Шукайте своїх. Або яку пораду ви б хотіли отримати на початку перекладацької кар’єри?

«Навіщо вказувати імʼя перекладачки в пості про книжку?»… «Як розпізнати хороший переклад?»… Відлуння цих та інших питань про перекладацькі реалії виникають так часто, що нам захотілося обговорювати їх більш стало. Й ми вирішили розпочати серію неформальних публікацій із різних навколоперекладацьких питань.

Ми хочемо говорити про професійні виклики й стратегії, ділитися досвідом, згадувати конкретні випадки та наводити приклади. А також дослухатися до голосів і досвідів українського перекладацтва і спільними зусиллями робити наше життя в цій професії легшим і приємнішим. 

Для першої публікації ми запитали себе: «Яку пораду ми хотіли б отримати на початку своєї перекладацької кар’єри?». Сподіваємося, що відповіді наших колег із ТІА привернуть вашу увагу й дадуть поштовх до подальшої розмови.

Ольга Любарська

15 років в професії, перекладає в мовній парі англійська — українська. Серед перекладів: «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат, «Морт» Террі Пратчетта, «Міста для людей» Йена Ґела.

«Спробуйте не порівнювати себе з іншими», — мені було б важливо почути це колись від досвідченішої колеги. Давніше, коли я порівнювала свою продуктивність із чужою, мені часто було соромно. Особливо гострим був цей сором, коли я намагалася (марно) жити тільки з книжкового перекладу.

Поварившись на цьому ринку, я зрозуміла, що (це така банальність!) всі люди живуть по-різному, і здатність перекласти той чи інший художній текст настільки вкорінена в особисте, що просто не можна порівнювати.

Вона вкорінена в тілесність (чи болить у вас щось? як часто? чи вмієте ви не помічати відчуттів у тілі?), у житлові умови (ви живете самі? чи є у вас зовнішня підтримка від близьких на побутовому рівні? чи є хтось, хто залежить від вас?), в емоційність (ви вразливі? ви боїтеся критики? вас дратує несправедливість? ви здатні витісняти емоції?). Може, хтось, хто ніколи не зазнавав на собі насильства, не зможе дібрати модальність, в якій немає довіри до світу. Може, хтось, хто ніколи не голодував від бідності, не зможе знайти відповідники для такого розпачу? Може, хтось, хто ніколи не знав стабільності, не зможе синтаксично транслювати впевненість? Чи просто: може, хтось, у кого є хронічні проблеми зі здоровʼям, не зможе стабільно працювати по 8–10 годин на день за доволі малі, чесно кажучи, гроші?

Ваш голос унікальний, він формувався за унікальних обставин. Це можуть бути й обмежувальні обставини, але ваш досвід дозволить вам бути чуйною там, де це не вийде в когось іншого. Може, ви працюватимете менше. Може, переклад лишиться для вас дозвіллям. Це не поразка і це не зробить вас гіршою перекладачкою чи перекладачем. Коли я дозволила собі так думати про книжковий переклад, мені стало помітно легше жити та працювати.

Марина Дубина

6 років у професії, перекладає між англійською й українською в обидва боки, спеціалізується на коміксах і популярній культурі. Серед перекладів: «Проповідник. Книга шоста» Ґарта Енніса й Стіва Діллона, «Ну просто нереальна штука!» Генка Ґріна.

Колеги мають рацію, що досвід кожно_ї з нас унікальний і тому цінний, але залежно від ваших обставин, саме унікальність вашого досвіду може спонукати вас братися за проєкти понад своїми можливостями. Можливо, ви саме та людина, яка мусить перекласти конкретну книжку — але чи мусите ви довести себе до вигорання й подальших проблем? Не мусите.

Не бійся відмовитися. Ні, це не єдиний унікальний шанс. Ні, ти не мусиш братися за все, що дають, бо потім не дадуть. Ні, не пізно відмовлятися.

Якби я отримала таку пораду на початку, можливо, вже навчилася б її дотримуватися. Уже затямила б, що про моє здоровʼя — як психічне, так і фізичне — не подбає ніхто, окрім мене, і «ні» — це теж турбота. Проте всі ці речення мені складно застосувати до себе навіть після кількох десятків успішних перекладів і півдесятка провалених. Женучись за новим, цікавим, унікальним, улюбленим, я загнала себе крізь вигорання просто в депресію. Це досвід, який я б воліла ні з ким не ділити, але бачу, що несу його аж ніяк не сама. Думаю, що «кадровий голод» на видавничому ринку, на який нарікають видавці, — прямий наслідок такого досвіду.

