкурс серед охочих оприлюднити анотацію книжки на Берлінале дуже високий, але якщо вам пощастить, то результат вартий всіх витрачених зусиль. Контракт, який можна укласти з кінокомпанією є унікальним шансом для книжки, автора чи видавництва.

І на завершення, якщо у вас виникла ідея підготувати пропозицію для літературного агента чи видавництва, подумайте, як правильно представити книжку.

Як правильно сформувати інформаційний лист про книжку

• подайте фото обкладинки та технічну інформацію.
• додайте дані про автора. Добре, якщо автор відомий не лише в Україні. А якщо про нього є згадки в іноземних ЗМІ, то обов’язково вкажіть про це.
• сформуйте кілька простих, але містких речень про книжку.
• підкресліть її особливість та унікальність.
• оберіть кілька ключових цитат
• вкажіть обсяги продажів цієї книжки на вітчизняному ринку. Ви дійсно маєте переконати, що це вже успішний проект.
• складаючи промо-лист до книжки, не забувайте про світовий контекст, знайдіть відповідь, чим ця книжка буде цікава читачам із інших країн.

Також лекторка кілька разів зазначила, що Греція та Україна – маленькі країни. І це наштовхнуло на думку про фізичні та уявні кордони. України посідає першу місце за розміром території, але наше позиціювання в Європі, уявлення про наші потенційні можливості, вочевидь, досить слабкі.

Читайте також: «Домашні» офіси та боротьба з видавничим ПДВ: досвід Мартіна Вопенка