Projector

Шрифти, створені жінками: найцікавіші українські гарнітури

28.09.2023

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Українська шрифтова індустрія перебуває у процесі становлення, адже Україна досі не виробляє шрифти масово. Серед тих, хто активно долає ці виклики та розвиває українські шрифти, є багато жінок. Про деяких із них розповідаємо в нашому матеріалі. 

Щодня і скрізь ми бачимо різні назви: вулиць, будівель, сіл і міст, які промовляють до нас візуально через літери, цифри та знаки. Проте мало хто замислюється, що багато цих звичних для нас шрифтів є російськими. За історією і сенсом кожного шрифту ховається не лише його російське походження, а й шкідливі наративи про меншовартість України. Ба більше, якщо це не змінити, то такі шрифти далі купуватимуть українські користувачі, а відтак ці кошти йтимуть до бюджету ворожої країни.

 

Тому зараз шрифтова індустрія, так само, як і будь-яка інша, має повністю позбутися російського сліду, а саме — розірвати відносини з ворогом. Так, замість російських, з’являтиметься дедалі більше саме українських шрифтів, а «шрифтовий ренесанс» лише посилюватиметься.

 

В арсеналі досягнень сучасних шрифтових дизайнерів, серед іншого, — шрифти, які увійшли до проєкту «Шрифтова Абетка української ідентичності» від Projector Foundation, що привертає увагу до важливих подій, символів і постатей нашої незалежності. Крім того, проєкт знайомить із 33 шрифтами сучасних українських дизайнерів і дизайнерок, з пʼятіркою яких і хочемо познайомити вас ближче.

Марчела Можина

Марчела Можина — відома шрифтова дизайнерка й дослідниця шрифтової візуальної культури. Вона працює в дизайн-студії AlfaBravo, а також розвиває фейсбук-спільноту «Шрифтові знадібки», яку заснувала як колекцію зразків робіт українських графіків, ілюстраторів і шрифтарів ХХ століття. 

 

Різноманітними формами літер Марчела зацікавилась на курсах каліграфії. Там вона швидко зрозуміла, що пера і чорнила не зовсім їй підходять. А замість того, щоб перемальовувати на папері одну літеру сотню разів у пошуках ідеалу, їй хочеться просто посунути вусик у кривій на ноуті. Так вона потрапила на курс Кирила Ткачова у 2017 році.

Марчела є авторкою шрифту Volja (Black), який зроблений на основі літерацій (мальованих шрифтових композицій) головного художника УПА, уродженця Рівненщини, Ніла Хасевича. «Шрифт має яскраво виражений характер та використовується як один з двох офіційних шрифтів ЗСУ. Тож я б порадила обирати його, коли треба посилити та закцентувати на таких якостях, як стійкість, рішучість і мужність», — рекомендує Марчела. Найближчим аналогом для форми літер став логотип видання «За волю нації». Йому ж шрифт завдячує своєю назвою.

Марія Вайнштейн

З 5 років Марія мріяла стати дизайнеркою, але в шахтарсько-металургійному Донецьку це звучало для батьків як голодна смерть, тож втілювати мрію Марія почала значно пізніше. «Мене завжди вабили літери та дуже бракувало гарних шрифтів, що підтримують українську. Тож я подумала: чому б не почати створювати їх собі самій? Я збираю натхнення всюди. Від симпатичних графіті в переходах і на сміттєвих баках, до маленьких затишних друкарень, яким понад 400 років десь у далеких німецьких містечках. На табличках, вивісках, фонтанах, каналізаційних люках, антикваріаті й багато чому ще», — розповідає Марія. 

 

Дизайном дівчина займається вже 7 років, а 3 з них — шрифтовим ремеслом. Серед іншого, у складі команди дизайнерів дизайн-студії AlfaBravo для компанії MacPaw вона працювала над розробкою Fixel Font (Display Bold, Alternatives). Fixel від MacPaw містить розширену латиницю та кирилицю, тому може «розмовляти» більш ніж 40 мовами, зокрема, рідною українською. 

