Розібратися у світі дитячої літератури: 7 книжкових блогерів

У сучасному світі, де інформаційний потік безупинно зростає, знайти час для пошуку якісної дитячої літератури може бути справжнім викликом. Часто навіть найзавзятіші книголюби відчувають, що не встигають бути в курсі подій. Але як тоді лишатися на хвилі літературних новинок? Довіртеся книжковим блогерам!

Букблогери — сучасні провідники у світі літератури, які не тільки знайомлять зі свіжими виданнями, але й діляться щирими емоціями та рекомендаціями. Їхній підхід базується на особистих враженнях: як книжка читається, чи зачаровує її дизайн, чи викликає вона щире зацікавлення. Вони формують місток між письменниками, видавцями й читачами, допомагаючи зорієнтуватися в безмежному океані дитячої літератури.

Ми попросили сімох українських букблогерів розповісти про свої книжкові блоги. Дізнайтеся більше про їхні літературні вподобання, особливості книжкових профілів та стиль подачі, щоб знайти саме «свого» порадника у світі дитячої книжки.

Оксамитка Блажевська

— Як ви добираєте дитячі книжки для оглядів?

— Я спостерігаю за новинками від різних видавництв, вибираю, що мені до вподоби, заношу у вішлісти. Люблю читати й колекціонувати дитячі книжки (і дорослі теж) за певними тематиками — різдвяні, видання про книжки, книгарні й бібліотеки. Після повномасштабного вторгнення стала багато читати про війну і досліджувати її висвітлення в дитячій літературі. Зараз я вибираю дитячі книжки, ще й зважаючи на легкість читання вголос — щоб можна було по розділу чи одній казці читати чоловіку, який служить у ЗСУ, перед сном — це нас обох підтримує в стосунках на відстані. Люблю книжки, у яких фігурує їжа, і колекціоную їх. Ще й готую потім страви, про які прочитала.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

— Трилогія Філіпа Пулмана «Темні матерії» в дитинстві дуже на мене вплинула. Я тоді ще не читала поттеріани, а уявляла себе Лірою з тієї трилогії. Книжки про Гаррі Поттера я прочитала вже в дорослому віці, коли працювала на радіо — колега позичала мені всі частини, а після прочитання кожної ми дивилися екранізацію і порівнювали з книжкою. Тепер будь-яке фентезі з магічними академіями одразу ж порівнюю з поттеріаною, бо вона мені дуже сподобалася, хоча я, коли починала читання, ставилася досить скептично.

Люблю «Поліанну» Елеонор Портер — мене дуже вразила «гра в радість», і я досі нею послуговуюся. А ще «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт — там про сестринство й очікування тата з війни.

— Які книжкові подкасти вам подобаються?

— Дивлюся лише рилзи про книжки в інстаграмі й книжкові відео в тіктоці. Слухала подкаст Олени Кузьміної та Юлії Кубай про письменництво. А взагалі колись працювала на радіо і розповідала там про книжки — ото й був мій найкращий книжковий подкаст.

— Розкажіть коротко про свій книжковий профіль для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Я люблю естетику в книжках і намагаюся гарно сфотографувати книжку. Люблю стиль флетлей — медитую, коли розкладаю реквізит і роблю багато різних світлин, щоб одна точно вийшла найкращою. Пишу про книжки, які сподобалися, і які я би радила прочитати іншим. Танцюю з книжками, коли їх розпаковую. Навіть гештег є відповідний — #ТанцізКнижками📚. Відвідую літературні фестивалі, презентації, і часто викладаю відео в сториз та рилз з них. У сторіс часто публікую фото сторінок книжок, які читаю — те, що мене найбільше вражає, що перегукується з моїм настроєм.

— Які ваші дивні книжкові звички? 

— Я ліброкубікуларистка — люблю читати в ліжку. Зараз живу сама, і на іншій половині ліжка в мене лежать книжки для читання. По суті, я й сплю тепер з книжками. Також читаю, коли подорожую потягами. Найнезвичніша моя книжкова звичка: коли читаю про якийсь смаколик у книжці, одразу ж хочеться його скуштувати. Дізнаюся рецепт і біжу готувати. От би цей смаколик можна було одразу ж виймати зі сторінок книжки.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Книжковий блог Оксамитки💙💛 (@oksamytka.blazhevska)

— Які ваші улюблені письменники?

