Роман «Біля карети під мертвим лисом» охоплює час від початку ХІХ ст. до наших днів і асоціативно, через посередництво одного із персонажів, захоплює навіть епоху Бароко. Географія твору також широка: Поділля, Волинь, Буковина, Галичина, Карпати, Центральна Україна, Франція. Читачі відвідають зокрема Кам’янець-Подільський та його околиці 30-х років ХІХ ст., Луцьк часів французько-російської війни 1812-го, Париж витонченого fin de siècle, коли світ нестримно і кардинально змінювався, Київ періоду гетьманування Павла Скоропадського, карпатські ліси та Львів часів активної діяльності УПА, а також Львів кінця 1960-х, Коломию та Чернівці 1989-го – року першого фестивалю «Червона рута» і сучасні Чернівці, в яких, власне, все і завершується чи лише починається, адже історія у романі Максима Дупешка не лінійна.

Наскрізними образами, які пов’язують всі елементи роману, є вікно, сон, частини рукопису і юні дівчата із одного роду. Із епохи в епоху з ними відбувається та сама подія, лише з певним наростанням – як у кумулятивних оповідях. Так автор, поступово із частин збираючи все в ціле, проводить до розгадки таємниці.

Сюжет роману розвивається дуже динамічно. У ньому є все, щоб захопити читача: пригоди, романтика, таємниці, гумор, яскраві герої. На сторінках книжки можна зустріти не лише вигаданих персонажів, а й тих, які мають прототипів: Василя Капніста, Наполеона І Бонапарта, Едуара Мане, Ежена Делакруа, Олену Пчілка, Павла Скоропадського, Георгія Гонгадзе, Тараса Чубая, Олега Скрипку.