Розробили рекомендації, що мають покращити стан бібліотечної галузі в Україні

Мережа захисту національних інтересів «АНТС» розробила рекомендації для покращення стану бібліотечної галузі в Україні. Вони увійшли до аналітичного звіту «Системна криза української бібліотечної галузі та шляхи її подолання», про який повідомила Українська видавнича асоціація.

У звіті зазначають, що українська бібліотечна галузь перебуває не у системній кризі. Її проявами автори називають:

• критично низьку оплату праці;
• швидке старіння кадрів;
• хронічне недофінансування оновлення фондів та інфраструктури;
• застарілу систему оцінювання діяльності бібліотек;
• розрив між задекларованою державною політикою і фактичними управлінськими рішеннями.

«Ключова проблема полягає в тому, що бібліотеки досі здебільшого сприймаються як установи з книжковим фондом, а не як інфраструктура розвитку людського капіталу, освіти впродовж життя, цифрової та інформаційної грамотності, соціальної інтеграції, підтримки громад і збереження культурної пам’яті», — йдеться у звіті.

Однією з найгостріших проблем автори називають оплату праці. Посадові оклади бібліотекарів у 2026 році становлять від 5 тисяч 700 грн до 7 тисяч 300 гривень відповідно до 8–12-го тарифних розрядів Єдиної тарифної сітки. За оцінками Української бібліотечної асоціації, близько 80% працівників бібліотек отримують зарплату на рівні мінімальної або трохи вище. Надбавки за стаж, кваліфікацію та управлінську відповідальність, як зазначають автори звіту, фактично не виконують стимулювальної функції, оскільки розраховуються від низького посадового окладу.

Окремо у звіті йдеться про старіння професії. Станом на кінець 2025 року близько 30% бібліотекарів були старшими за 60 років, ще 46,7% — у віковій групі 45–60 років. Працівники до 35 років становили лише 9,3%. Для порівняння, у 2023 році частка бібліотекарів віком понад 60 років становила 23,7%. Автори звіту зазначають, що за таких умов галузь не лише старіє, а й втрачає кадрову наступність. Молоді фахівці не бачать у професії перспективи, а досвідчені працівники поступово виходять із системи.

Ще одна проблема — недофінансування фондів та інфраструктури. За даними Українського інституту книги, у 2025 році 53% територіальних громад не виділяли коштів на закупівлю нових книжок для бібліотек. На 2026 рік такі закупівлі запланували менше половини громад — 47,4%.

У звіті наголошують, що бібліотеки здебільшого отримують кошти на мінімальне утримання, а не на розвиток. Оновлення книжкових фондів, закупівля техніки, ремонт приміщень, електронні каталоги й автоматизовані бібліотечні системи у більшості випадків не фінансують або відкладають.

Проблема стосується не лише малих громад. Згідно з висновками авторів дослідження, навіть великі установи національного значення зіштовхуються з нестачею коштів на книжки, техніку й утримання будівель. У прифронтових громадах ситуація складніша через пошкоджену інфраструктуру, евакуацію населення, зменшення місцевої податкової бази та додаткові гуманітарні функції книгозбірень.

Окремий розділ аналітичного звіту присвячений системі оцінювання бібліотек. Автори зазначають, що їхню ефективність досі переважно вимірюють кількістю користувачів і кількістю позичених людям книжок. Такі показники не враховують роботу з вимушеними переселенцями, ветеранами, дітьми, людьми старшого віку, цифрову грамотність, освітні програми, підтримку читання й громадські функції.

В Україні чинні міжнародні стандарти оцінювання бібліотек — ДСТУ ISO 11620:2016, ДСТУ ISO 16439:2016 і ДСТУ ISO 2789:2016. Водночас, як ідеться у звіті, вони не стали реальним інструментом управління галуззю та розподілу фінансування.

Автори звіту пропонують напрями рішень у кількох сферах:

• переглянути посадові оклади бібліотекарів так, щоб кваліфікація, стаж і відповідальність реально впливали на дохід;
• запровадити цільові надбавки для бібліотекарів у прифронтових громадах;
• пілотувати моделі більшої інституційної автономії бібліотек;
• дозволити бібліотекам ефективніше використовувати зароблені та залучені кошти, зокрема гранти й благодійні внески;
• запустити окрему державну або державно-муніципальну програму оновлення книжкових фондів, техніки, електронних каталогів і автоматизованих бібліотечних систем;
• перейти до оцінювання бібліотек за доступністю, якістю послуг, соціальним впливом, освітнім внеском і рівнем цифровізації.

У звіті також пропонують не зводити оптимізацію бібліотечної мережі до механічного закриття закладів. Натомість автори радять враховувати чисельність населення, транспортну доступність, роль бібліотеки в громаді, стан приміщення, кадровий потенціал і потреби користувачів. Для частини громад рішенням можуть бути мобільні бібліотеки, бібліобуси, спільні культурно-освітні центри або об’єднання адміністративних функцій зі збереженням доступу до бібліотечних послуг.

Автори звіту також пов’язують кризу бібліотек із кризою читання та освітніми втратами. За результатами PISA-2022 українські підлітки показали найнижчі результати саме з читання, а відставання від країн ОЕСР у цій сфері оцінюється майже у два з половиною роки навчання. У цьому контексті бібліотеки можуть стати інфраструктурою відновлення культури читання, підтримки шкіл, неформальної освіти та роботи з дітьми й підлітками.

Крім того, автори наголошують на міжсекторальному потенціалі бібліотек. Співпраця із закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, службами зайнятості, молодіжними центрами та громадськими організаціями може перетворити бібліотеки на багатофункціональні громадські хаби, особливо у малих і прифронтових громадах.

Автори дослідження: керівник аналітичного відділу АНТС, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор економічних наук Ігор Крупка, виконавча директорка АНТС і голова благодійного фонду «Бібліотечна країна» Люсьєна Шум та молодша аналітикиня АНТС Яна Варивода.

Нагадаємо, у лютому 2026 року Українська бібліотечна асоціація закликала владу першочергово підвищити оплату праці бібліотекарів. В УБА заявляли, що понад 80% працівників бібліотек отримують зарплату на рівні мінімальної, а чинна система оплати праці нівелює різницю між фахівцями з вищою освітою, керівниками бібліотек і технічним персоналом.

Також українські бібліотекарі зареєстрували петицію до президента та Кабміну з вимогою переглянути оплату праці, повернути надбавки й надати шкільним бібліотекарям статус педагогічних працівників. У зверненні йшлося, що станом на 1 січня 2026 року посадові оклади в галузі становили від 5 691 до 7 356 гривень. Вона не набрала необхідної кількості підписів.

Читайте також: Формування бібліотечних фондів має стати частиною відбудови країни – Максим Стріха

Чільне зображення: Костянтин Гузенко/Віледж