— З дитинства дуже любила детективи Артура Конан Дойля й Агати Крісті. Ще прочитала майже всі книжки Дена Брауна, мене дуже захоплювали динамічні сюжети з інтригуючими загадками. Ну і як оминути поттеріану Джоан Роулінґ?

З українських сучасних дитячих авторів читаю все, що пише Іван Андрусяк, Світлана Лінинська, Тетяна Стрижевська, Слава Світова, Наталка Малетич, Дзвінка Матіяш, Маруся Щербина, Олена Захарченко, Світлана Ройз, Таня Гуд та ще багато інших — можна ще довго перераховувати.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

Загалом десь 50 книжок. Але часто вдається більше. Колись навіть понад 100 прочитала. Але просто так вийшло, бо читала багато коротеньких дитячих книжок і коміксів. За кількістю прочитаного не особливо женуся, для мене головне — насолоджуватися читанням і відкривати щось нове завдяки ньому.

Читайте також: Двигуни літературної спільноти, або хто такий книжковий блогер

Марія Правда

— Як ви добираєте дитячі книжки для оглядів? 

— Вивчати дитячі книжки та писати про них я почала задовго до народження доньки й до того, як стала писати власні книжки. Тоді я поділила дитячі книжки на такі, що, так би мовити, «в саме серденько», та на історії «на один раз». З другими простіше: я або не розповідаю про них у блозі взагалі, або розповідаю коротко, і зазначаю, що сподобалося, а що — ні.

А от перші… Вони повинні мати певні якості. Наприклад, текст та ідея книжки не мають суперечити моїм поглядам на виховання дітей (на жаль, доволі часто дитячі письменники показують моделі поведінки, які є шкідливими). Також я дивлюся на стилістику: наприклад, хороша книжка для дошкільнят повинна не лише відповідати віку дитини (тобто, не бути заскладною), але й бути цікавою для батьків, які читатимуть її вголос. Такі книжки одразу потрапляють у наш із донькою топ, залишаються на поличках домашньої бібліотеки, мандрують із нами під час переїздів.

— Назвіть улюблені дитячі книжки.

— Мій топ такий:

• трилогія про кротенят Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько (але най-най з-поміж трьох – «Куди зникло море»);
• «Цурпалко» Джулії Дональдсон;
• «Два – мені, один – тобі» Йорґа Мюле;
• «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by maria_pravda (@maria_pravda)

— Які книжкові подкасти вам подобаються?

— Узагалі, формат аудіо (книжки, програми тощо) мені важко назвати улюбленим (і це говорить людина, яка мала власний подкаст про літературу!). Я прискіплива, коли йдеться про голос ведучого/ої, а ще доволі легко втрачаю концентрацію й перемикаюся на власні думки. У такому випадку доводиться переслуховувати той самий уривок декілька разів, а після N-нної спроби це втрачає будь-який сенс. Проте є один книжковий подкаст, який був здатен тримати мою увагу практично на сто відсотків: «Станція 451». У першому сезоні Олександр Михед відкрив для мене чимало нових імен, а другим, у якому до Олександра приєднався його батько, Павло Михед, я закріпила любов до деяких українських авторів.

До речі, минулого року друком вийшла книжка «Живі. Зрозуміти українську літературу» Олександра та Павла Михедів, яка народилася з цього подкасту. Я із задоволенням прочитала її та щиро раджу всім, хто хоче дізнатися більше про життя українських письменників і головні ключі до розуміння їхньої творчості.

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Свій блог я почала вести в 2013 році. Спершу використовувала його виключно як читацький щоденник. Згодом почала співпрацювати з провідними українськими видавництвами, відгуки стали розлогішими, а тематичний діапазон прочитаного розширився. Тоді я була відкрита до експериментів і часто читала книжки невластивих мені жанрів.

