Це ж було вже, локдаун і кіборги: 34 нові українські неологізми і фразеологізми

Мова напрочуд чутлива до суспільних змін. Але сотні тисяч слів, що вже існують і навіть закріплені у словниках, не дозволяють нам описати поточну реальність, яка змінюється щоденно й щогодинно. Можна сказати, що академічна норма просто не встигає за надшвидким плином часу, і тому велика кількість слів, яка використовується сьогодні, досі залишаються «неформальними». Та це не означає, що від цього вони стають менш функціональними чи менш зрозумілими.

До Дня рідної мови Читомо підготувало добірку нових понять, які виникли й набули актуального змісту в останні роки, без яких вже важко уявити наше з вами сьогодення.

Термінологічні новотвори

Небесна сотня

Це збірна назва протестувальників, що загинули у сутичках під час Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014 року. Більшість із них померла або від травм, отриманих прямо на барикадах, або від куль снайперів. Словосполучення використовують у назвах вулиць на честь загиблих, промовах та дискусіях, присвячених революції. Крім того, 20 лютого щороку відзначають День Героїв Небесної Сотні. 

Читайте також: Вічна пам’ять – тонке проміння: вірші про Небесну Сотню

Кіборги

Українські військові, які захищали Донецький аеропорт. Кіборгами їх назвали за стійкість і незламність. Сам термін походить із наукової фантастики (скорочення від «кібернетичний організм») і означає біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти, котрі замінюють або доповнюють його органи. У численних прикладах з масової культури та нон-фікшн кіборги описуються як люди зі штучно збільшеними фізичними чи розумовими здібностями: вони мають, як правило, надвелику силу, посилене чуття, комп’ютерний мозок або вбудовану зброю.

Сепари

Скорочення від «сепаратист». Назву застосовують до проросійських бойовиків так званих «ЛНР» і «ДНР», а також щодо людей із колаборантськими поглядами, тих, хто підтримує агресію Росії проти України, а також проросійських політиків і публічних осіб. 

Ватник

Так називають прихильників «русского міра», а також людей, які ностальгують за Радянським Союзом та загалом дотримуються проросійський поглядів. Автором мему є росіянин із Новоросійська Антон Чадський. Картинка ватника, яку він створив, була вперше опублікована в соціальній мережі «ВКонтакте» в одній із груп 9 вересня 2011 року. У 2012 році мем став широко популярним і на інших ресурсах в інтернеті, але найширшої популярності він отримав після початку військової агресії Росії проти України у 2014 році. Сукупність ватників часто позначають збірним іменником «вата».

Культура скасування 

Український відповідник англійського «cancel culture», що як явище набирає популярності в усьому світі. Воно полягає у суспільному осуді осіб, які, на думку того ж таки суспільства, вчинили чи висловились всупереч поширеним нормам моралі та етики. Таких людей не просто публічно засуджують, а й закликають повністю забути разом з усіма їхніми досягненнями й соціальним капіталом.

Читайте також: Культура скасування та «Гаррі Поттер»: у чому звинувачують Джоан Ролінґ. 

Це ще одне слово, якого б, мабуть, не було, якби не пандемія. Походить воно від англійського слова «spend» — тобто «витрачати» — і «епідемія». За визначенням, «спендемік» — це людина, яка під час криз схильна витрачати багато грошей, зокрема і на непотрібні речі. Для України, як і для всього світу, це слово знадобилося навесні 2020-го, коли кризова ситуація, пов’язана з початком пандемії, призвела до надмірного попиту на деякі товари, наприклад, крупи й туалетний папір. 

Коронаскептик

Так називають людину, яка не вірить в існування коронавірусу і скептично ставиться до всіх обмежувальних заходів, пов’язаних з пандемією. Слово, імовірно, виникло з необхідності мати узагальнену назву для порушників протиепідемічних заходів, зокрема тих, хто демонстративно відмовляється від масок, мітингарів, які не визнають доцільності й реальної необхідності вакцинації тощо. Це слово нейтральніше й ширше за значенням у порівнянні з «антивакцинатором», тому деякі медіа використовують саме його, щоб уникати випадкових оцінок в інформаційних повідомленнях.

Дистанційка

Скорочення від «дистанційне навчання» або «дистанційна робота». Вимушена необхідність, викликана поширенням коронавірусу. Полягає у тому, що задля безпеки під час пандемії працювати й навчатися доводиться віддалено – за допомогою інтернету та спеціальних програм. 

Це тимчасова відмова від контакту з іншими людьми, яка потрібна для того, щоб зменшити ризики поширення й передавання хвороби. Слово стало особливо поширеним під час пандемії. Самоізоляція потрібна тим, хто контактував із хворими на ковід, має подібні симптоми або повернувся з країни, де зафіксований спалах хвороби. 

