У 37 містах України одночасно пройшла тиха вечірка в навушниках

Гості тихої вечірки «Good Silent Party» у 37 містах одночасно під’єднувалися до ефіру радіо й танцювали в навушниках під мікси сучасної української музики. Метою вечірки було привернути увагу до теми інклюзивності, а її гаслом — «Party for everyone» (вечірка для всіх). Про це редакція Читомо дізналася з отриманого прес-релізу.

Всеукраїнська команда організаторів почала формуватися у Старобільську, Луганської області. Там головною локацією заходу стала Луганська обласна універсальна наукова бібліотека, куди приїхали львівське радіо Skovoroda та Сергій Жадан. Інша частина команди — з Києва. Це публічний простір «Оціум 51. Бібліотека на Русанівці», соціально-культурний проєкт «БезМеж» та Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації. У Києві вечірка пройшла у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича, а її гостями стали 350 людей.

На головному бібліотечному просторі вечірки створили комфортні умови для людей з інвалідністю: потужні сабвуфери, навушники з максимальною гучністю та переклад на жестову мову. Окрім того,  в бібліотеці М. Максимовича команда музею в темряві «Третя після опівночі» обладнала інтерактивний бокс. Він допомагав відчути, як сприймають світ люди з вадами зору. Учасники торкалися до скульптури мему Ждуна, Пізанської башти та погруддя Тараса Шевченка. І намагалися розпізнати, що це таке. А ще намагалися розшифрувати передбачення шрифтом Брайля. 

Маріна Ліферова, перекладачка на жестову мову: «Головне, що люди, які погано чують, відчули себе на рівних з усіма. І найголовніше – не відрізнялися від інших, були рівними з рівними. Музика – це розвиток енергетики, заряд позитиву. Музичні пісні мають сенс, його можна перекласти. Але коли ти передаєш ритм, якість поштовхи, це так само дає враження, що ти не один, що ти з кимось. Музика має право бути у кожного».

На вечірці складалося враження, що люди танцювали в абсолютній тиші, однак насправді вони чули музику та відчували баси/вібрації. Окрім музики, гості заходу слухали інтерв’ю з Сергієм «Колосом» Мартинюком, фронтменом гурту ФІОЛЕТ, письменником, артдиректором фестивалю «Бандерштат», Олександрою Кольцовою, співачкою, журналістною, учасницею гуртів «Крихітка» та «Крихітка Цахес», Володимиром Шерстюком, бас-гітаристом «Kozak System» та Лізою Будицькою, співачкою.

Сергій «Колос» Мартинюк ділиться враженнями: «Сучасну бібліотеку уявляю собі як своєрідний мультимедійний центр, де окрім власне книгозбірні, є можливість проводити виставки, зустрічі з письменниками, креативні вечірки тощо. Для початку потрібні кращі ремонти, бо молодь має йти на яскраву обгортку. Побільше сучасної літератури, адже у фондах близько 70% радянських видань. В Українських видавництвах скільки хороших перекладів виходить, а сучасної української літератури не відшукаєш. Вона є, але в мізерній кількості. Бібліотека має стати якимось крутим сучасним комплексом, де книжки тільки один з елементів, а ще є купа атракцій».

Володимир Шерстюк, бас-гітарист гурту «Kozak System»: «Сходив на локацію вечірки «Третя після опівночі». Незвичні відчуття від того, ЩО ти обмацуєш руками. Але потім приходить усвідомлення, що багато людей саме так бачать світ. У нашому суспільстві тема інклюзії досі не розкрита. Подібні вечірки – ще одна цеглина у стіну толерантності. Такі люди мають такі самі потреби ходити на концерти, виставки, сприймати витвори мистецтва».

Організатори вечірки зазначають, що вони прагнуть запустити процес перетворення бібліотек у всій країні, адже саме бібліотеки трансформуються в інклюзивні артпростори, де можна навчатися, культурно розвиватися, реалізовувати свої проєкти. 

Раніше ми розповідали, чому публічна бібліотека Ооді стала найкращою у світі.

Читайте також: Публічна бібліотека в Парижі: відеоігри, кінозали, автомати з їжею та черги на вході