У 2018 році в мене народилася донька, і, відповідно, у блозі побільшало дитячих книжок. Я читала їх «на виріст»: планувала, які саме видання я читатиму своїй дитині; обирала з-поміж тих історій, у яких немає дискримінації, насильства, якихось нездорових очікувань, які вибудовують перед маленькими читачами. Хоча часу на читання для себе в мене суттєво поменшало, я все ж продовжувала публікувати відгуки також і на «дорослі» книжки, але тепер вже на ті, які вибрала сама.

На жаль, з початком повномасштабного вторгнення бажання читати було надовго втрачено, і сьогодні я вже не пишу відгуків на прочитане. Проте в сториз публікую інформацію про те, що читаю саме зараз, показую книжки, які поповнюють мою бібліотеку, а також веду рубрику «книжкові поради». Так, кожен може надіслати мені у «віконечко» запит на підбір книжки за віком, смаком, жанром тощо, а я доберу декілька відповідних видань й опублікую відповідь на загал. Знаю, що так багато хто відкрив для себе нові імена та жанри в літературі.

— Які ваші дивні книжкові звички?

— Я люблю, коли мої книжки мають вигляд наче їх щойно придбали. Не знаю, чи можна це назвати звичкою, але певним «пунктиком» це точно є.

Останнім часом помітила, що можу читати лише тоді, коли точно знаю, що інших справ я не маю. Тобто читання стало не способом гарно провести час або дізнатися щось нове, а відпочинком, який я не завжди собі дозволяю. Тому зараз читаю переважно один день на тиждень, доки моя донька на занятті з танців.

— Які ваші улюблені письменники?

— «Дорослі»: Сергій Осока, Сергій Жадан, Олександр Михед, Артем Чех, Тарас Прохасько, Ірина Вільде, Террі Пратчетт, Арундаті Рой, Курт Воннеґут.

«Дитячі»: Грася Олійко, Катерина Міхаліцина, Олександра Войцехівська, Олександра Орлова, Свен Нордквіст, Аксель Шеффлер, Джулія Дональдсон.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Моїми найпліднішими читацькими роками були 2017 та 2018 роки: тоді я прочитала 42 та 47 книжок відповідно. З початком повномасштабного вторгнення читання відійшло на задній план, але все ж 10 книжок у 2022 році я подужала.

Я не ставлю собі жодних цілей на рік. Час, коли я гналася за кількістю, — здебільшого через те, що регулярно отримувала книжки на огляд та мала зобовʼязання перед видавцями — минув. Сьогодні я читаю в комфортному для себе темпі та не почуваюся винною, якщо не читаю місяцями. Виняток роблю для доньки: їй я намагаюся читати щодня.

Ярослава

Цій книжковій експертці ще немає девʼяти років. Вона полюбляє грати на скрипці й вивчати англійську, а головним заняттям Ярослави є навчання в третьому класі. Читання — її хобі з раннього дитинства.

— Як ви добираєте дитячі книжки для відгуків?

— У своєму блозі я розповідаю не про всі книжки, які я читаю. Для блогу відбираю тільки «най-най-най” з того, що трапилося: пишу про, на мій погляд, найцікавіше та найкраще.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

• Сашко Дерманський «Мері»; 
• Олександра Орлова «Різдвяні казки пані Софії»; 
• Яна Хоменко «Біжи, Форесте, біжи»;
• Лариса Камінська «Янгольська скрипка»; 
• Галина Вдовиченко «36 і 6 собак».

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Yaroslava♥️ дитячий літературний блогер📚 (@yarosvit_book)

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Я почала вести блог, тому що батьки моїх друзів стали просити в мене поради про те, які книжки слід читати. Тому мій блог — для батьків тих дітей, які мало читають; батьків, які хочуть змотивувати своїх дітей полюбити книжку, підібравши цікавий варіант для позакласного читання, з гарними малюнками. Окрім того, мета мого блогу — знайомитися з українськими авторами й брати в них інтервʼю. Після того, як чуєш розповідь авторів, стає набагато захопливіше читати їхні книжки, бо ти дізнався про них як про людей багато нового!

— Які ваші дивні книжкові звички? 