Чипування

Так іронічно називають вакцинацію від Covid-19. Хоча «чипуванням» називали й інші щеплення, ініційовані благодійним фондом Білла Гейтса. Поняття пов’язане з неправдивою інформацію про те, що препарат для щеплення нібито містить мікрочип, який дасть змогу контролювати людство. Термін є частиною теорії змови про світове панування «обраних», які мають на меті зменшити кількість населення світу. Слово має конотацію недовіри й часто є інструментом у поширенні фейків і теорій змов. 

Локдаун

Тимчасова необхідність, яку запроваджують зокрема і в разі епідемічного спалаху хвороби. Під час локдауну люди мають обмежувати своє перебування поза домом. В українській мові використовується як синонім до «карантину», але позначає особливо суворі обмежувальні заходи, включно із припиненням роботи транспорту, забороною відвідування розважальних закладів, обмеженням роботи шкіл, спортзалів, кафе, ресторанів тощо. 

Під такою назвою прижилася ініціатива президента Володимира Зеленського, спрямована на стимулювання вакцинації у межах державної програми «єПідтримка». Кожному, хто пройшов повний курс щеплень, держава виплачує 1000 гривень. Їх можна витратити в театрах, музеях, книжкових магазинах, спортзалах, на квитки в Укрзалізниці та на внутрішніх авіарейсах, а також оплатити ліки й комунальні послуги. Для заохочення громадян робити третю, «бустерну», дозу пізніше уряд постановив виплачувати ще по 500 грн. 

Нагадаємо, що українці витратили мільярд гривень на книжки в межах програми «єПідтримка».

Постправда

За означенням «Оксфордського словника», постправда «стосується або позначає обставини, у яких об’єктивні факти меншою мірою впливають на суспільну думку, ніж апелювання до емоцій та особистих переконань». Постправдою називають також і окремі ситуації, коли чиїсь враження та переконання подають як щось важливіше за факти, а часом і цілу епоху, у якій ми живемо. 

Вагнергейт

Це слово виникло в українській мові через перейняту із США традицію, коли термін для позначення політичних скандалів з особливим суспільним резонансом формується з додаванням суфікса -гейт. Так повелося від часів Вотергейтського скандалу, що призвів до відставки президента Річарда Ніксона. Тож і в Україні провал спецоперації із затримання російських бойовиків («вагнерівців»), у якому звинувачують президента і близьких до нього політиків, теж отримав скандальний суфікс. 

Деолігархізація

Процес, початий з ухвалення закону про олігархів, що має позбавити їх визначального впливу на внутрішню політику України з одночасним поверненням впливу державних інститутів і неурядових організацій. Попри поверхневий позитив, закон, що має почати деолігархізацію, критикують як такий, що не тільки не розв’язує проблему олігархів в Україні, а й навіть поглиблює її. 

Заручники Кремля

Таким перифразом називають усіх кремлівських політв’язнів, яких незаконно утримують у Росії за сфабрикованими звинуваченнями. Одним із найвідоміших заручників Кремля був Олег Сенцов. Точної кількості українських політв’язнів, які досі перебувають під арештом, немає. 

Читайте також: «Я буду там, де мій народ». Історія громадянського журналіста Сейрана Салієва.

Це цілковитий несмак в одязі, предметах розкоші, дизайні, заснований лише на безглуздому марнуванню грошей і покликаний демонструвати статусність. Назва пішла від прізвища генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки, що вирізнявся гіпертрофованим прагненням до дорогих речей та розкоші. Сприймається як синонім до слова «кіч».

Тітушки

Збірна назва найманців із цивільного населення, яких використовувала українська влада (зокрема за часів Віктора Януковича) для силових дій проти учасників вуличних протестів. Здебільшого тітушки — це люмпенізовані кримінальні елементи, так звані «гопники». Слово набуло поширення у 2013 році, від початку Революції Гідності, коли тітушки масово брали участь у сутичках. Походить від прізвища спортсмена Вадима Тітушка, що відомий своїм нападом на журналістів у 2013 році. Зараз цим словом називають будь-яких проплачених людей, готових чинити силові дії під час, наприклад, рейдерських захоплень чи пікетів проти незаконних забудов. 

Кнопкодав

Характеристика народного депутата, що вдається до неособистого голосування — тобто голосує за відсутніх на робочому місці колег. Також так називають і тих нардепів, що бездумно натискають на ті кнопки, на які вказало керівництво. Практика кнопкодавства може спотворювати результати голосування і вважається одним із різновидів політичної корупції. 

