Мінкульт рекомендує переносити пам’ятники на честь російських діячів до музеїв

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики оприлюднила рекомендації щодо подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в Україні. Про це повідомили на сайті МКІП.

Серед ключових настанов — процес дерусифікації суспільного простору має базуватися на науковому підґрунті та супроводжуватися суспільним діалогом.

«Потрібно враховувати, що російська імперська та радянська тоталітарна практики міфологізували певні постаті та події. Показник їхньої інструменталізації — масовість насаджування назв, об’єктів, символів у публічних просторах українських населених пунктів», — зазначили члени експертної ради.

В цілому рада рекомендує враховувати такі критерії:

• міру та наслідки участі політичного чи культурного діяча у російській імперській та радянській тоталітарній політиці;
• як ті чи інші об’єкти, назви, постаті, або твори пропагують імперські та тоталітарні наративи;
• внесок особи у розвиток української та світової культури, науки тощо;
• особисту світоглядну позицію, ціннісні орієнтири тієї чи іншої постаті;
• ставлення особи до української ідентичності та ідентичності корінних народів України;
• міфологізованість та інструменталізацію імперською та тоталітарною пропагандою постаті чи історичної події.

Рада вважає недоцільними назви чи пам’ятники, що пов’язані з:

• російською імперською та тоталітарною політикою, спрямованої на підкорення України, переслідуванням учасників боротьби за незалежність, здійсненням політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
• назвами російських міст та інших географічних, історичних та культурних об’єктів рф, що не пов’язані безпосередньо з українською історією;
• особами, що брали активну участь у пропаганді російської імперської та радянської тоталітарної політики чи безпосередню участь у ній;
• особами, що брали безпосередню участь у переслідуваннях учасників боротьби за незалежність, здійсненні політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
• особами та подіями, що були міфологізовані імперською та тоталітарною пропагандою і до сьогодні використовуються російською пропагандою на поширення власних наративів.

Доцільно зберігати назви та об’єкти, пов’язані з особами, які:

• зробили важливий внесок у розвиток української чи світової науки, культури та інших сфер суспільного життя;
• були прихильними до України та української культури, визнавали її рівність з іншими культурами;
• боролися з тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.

Також у МКІП радять враховувати рівень майстерності та внесок автора пам’ятника чи монумента у розвиток українського мистецтва, художню цінність та оригінальність твору, тому переносити пам’ятники до музеїв.

«Подолання наслідків русифікації не повинно призводити до звуження та примітивізації культурного простору в Україні, а натомість має стимулювати розвиток інклюзивного гуманітарного і культурного середовища, водночас наповнюючи його власним унікальним ціннісним змістом», — наголосила експертна рада. Вона зазначила, що одним із методів деколонізації має бути надання нового змісту матеріальним об’єктам — засудження імперської та тоталітарної політик.

У МКІП зауважили, що питання демонтажу пам’ятників чи перейменування топонімічних об’єктів повинні вирішувати відповідно до законодавства про місцеве самоврядування та законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Рекомендації розраховані на орган місцевого самоврядування та громадські організації.

Повну версію рекомендацій Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму можна знайти за посиланням. 

Нагадаємо, у селі Мануйлівка на Полтавщині закрили музей російського письменника Максіма Ґорькоґо. У Чернігові, Тернополі, Ужгороді, Мукачево демонтували пам’ятник російському поету Алєксандру Пушкіну. 

Читайте також: З’явився список популяризаторів української мови, на честь яких можна перейменовувати вулиці

Чільне фото: Максим Марусенко