Шрифт має альтернативні накреслення, що відкриває безліч можливостей для дизайну. Однією з родзинок є символ тризуба. Робота над шрифтом триває з 2021 року. Наразі команда готує чергове оновлення.

Катерина Королевцева

Артдиректорка та бренд і шрифтова дизайнерка Катерина Королевцева у дизайні вже 8 років. Останні 4 роки вона фокусується на типографських проєктах і займається розробкою шрифтів та літерацій. Саме вона — кураторка проєкту «Шрифтова Абетка української ідентичності».

 

Крім того, Катерина веде активну публічну діяльність: виступає як спікерка на міжнародних шрифтових конференціях — ATypI Paris 2023, Typographics NYC 2022, 2023, є авторкою статей для Design Week, Alphabettes та інших, а також суддею шрифтового конкурсу TDC69 by Type Directors Club у 2023 році. 

Серед її досягнень — робота над шрифтом КРАЙС, назва якого походить з німецької мови та перекладається як «коло». «КРАЙС найкраще підходить для коротких заголовків, логотипів, музичних обкладинок, постерів та меседжів протесту. КРАЙС допоможе бути почутим. Найкраще його доповнювати неконтрастним гротеском з нейтральним характером», — додає Катерина.

Тетяна Іваненко

«Зацікавленість шрифтовою справою почалась ще у Харківському художньо-промисловому інституті, коли професор Володимир Лесняк дав нам завдання з розробки рисованого акцидентного шрифту», — згадує шрифтова дизайнерка Тетяна Іваненко. Тоді вона обрала зооморфну тему, а об’єктом дослідження — пантеру, тому ходила до зоопарку для ескізів. У 1999 році Тетяна захищала магістерський диплом із цієї теми, потім вивчала шрифтову тему в аспірантурі, а далі викладала дисципліни про шрифт у Харківській державній академії дизайну і мистецтв.

 

Творінням Тетяни Іваненко є шрифт Extrazium. Він підтримує багато кириличних і латинських мов, має українську кирилицю, лігатури й альтернативні гліфи (в типографіці «гліф» — це термін, який позначає графічне представлення окремого символу або знаку в шрифті; гліфи можуть бути літерами, цифрами, пунктуаційними знаками, спеціальними символами та навіть ієрогліфами у різних мовах, — ред.). Призначений для використання у видавництві, плакатах, логотипах, а також як текстовий шрифт у невеликому розмірі.

«Мені хотілося створити елегантну та трішки брутальну антикву — щось класичне, але наше. Назва спала на думку, коли я засинала — так би мовити, у момент між явою та сновиддям, — тож я не стала пручатися підсвідомості. З латинської це приблизно означає «назовні дня», або «поза днем», — пояснює Тетяна.

Катерина Дрозд

«Мені неймовірно цікаво шукати новітню українську ідентичність. Для мене важливі такі складові: людина, іронія, свідомість, пошук, естетика», — зауважує дизайнерка Катерина Дрозд. Художниця працює у харківському медіа «Люк», займається друкованим журналом про локальну культуру «ПлюсМінусНескінченність», а також створила шрифт Kharkiv Tone. Він базується на різних формах шрифтів і графіці, які Катерина знаходила на вулицях Харкова. 

 

«Харків — еклектичне місто, яке має свій настрій. Тут поєднується непоєднуване. Саме таке завдання я поставила собі під час розробки шрифту. Літери натхненні графіті, технічними та рукописними шрифтами зі стін міста. Це — голос Харкова. Тому шрифт можна використовувати як основний елемент брендингу території», — пояснює особливості шрифту Катерина Дрозд.

 

Дізнатися більше про українські шрифти можна на сайті проєкту «Шрифтова абетка української ідентичності», який був реалізований завдяки підтримці ЗМІN та у співпраці з українською компанією MacPaw.

 

Матеріал створений у партнерстві з Projector Foundation.