Гібридна війна

Тип конфлікту, що все частіше використовується у XXI столітті. Гібридна війна поєднує так звану «традиційну» війну з інформаційною та кібервійною. Дає змогу дестабілізувати внутрішню ситуацію країни для подальшої зовнішньої агресії проти неї. 

Декомунізація

Процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Євромайдану. Він узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів. Зокрема декомунізація передбачає прибирання пропагандистських пам’ятників та радянської символіки з мілького простору й інтер’єрів різних установ, заборону на зображення комуністичної геральдики.

Афоризми-меми

Вислів з’явився завдяки однойменній книжці Леоніда Кучми. Його вживають для акцентування різниці між двома країнами, відмінностей українського і російського менталітетів і загальної несхожості, попри роками нав’язувану теорію «єдності».

Маємо те, що маємо

Так Леонід Кравчук описав свої стосунки з першим українським парламентом часів незалежності. Зараз вислів використовують і поза політичним контекстом, щоб передати почуття безсилості, безпорадності у ситуації, що склалася. 

Почую кожного

Одне з багатьох гучних політичних гасел Віктора Януковича. Набуло іронічного характеру і перетворилося на мем як результат далеко не демократичної каденції експрезидента.

Вона працює

Колись цією фразою рясніли всі білборди країни. У різних варіаціях вона була основою політичної реклами Юлії Тимошенко. Тривалий час була ґрунтом для плодів суспільної фантазії, яка використовувала цей вислів без обмежень на контекст.

Зубожіння

Традиційна політична риторика, яку часто експлуатують у передвиборчих кампаніях. Вона полягає в демонізуванні влади опонентів, що довели людей до бідності, і позиціюванні своєї політсили як такої, яка розв’яже усі проблеми. У недавньому минулому риторику зубожіння використовували у гаслах на зразок «кінець епохи бідності».

Жити по-новому

Центральна фраза передвиборчої кампанії Петра Порошенка тепер є інструментом осуду його президентства, яку безжально експлуатують в мемах про п’ятого президента.

Разом нас багато

Спершу гасло протестувальників на Майдані 2004-го року, а потім і слова пісні гурту «Ґринджоли». Цей дивіз став одним о головних гасел Помаранчевої революції й виражав єдність у масовому протесті проти тодішньої влади.

Давній вислів Леоніда Кучми, що вийшов за межі контексту — засідання РНБО у 2004 році, на якому тоді ще прем’єр-міністр Віктор Янукович читав ту саму доповідь, що й на одному з минулих засідань. Саме словами «Це ж було вже» Кучма перервав її. Зараз цю фразу використовують як універсальну реакцію на щось давно відоме чи проговорене. 

Непозбувна бентега

Словосполучення, вперше вжите перекладачем Олегом Королем у перекладі роману «Маг» Джона Фаулза. Виникнення мему на основі словосполучення пов’язане, зокрема, із його незвичністю й оригінальністю, а також викликаним суспільним резонансом. У мережевих суперечках одні захоплювались перекладом і самою «непозбувною бентегою», інші ж обурювалися, вважаючи словосполучення безглуздим і штучним. Попри все, воно прижилося і використовується як небанальний спосіб висловлення настирливої тривоги, переживання з приводу чогось. 

Читайте також: #непозбувнабентега у соцмережах: відгуки про переклад роману Джона Фаулза «Маг». 

Перемога — зрада

Пара універсальних слів, які використовують для вираження суспільної оцінки чиїхось дій або висловів. «Перемогою» позначають схвалення, «зрада» — це, відповідно, осуд. Часто вживаються з іронією. Існують також і похідні від цих слів: приміром, «зрадофіли» — заздалегідь скептично налаштовані, постійно незадоволені люди, що не схвалюють жодних досягнень, якщо вони не відповідають їхнім очікуванням. 

Люди бідкаються — влада розводить руками

Формулювання, що стало відоме завдяки гумористичному шоу із Майклом Щуром. По суті, означає, що традиційною реакцією українських політиків на проблеми у державі є пасивна стурбованість. 

В усьому винні бобри

Ця фраза є алюзією на журналістські сюжети про бездоріжжя на Рівненщині, які в один голос в усьому звинувачували бобрів. Тепер її вживають у ситуаціях, коли прагнення знайти винних доходить до абсурду. 

А це пам’ятник свині

Ці слова, мабуть, теж би не стали мемом, якби не «Телебачення Торонто», де висміяли недолугий репортаж полтавського телеканалу про пам’ятник на території Полтавської аграрної академії, і не кому-небудь — а свині!. Цілковито безглузда тема для новинного матеріалу стала основою для мережевих жартів, у яких щось недоречне описувалося першою фразою репортажу: «А це пам’ятник свині!». 

Читайте також: 100 самобутніх українських слів, які закучерявлять ваш лексикон.