— Коли мені трапляється книгарня, я не можу пройти повз, навіть якщо вдома маю з десяток непрочитаних книжок. Удома в мене книжки повсюди. Тому, куди би я не йшла, беру книжку — і всідаюся читати. На прогулянки я також зазвичай іду з книжкою.

— Які ваші улюблені письменники?

— Мої улюблені українські дитячі письменники: Катерина Єгорушкіна, Анастасія Шульга, Сашко Дерманський, Яна Хоменко, Слава Світова, Василь Карпʼюк, Юлія Олефір, Світлана Вертола, Іван Андрусяк, Олена Скуловатова, Галина Вдовиченко та Олександра Орлова.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Я не стаю за мету кількість прочитаних книжок, але, наприклад, за 2024 рік я прочитала 220 книжок.

Захар Черніков

— Як ви добираєте дитячі книжки для оглядів?

— Мій блог починався з особистих рекомендацій — це зазвичай ті книжки, про які мені хочеться розповісти, які я сам перечитую по 100 разів — і наразі це десь 80% моїх оглядів. А далі вже, коли блог зростав, про мене почали дізнаватися видавництва і письменники, почали звертатися з пропозиціями прочитати якусь новинку і зробити огляд. Зазвичай я не відмовляюся, але лишаю за собою право не розповідати про книжку, якщо вона мені не сподобається. Класно, що досі такого не траплялося. До речі, завдяки такій співпраці, відкриваю для себе багато нових видавництв і класних сучасних письменників, і це дуже тішить.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

— Насправді вибрати улюблену книжку досить складно, бо їх дуже багато. Але я спробую:

• «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка;
  

• «Гаррі Поттер» Джоан Роулінґ — усі частини;
  

• «Чудове Чудовисько» Сашка Дерманського — усі частини;
  

• «Чарівні істоти українського міфу» Дари Корній;
  

• «Різдвозавр» Тома Флетчера — усі частини.
  

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Юний актор-книголюб Захар Черников (SoloveyKoZak) (@soloveykozak)

— Які книжкові подкасти вам подобаються?

— Якщо чесно, то книжкових подкастів до цього часу не доводилося слухати, бо елементарно не вистачає часу або, радше за все, просто не знаю про якісь цікаві й варті уваги. Ще із задоволенням би послухав якісь класні, якісні канали з аудіокнижками.

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Мій блог не тільки про книжки, він у цілому про мене — про моє життя, мої захоплення, цікаві місця, які я відвідую, видатних українців, про яких мені хочеться розповісти підписникам. Про це, до речі, моя нова рубрика — «Пізнавай українське з SoloveyKoZak». У блозі я декламую вірші або уривки з оповідань, які відгукнулися, розповідаю, як я навчаюсь акторської майстерності. Словом, багато цікавого. Приходьте!

— Які ваші дивні книжкові звички?

— Люблю зробити в ліжку перед сном «халабуду» і з ліхтариком читати: це додає якоїсь затишної атмосфери.

— Які ваші улюблені письменники?

— Така ж складність, як і з улюбленими книжками. Дуже багато улюблених, а зараз тим паче їх дуже багато класних. Я навіть багатьох вже знаю особисто і дуже пишаюся цим. Щоб не вибирати серед сучасних, Всеволод Нестайко — обожнюю його.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Якось я ніколи не рахую, скільки за рік читаю, і не ставлю мети, скільки прочитати. Я просто дуже люблю читати й роблю це для задоволення. Мене не треба змушувати це робити. У бібліотеці жартують, що мені часто треба заводити новий формуляр!

Горталки книг

«Горталки книг» — це візуальний блог, який створить враження гортання книжки в книгарні, але в режимі онлайн. Блог веде Марія, її діти активно читають книжки самі, а їй подобається знімати огляди на гарні видання.

— Як ви добираєте дитячі книжки для огляду?

— Подобається знімати красиві книжки, які мають ефектне оформлення, ілюстрації. Або ті книжки, які вразили змістом, які вважаю вартими уваги. Частина оглядів — тематична, до свят чи важливих дат.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

— Тут доречно буде розділити. Отже, топ мого сина: «Пригоди вужа Ониська», серія «Різдвозавр», «Пригоди малого Ніколя», «Аватар: Останній маг повітря», серія «Багатоповерхові будинки на дереві», серія «Хлопчик, який вирощував драконів», «Скрипунці».

