Сьогодні ми займаємось історією Києва — директорка Музею Булгакова

Людмила Губіанурі, директорка музею Булгакова, говорить, що музей сьогодні займається історією Києва, а його контекст набагато більший, аніж лише Михаїл Булгаков. Коментар очільниця надала «Вечірньому Києву». 

За її словами, історія родини Булгакових — лише «одна сторінка музею». Крім того, наразі вже немає старої експозиції про родину письменника. 

«Не всі розуміють, що таке музеї та чим вони займаються. Бачимо наслідки цього. Весь час цитують художні твори письменника і кажуть, що так вважав сам Булгаков. Іншими цитатами можна довести протилежну позицію, що він українофіл. Якщо ж брати документи — листи, спогади, — там нічого немає на підтвердження того: українофоб він чи українофіл. Звісно, це була імперська людина, був такий час, таке середовище. І київська інтелігенція тоді переважно була російськомовною», — зауважує директорка. 

Нині в музеї на першому поверсі відкрита виставка «Великі кияни» про родину Глаголєвих, архітектора Василя Листовничого та лікаря Феофіла Яновського. А на другому поверсі розгорнута експозиція «Історія садиби. Від і До», яка досліджує та розповідає історію садиби за адресою Андріївський узвіз, 13.

У закладі також працює музейна бібліотека. Щосуботи влаштовують концерти класичної музики, частина з внесків від заходів йдуть на підтримку ЗСУ. 

«Займаємося благодійними проєктами, почали це робити ще з часів Помаранчевої революції. Ми завжди були успішним закладом, вигравали міжнародні гранти, проводили проєкти, які давали змогу й утримувати будинок, в якому знаходиться музей. Йому вже 130 років. І наш благодійний фонд постійно щось організовує, щоб зберегти будівлю в належному стані. Що стосується експозиції, то сьогодні має бути нова сучасна концепція. А на це потрібні час і кошти», — розповідає Губіанурі. 

Також у квітні у музеї Булгакова заявили про необхідність наново переосмислювати спадщину, зробити реекспозицію та змістити акценти творчості Булгакова з роману «Біла Гвардія» на  романи «Майстер та Маргарита» та «Собаче серце».

Крім того, у грудні 2021 року на фасаді будинку відкрили меморіальну дошку композитору, хоровому диригенту, послу культурної дипломатії УНР Олександру Кошицю.

«Існує лише одне джерело, за яким Кошиць начебто жив у цьому будинку — один із довідників Києва. Насправді це помилка, адже є документи. Олександр Кошиць, коли писав спогади, завжди спирався на свій паспорт. Адже в той час при переїздах поліція ставила печатки, всі адреси проживання зафіксовані. А він багато переїжджав. На Андріївському узвозі Кошиць дійсно мешкав, але в будинку за номером 22А», — говорить директорка. 

Вона додає, що в музеї домоглися, щоб меморіальна дошка була встановлена і там, а вставлення дошки на фасаді будівлі, де знаходиться музей Булгакова, було політичним питанням

«Для нас було б щастям, якби Олександр Кошиць дійсно жив у цьому будинку. Адже це унікальна постать. Ми могли б зробити експозицію, показати та розказати про нього», — зазначає Людмила. 

Водночас з листів матері відомо, що сестри Булгакова співали в хорі Кошиця. А його батько викладав у Київській духовній академії, де Олександр Кошиць кілька років очолював хор. 

Також вона звернула увагу, що у шкільній програмі, залишили роман Булгакова «Собаче серце»: «Таке рішення мені не подобається. Якщо роман “Майстер і Маргарита” переклали українською, то такого перекладу “Собачого серця” немає. У такому випадку дітям доведеться читати твір російською».

Нагадаємо, що Національна спілка письменників України ініціювала дискусію про закриття в Києві музею Міхаіла Булгакова. Замість музею російського письменника Секретаріат НСПУ пропонує створити музей видатного українського композитора Олександра Кошиця, який мешкав у цьому будинку до 1906 року.

У соціальних мережах відреагували на дискусію: з’явилися прихильники і противники ідеї закриття музею.