Неля Ваховська

12 років у професії, перекладає з німецької. Серед її перекладів «Вивезена» та «Nаtura morta» Йозефа Вінклера, повісті Арно Шмідта, іронічна проза Франца Голлера.

Не довіряй автору. Гадаю, цієї простої поради мені дуже бракувало на початку. Дуже спокусливо вірити, що інша людина написала бездоганно, й ти можеш невротично сумніватися у власних рішеннях, володінні всіма доступними мовами, своїй здатності зрозуміти задум, стилістику чи іронію (необхідне підкреслити), нескінченно перебирати варіанти, вагатися, складати пазли чужого тексту. А потім виявляється, що багато «тамтешніх» книжок теж написані нерівно, неуважно, й ти мусиш не просто перекладати, а й підредаговувати. І що навіть живих класиків і класикес часто погано вичитують, а померлих подекуди взагалі не редагували.

Слідкуй за всім — від політкоректності й особливостей твого контексту до банальної зміни кількості дітей, поверхів, сходів, точності цитування, називання не надто знайомих автору предметів чи явищ (наприклад, не так давно в когось знаменитого перекладачка додивилася, що герой робить манікюр на ногах) і навіть банальне написання слів нерідною для письменника мовою.

Ні, я не намагаюся сказати, що всі пишуть погано, й лише переклади все покращують, — ми багато помиляємося, і не завжди через лінощі або незнання. Просто я не вмію перекладати без емоційного контакту із текстом і на початку боляче розчаровувалася, коли текст виявлявся неідеальним: хотілося, щоб у храмі літератури недосконалою була лише я.

Іншими словами, на початку мені хотілося б отримати більше підтримки й емпаверменту замість розмов про переклад(ачку) як «прозоре скло» або «тінь автора». Зрештою всі ми — лише люди, а від продуктивних неточностей література часом лише виграє.

Саша Григоренко

12 років у професії, перекладає з німецької. Серед перекладів: «Смерть і діва. Драми принцес» Ельфріди Єлінек, коротка проза Драґіци Райчич, комікси («Кіндерланд» Мавіля та ін.), дитяча література (Вольф Ерльбрух, Крістіна Андрес).

Будь готова до рутини. Так уже вийшло, що мої перші спроби щось перекласти були водночас першими спробами довести собі, що я володію німецькою. Перекладати хотілося тексти провокативні й складнющі, вірилося, що відтворити українською можна будь-яку неперекладну конструкцію, і я вже мовчу про те, що саме мій переклад мав сказати нову правду про супервідомий оригінал.

Я досі вважаю, що такий етап надзвичайно важливий у якомусь перекладацькому становленні й страшенно рада, що він у мене був. Але було б також дуже добре знати наперед, що я не працюватиму лише з визнаними шедеврами, навіть не перекладатиму їх у стіл, сподіваючись на публікацію колись, змирюся з тим, що видавництва хочуть робити комерційно успішні проєкти, що перелік дитячих книжок у моєму списку публікацій виявиться в рази довшим за інші рубрики, а я вперто не прийматиму ідентичність перекладачки дитячої літератури.

Тому, люба людино, яка це читає, якій ця порада буде вчасною — будь готова до рутини. І не бійся її. Вона тебе задовбуватиме, але, зрештою, тільки завдяки їй ти наберешся досвіду.

Я зрозуміла для себе, що в мене все добре в роботі, поки задоволення від процесу перекладу переважає відчуття фрустрації від рутини, якщо ні — необхідно робити перерви, зменшувати навантаження, відновлюватися. Я впевнена, що ти знайдеш свої способи з цим боротися.

*Translators In Action (TIA) — ініціативна група, що займається розвитком перекладацької спільноти та створює проєкти та інструменти для зміцнення та підвищення професійної захищеності українського книжкового перекладацтва.

TIA інформує, підтримує, лобіює/адвокатує інтереси, навчає, сприяє взаємодії у спільноті, працюючи на стику культурної, активістської, дослідницької та освітньої сфер.

Серед завдань TIA: підвищення поінформованості перекладач_ок з юридичних питань, сприяння видимості та захищеності перекладач_ок у правовому полі, інформаційна, консультаційна та організаційна підтримка перекладацьких ініціатив, організація освітніх і культурних перекладацьких проєктів, лобіювання інтересів спільноти, проведення фахових опитувань і досліджень.

Читайте також: Перекладацькі тренди: японська завойовує ринок Великої Британії