У бібліотеці Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка

У Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника оцифровують спадщину Наукового товариства імені Шевченка. Про це Читомо повідомили у бібліотеці.

Оцифруванню доробку друкарні Наукового товариства імені Шевченка сприяв 150-літній ювілей товариства. Оцифрування відбувається в межах грантового проєкту, підтриманого Українським культурним фондом.

«Ідея проєкту зумовлена нагальною потребою максимально зберегти друковану спадщину України і з огляду на неминучу зношуваність під час використання ориґіналів, і через загрозу втрати рідкісних видань в умовах воєнного стану», — зазначають у бібліотеці.

Як наголошує проєктна менеджерка, завідувачка відділу бібліотекознавства Валентина Мудроха, диджиталізація доробку товариства сприятиме історико-науковим студіям та популяризуватиме серед українських і закордонних користувачів бібліотеку велику джерельну базу з історії, мовознавства, етнографії, антропології.

У колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913)» зберігаються переважно видання наукового характеру, зокрема серійні. Вони представляють «Руську історичну бібліотеку», «Українсько-руський архів», «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури» та інші серії. Кожна двадцята оцифрована одиниця збереження репрезентує популярний у той час вид друкованої продукції – відбитки статей із неперіодичних, періодичних й продовжуваних збірників. 

Баразі бібліотека оцифрувала колективні збірники, зокрема антології й альманахи: жіночий альманах «Перший вінок» (1887), виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки за редакцією Івана Франка, літературний збірник «Левада» (1892), виданий Володимиром Лукичем-Левицьким. 

Оцифрували й видання з дарчими написами, передусім авторськими. «Оскільки значна частина видань, відібраних для оцифрування, “походять” із книгозбірні Михайла Возняка, слова-дарування адресовані йому», — зазначають у бібліотеці.  Оцифрували видання з автографами Петра Карманського, Олександра Колеси, Миколи Залізняка, Івана Кревецького, Володимира Радзикевича. 

Копії видань можна переглянути за посиланням. 

Усього Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника налічує близько 8 млн документів, серед яких рукописні та друковані видання XI – поч. XX ст., особові архівні фонди XVIII–XX ст., українська й іншомовна періодика XVIII – першої половини ХХІ ст., унікальні колекції інкунабул, палеотипів, стародруків XVI–XVIII ст., картографічні видання, твори образотворчого й музичного мистецтва XV–XX ст. 

Наукове товариство імені Шевченка — всесвітня українська академічна організація. Утворена 23 грудня 1873 року у Львові, за фінансування меценатів з Наддніпрянщини як Літературне товариство імені Т. Шевченка, у 1892 назву змінено на Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

Особливого розквіту досягла в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). У 1920-30-х роках зазнавала переслідувань від польської влади, 1939 зліквідована радянською владою; відновлена 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стало відоме як Shevchenko Scientific Society. З 1989 року організація знову діє на території України.

Львівська національна наукова бібліотека України імені Стефаника є спадкоємницею бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка.

Як відомо, у Держархіві Львівської області оцифрували понад 173 тисячі документів. У Музеї книги та книгодрукування в Острозі створять каталог цифрових копій 40 найцінніших кириличних стародруків із колекції музею.

Читайте також: Товариство «Руська бесіда»: видавничий рух від москофільського «язичія» до національного пробудження

Зображення: бібліотека Стефаника