Топ доньки: «Ательє чаклунських капелюхів» (та інші манґи), «Останні підлітки на Землі», «Хлопчик на імʼя Різдво», «Еш і поклик крижаного серця».

Мій топ — книжки Толкіна: «Гобіт», «Володар перснів» і, звісно ж, казки! Читалося за життя різне, а зараз час від часу в дітей беру підчитую новеньке.

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Це сторінка для тих, хто не любить вибирати книжки наосліп і шукає цікаві сюжети для дитячих читань, а також для шанувальників чудових ілюстрацій.

— Які ваші дивні книжкові звички? 

— За собою не помічала, а от мої діти часто обирають вельми дивні пози для читань! Маю навіть невеличку колекцію таких смішних фото. Також вони дуже люблять читати на вулиці.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Горталки книг 📖 (@gortalochki)

— Які ваші улюблені письменники?

— Важко виділити кількох. Мені важливіша книжка, ніж автор. І схоже, що діти розділяють мої погляди.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Ми не рівняємося на кількість. Звісно, високі дитячі стосики прочитаного за місяць завжди тішать і надихають, і я залюбки ділюся ними вже 4 роки. Ознайомитися з ними можна на сторінці блогу. Але бувають і нечитунські періоди, коли багато уроків чи навпаки — розваг, подорожей… Утім, є в нас одне чудове правило обміну прочитаних сторінок на час із гаджетами. Наразі «мінімалка» становить 100 сторінок. Ось так кількість прочитаного дуже гарно росте!

Аня Полегенько

— Як ви добираєте книжки для оглядів?

— Найчастіше це прочитані мною книжки, які залишають після прочитання сильні враження. Такі, якими хочеться поділитися з іншими.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

• «Сестричка» Ольги Русіної — та книжка, з якої й почалося моє самостійне читання в дитинстві. Дуже легка й кумедна історія про двох сестер, у якій є і про сварки, і про веселі пригоди;
• «Різдвозавр» Тома Флетчера — одна з улюблених різдвяних книжок, які стараємося щороку перечитувати з родиною. І щоразу ми розчулюємося від дружби Вільяма та Різдвозаврика;
• «Агата Містері» сера Стіва Стівенсона — дуже класна серія дитячих детективів про кузенів Агату і Ларрі, які, подорожуючи світом, розплутують найрізноманітніші злочини. А найкраще те, що навіть після 30 частин автор не припиняє писати серії;
• «Крута Адель» містера Тана та Діан ле Флер — чудовий комікс, який щоразу змушує сміятися. А все через головну героїню — дівчинку Адель, знану своїм складним характером, сарказмом та чорним гумором;
• «Мумі-тролі» — класика, яка ще з першого прочитання не залишає мого читацького серденька. Туве Янссон вдалося створити острівець спокою та затишку, в якому всі читачі знають, що на них очікують карколомні пригоди, цікаві зустрічі та незмінні смаколики Мумі-мами.

— Які книжкові подкасти вам подобаються?

— Тут одразу ж на згадку спадає «Районна бібліотека», відданою слухачкою якої я залишаюся майже рік. Тут дуже цікавий формат подачі розповіді та аналізу книжки — кожного випуску ви ніби приходите до бібліотеки, і одна дуже інтелектуальна бібліотекарка завжди знайде, як забалакати та взяти замість бажаної абсолютно іншу книжку. У пані Марини доволі-таки специфічний смак у літературі, але від цього стає ще цікавіше.

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Якщо коротко — не підписуйтеся, якщо не готові до симбіозу дитячої, підліткової та young adult-літератури різних жанрів і смаків. У блозі я чесно розповідаю про все прочитане, ділюся особистими рекомендаціями на довколакнижкові теми та час від часу влаштовую цікаві інтерактиви.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Аня Полегенько (@anyta_books)

— Які ваші дивні книжкові звички? 

— Не знаю, наскільки це дивно, але перед кожним читанням нової книжки я завжди читаю відгуки на книгу на Goodreads. Звісно, через це часто натрапляю на спойлери, але так можу зрозуміти, чи сподобається мені книжка.

— Які ваші улюблені письменники? 

— Складно згадати про всіх і нікого не забувати, адже я буквально росла в оточенні українських письменників, і легше сказати, кого я не знаю особисто, ніж навпаки. Але якщо говорити про улюблених, то:

• Наталя Матолінець — я обожнюю фентезійні світи Наталі й усім раджу для знайомства із жанром фентезі;
  

• Оля Русіна. «Сестричка» — це саме її книжка, й тому кожну нову історію Олі я чекаю з величезним захватом;
  

• Тетяна Стрижевська — мені подобається, як вона маневрує між різними віковими категоріями та різними темами, завжди виходить щось цікаве.
  

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Цього року поставила собі ціль прочитати 140 книжок, і дуже сподіваюся, що вдасться. Минулого року прочитала саме стільки. А був рік, коли взагалі вдалося 300 книжок начитати! Проте для мене найголовніше не кількість, а якість та задоволення від прочитаного.

Eat My Book від Гані

Ганна Копил — ентузіастка дитячої літератури та вчителювання, яка вдень навчає дітей, а вночі читає фентезі.

— Як ви добираєте дитячі книжки для оглядів?

— Книжки я вибираю за критерієм автор/ілюстратор і за простодушним принципом під гаслом «Ой, нравицця», що може зійти за інтуїцію. Вдалий текст, особливо українських авторів — це пісня! Я страшенний візуал: усе, що красиве, естетичне, запашне-ілюстроване, моментально приваблює.

— Назвіть 5 улюблених дитячих книжок.

• «Тулі-Тулі» Зоф’ї Станецької. Мушу вигадувати продовження самотужки, бо донька його обожнює.
• «101 одноріг»  Олександри Гельм і Рубі ван дер Боген. Ну, бо однороги, які какають веселкою, — то квінтесенція щастя.
• «Полікуй мене» Бернд Пеннерс і Геннінг Лелейн. Не знаєте, що дарувати дітям від 2 до 6 років? Цю хітяру з іграшковими пластирами!
• «Чарівний глечик» Ганни Осадко. Бо книжки про українську історію та культуру — це неймовірно важливо.
• «Чотири князівни» Олександри Орлової та Анни Сурган. Див. пункт 4, а до того ж треба топити за своїх принцес більше, ніж за діснеївських!

 

View this post on Instagram

 

A post shared by книги та вчителювання🇺🇦 (@eatmybook)

— Які книжкові подкасти вам подобаються?

— Я слухаю різноманітні інтервʼю видавництва «Ранок» на ютубі з Оленою Носоненко, паблішеркою дитячої літератури. Інколи уявляю себе на дивані навпроти.

— Розкажіть про свій книжковий профіль коротко для тих, хто ще на вас не підписаний. Про що він? У якому стилі?

— Мій блог — мікс дитячої літератури, вчителювання в загальноосвітній школі, з дрібкою фентезі зверху, бо то мій улюблений жанр, і я не збираюся виростати з нього.

— Які ваші дивні книжкові звички? 

— Я читаю в шкільному автобусі туди й назад. Читаю вночі, звісившись униз головою, як кажан. Жартую: я можу висіти так і вдень!

— Які ваші улюблені письменники?

— Я люблю українців, а тих, які ще й гарно обрамляють слова у речення, і поготів. Олександра Орлова, Анастасія Лавренішина, Іван Малкович, Ольга Пінчук, Сашко Дерманський — перші, хто спадає на думку. Багато й іноземних. Джоан Роулінґ, Джулія Дональдсон, Роальд Дал тощо.

— Скільки книжок на рік ставите за мету прочитати? Скільки вдається?

— Не ставлю цифрових цілей на читання, бо потім страшенно засмучуюся, якщо не встигаю дійти до поставленої відмітки. Але виділяю топи найкращих — як серед дитячої літератури, так і серед дорослої.

Читайте також: Друге свідчення: 5 дитячих книжок, які промовляють голосами зниклих і безмовних